White list vs Black list: що нового у закупівлях  Міністерства оборони?

Анастасія Шуба, представниця Незалежної антикорупційної комісії (НАКО), членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України

 

Минулого тижня Агенція оборонних закупівель (АОЗ) запровадила «єдине вікно» для тих, хто хоче продавати державі зброю. Будь-який виробник чи постачальник оборонної продукції, який відповідає базовим кваліфікаційним критеріям, може стати верифікованим постачальником, заповнивши анкету на сайті АОЗ. У ній — перелік товарів, їхня орієнтовна вартість, можливості щодо постачання, логістики, юридичні документи тощо. 

Таким чином АОЗ формує «whitelist» постачальників — перелік перевірених, реальних, здатних до виконання замовлень компаній. І саме їм надсилатиме запити на комерційні пропозиції у відповідь на офіційні потреби, сформульовані Генеральним штабом.

Чому це важливо?

Тепер формування цього “білого списку” буде прозорішим і зрозумілішим. Раніше в Агенції оборонних закупівель він обмежувався ледь не табличкою Exel, і було важко розібратися, хто за що відповідає. Частина запитів від потенційних постачальників зависала на пошті, щось не знаходилося, губилося. Цей інструмент допоможе агенції отримувати актуальну інформацію від виробників і постачальників. І нарешті процес обробки комерційних пропозицій набуде зрозумілого алгоритму для всіх учасників. 

“Єдине вікно” має низку переваг. По-перше, фіксуються всі представники ринку, формується розуміння їхніх виробничих спроможностей. По-друге, не треба шукати компанії – вони прийдуть самі, використавши доволі прозорий і зрозумілий механізм. По-третє, у АОЗ з’явиться краще розуміння роботи постачальників й виробників зокрема і в питаннях якості. 

Водночас не менш важливо запровадити подібну практику і для нелетальних закупівель у ДОТ. Раніше у  Міноборони  пробували зробити не whitelist, а blacklist. Тобто, якщо компанія не виконала свої зобов'язання – вона не допускається до тендерів. Як викручувалися постачальники? Вони просто реєстрували іншу компанію. Або судилися, скасовуючи кваліфікаційні критерії (відсутність порушень за попередніми контрактами) – які стали основою для занесення компаній у “чорні списки”. 

“Єдине вікно” не запрацює одразу досконало: жодна реформа не проходить без опору – як всередині Міністерства, так і в середовищі постачальників. Але для того, щоб цей інструмент став обов’язковим і унеможливив відкат до «ручного режиму», його потрібно закріпити на рівні нормативних актів. 

Як оформити “єдине вікно” законодавчо?

1. Рішення Кабінету Міністрів України.
   Найшвидший і найпростіший шлях — це ухвалення відповідної постанови Кабміну, яка:
    
   • офіційно запроваджує систему попередньої кваліфікації постачальників у вигляді “єдиного вікна”;
      
   • делегує повноваження його адміністрування АОЗ та ДОТ;
      
   • визначає критерії доброчесності, виробничої спроможності, відповідності продукції тощо;
      
   • встановлює обов’язок використовувати “єдине вікно” при здійсненні закупівель у межах воєнного стану.
      
2. Зміни до Закону України «Про оборонні закупівлі»
   Довгостроково “єдине вікно”має бути закріплене на рівні профільного закону. Для цього потрібно внести зміни до:
    
   • ст. 13 (про особливості допуску постачальників до оборонного замовлення);
      
   • ст. 21 або 24 (про процедури визначення виконавця/постачальника);
      
   • додати окрему статтю про електронну систему попередньої верифікації (аналог реєстру авторизованих постачальників у країнах НАТО або сертифікованих трейдерів у ЄС).
      

Також доцільно передбачити норму про те, що перебування в “білому списку” не гарантує перемогу в закупівлі, але є необхідною умовою для участі в закупівельних процедурах, що прибирає випадкові, фейкові чи афілійовані структури з процесу. З обох шляхів – узгодження Кабміном чи ВР, шлях через уряд – найпростіший і відносно короткий. На це рішення Кабінету Міністрів може знадобитися від 2-х до 10 місяців.