22 серпня 2023 року Лабораторія законодавчих ініціатив (ЛЗІ) презентувала результати дослідження "Відновлення деокупованих громад України: аналіз досвіду та потреб". Дослідження було підготовлене в рамках реалізації проєкту "Громадянське суспільство для післявоєнного відновлення України та готовності до ЄС", який фінансується Європейським Союзом.

Контекст. Державна політика щодо відновлення та розвитку постраждалих від російської окупації територій як у період 2014-2022 років, так і після повномасштабного вторгнення росії, змінювалася від точкової відбудови виключно інфраструктурних об’єктів до розробки довгострокових цілей розвитку територій. Утім, на державному рівні досі не встановлено загального системного підходу відновлення деокупованих громад.

Під час заходу учасники обговорили чинники, переваги і недоліки відбудови до 2022 року, а також перспективи сучасного етапу відновлення громад.

Модерував дискусію Директор аналітичного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський. Він розповів про сам проєкт, ідею дослідження та основну його фабулу.

"Ідея дослідження – проаналізувати державну політику, її законодавчу рамку та практичний вимір реалізації щодо територій, які були деокуповані з 2014 року у Донецькій та Луганській областях. Це мало дати нам уявлення про те, як майбутню аналогічну, але більш масштабну політику можна було б зробити ефективнішою. Уся зібрана і проаналізована інформація, ми сподіваємося, буде корисною органам влади для розробки та реалізації ефективної політики відновлення деокупованих територій України. Вже зараз і у найближчому майбутньому", – наголосив Олександр Заславський.

Залучена аналітикиня Лабораторії законодавчих ініціатив Тетяна Лукеря розповіла про основні результати дослідження та ключові елементи для ефективного відновлення громад і територій:

"До відновлення деокупованих територій України не може бути універсального підходу. Громади мають різні масштаби пошкоджень, різний людський та фінансовий ресурси, перебували у тимчасовій окупації росії протягом різних часових періодів. Проте необхідний скоординований процес на державному рівні, що має забезпечити певний алгоритм оцінки ситуації на місцях та визначення першочергових завдань для місцевої влади, який можна адаптувати до кожної конкретної ситуації. Для реалізації політики відновлення громад також має бути системна координація і взаємодія всіх суб’єктів, залучення різних відомств з різних міністерств", – зазначила Тетяна Лукеря.

Віталій Безгін, Голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, зауважив на окремих аспектах та важливості пріоритезації процесів відновлення:

"Якщо ми кажемо про політику відновлення, то на рівні держави маємо розуміти дві речі: чи вона поширюється тільки на території, які були напряму тимчасово окуповані або постраждалі внаслідок бойових дій, чи така політика взагалі буде стосуватися всієї території України. Абсолютно правильно було відмічено, що не можна застосовувати однакову політику до всіх громад. Бо дійсно, на процеси відновлення дуже впливатиме і ступінь руйнації, і тривалість часу перебування території під окупацією, і близькість до лінії розмежування або кордону з державою-агресором. Усе це треба враховувати", — зазначив парламентар. 

Постійна Представниця Прзеидента в АР Крим Таміла Ташева зауважила, що території, які окуповані рф вже понад 9 років, значно відрізняються від тих, що були окуповані після повномасштабного вторгнення 2022 року. Там є більший спектр проблем та викликів, які спричинили окупанти та з якими нам доведеться справлятись.

"В першу чергу на звільнених територіях ми маємо відновити діяльність органів публічної влади, зокрема створити військові та військово-цивільні адміністрації, що дозволить забезпечити певну керованість процесу та поетапний післяокупаційний перехід. Ми також говоримо про відновлення освітніх, медичних послуг, зв'язку, інфраструктури. Не менш важливим буде й робота із документами, що видаються на окупованих територіях. Усі вони підлягатимуть верифікації", – відмітила Таміла Ташева.

Наталія Петренко, членкиня Правління Всеукраїнської Асоціації ОТГ (ВАОТГ), Голова Шульгинської територіальної громади Луганської області, зазначила, що відновлення залежатиме від багатьох факторів, зокрема, того, в якому стані Україна повертатиме деокуповані території:

"Перш ніж починати відновлення ми повинні розуміти, якими будуть території, на які ми будемо повертатися. Аналіз руйнувань, оцінка потреб громад і планування – це те, що потрібно зараз. Луганщина і Донеччина затвердила першочерговий план дій зі стабілізації і реінтеграції територій. Кожна громада розуміє вже, що потрібно робити. Також було розроблено платформу по деокупованих і окупованих територіях – інструмент для забезпечення участі місцевого самоврядування у розробленні та впровадженні ефективної політики відновлення та розвитку громад, постраждалих від агресора, з урахуванням специфіки кожного регіону. Ми створюємо резерви для відновлення, маємо затверджені бюджети і погоджену структуру, але брак фахівців – наразі дуже велика проблема", – розповіла спікерка.

Алла Кінщак, Начальниця відділу регіональної політики Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Мінвідновлення розповіла про першочергові плани Міністерства у питанні відновлення територій:

"Наразі вже розпочався процес ідентифікації громад, що будуть віднесені до територій відновлення. Також, Міністерство працює над визначенням показників для віднесення територій до інших функціональних типів, таких як: регіональні полюси зростання, території сталого розвитку та території з особливими умовами для розвитку, до яких відноситимуться, зокрема, територіальні громади, до складу яких входять тимчасово окуповані населені пункти. Паралельно з цим ми розпочали роботу над оновленням Державної стратегії регіонального розвитку до 2027 року, яка є основним планувальним документом для реалізації секторальних стратегій розвитку та координації державної політики у різних сферах, в тому числі й сфері відновлення, яка є наскрізним елементом формування політики регіонального розвитку. В оновленій Стратегії буде визначено перелік територіальних громад, які буде віднесено до територій відновлення, і з того моменту розпочнеться процес розробки плану відновлення та розвитку регіонів і територіальних громад", – зазначила Алла Кінщак.

Після врахування позицій стейкхолдерів повну версію дослідження "Відновлення деокупованих громад України: аналіз досвіду та потреб" буде опубліковано на вебсайті Лабораторії законодавчих ініціатив. 

За додатковою інформацією звертайтеся до Марії Герелес, Директорки комунікаційного напряму Лабораторії законодавчих ініціатив, [email protected]  або за телефоном +38 063 531 61 06.