ОЛЕНА  МОШЕНЕЦЬ, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики

Більшість страхів і переживань, спричинених коронавірусною інфекцією COVID-19, пов’язані безпосередньо зі здоров’ям та безпекою. У такі моменти «оживають» й інші ризики, зокрема корупційні, що використовують це форс-мажорне середовище для поширення.

COVID-19 диктує свої умови для бізнесу: закриваються кордони та підприємства, розриваються ланцюги постачання, порушуються контакти з клієнтами та партнерами. Це створює підґрунтя для збільшення корупційних ризиків.

«Ті, хто перебувають на карантині, можуть підкупити свій вихід із нього, як це зафіксовано під час кризи, зумовленої вірусом Ебола», — зазначає незалежний консультант з питань управління громадянським суспільством Ебігейл Беллоус. На його думку, корупція може стосуватися як приватних осіб, так і бізнесу, особливо великих проєктів державних закупівель, пов’язаних із коронавірусом.

«Історія свідчить про те, що у кризових ситуаціях, коли рішення щодо величезних обсягів ресурсів ухвалюються швидко, існує підвищений ризик шахрайства та корупції», — йдеться у листі Transparency International до Конгресу та Сенату США. Організація попереджає про зростання корупційних ризиків під час боротьби з коронавірусом.

Аудиторська компанія Deloitte зазначає: «У міру того, як росте загроза для джерел існування, вразливість бізнесу також зростає. Шахраї, кіберзлочинці, організовані злочинні групи та корумповані особи перевірятимуть компанії на їх здатність вести чесний бізнес. Роботодавці повинні підтримати своїх співробітників, партнерів і суспільство в цілому, та мати програми боротьби з корупцією».

За даними Міжнародного комітету Червоного Хреста протягом епідемій значно зростають ризики втрати коштів на порятунок людських життів через корупцію. Організація підрахувала, що у розпал епідемії лихоманки Ебола у Гвінеї, Ліберії та Сьєрра-Леоне понад 6 млн дол. допомоги було втрачено на фальшивому розмитненні, необґрунтованих постачаннях та виплатах міфічним працівникам.

Другий приклад: у 2015 році Південнокорейська рада з інспекції і аудиту (BAI) провела аудит дій уряду під час спалаху MERS (близькосхідного респіраторного синдрому). У ході перевірки були виявлені численні недоліки, у тому числі відсутність прозорості в питаннях раннього виявлення захворювання, а також недостатня координація і зв’язок між органами влади.

«Оскільки світові ринки починають відчувати вплив COVID-19, невизначеність та занепокоєння цілком можуть спровокувати сплеск корупції», — застерігає Олівер Мей, експерт із криміналістики Deloitte.

Ситуація погіршується через те, що карантин ускладнює контролюючим органам фізичну перевірку ланцюжків постачання, а також продавців послуг і товарів, зокрема медичного призначення. Здоров’я та безпека змінюють пріоритетність і для правоохоронних органів: усі сили та ресурси зосереджуються на убезпеченні життя та підтриманні правопорядку.

Що робити задля зменшення ризиків корупції?

Перше. Запровадити на законодавчому рівні  обмеження для можливих проявів корупції під час пандемії.

Наприклад, закон прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона щодо боротьби з коронавірусом дає широкі повноваження міністрам для боротьби з цим лихом. Але він діє за умови, що парламентарі будуть голосувати кожні шість місяців за питання про продовження його чинності. У такий спосіб парламент Великої Британії контролює дії виконавчої влади щодо боротьби з пандемією.

Парламент Лівану у квітні розглянув десятки законопроєктів щодо боротьби з корупцією в «роздутому» державному секторі країни та повернення розграбованих державних коштів.

Верховна Рада України 30 березня 2020 року ухвалила пакет антикризових законів, які передбачають, зокрема, й суворі покарання за необґрунтоване підвищення цін, спекулятивний продаж та перепродаж протиепідемічних та соціально значущих товарів, заборону великої приватизації, надання можливості брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференцій, продовженні строків позовної давності на час карантину тощо.

Водночас у деяких країнах парламентарі, прикриваючись ситуацією з COVID-19, ухвалили закони, які значно підвищують ризики корупції. Зокрема, парламент Угорщини хвалив закон про боротьбу з коронавірусом, який дав прем’єр-міністрові Віктору Орбану право запроваджувати карантин на необмежений час і встановив надто жорсткі покарання для тих, хто його порушує. Законопроєкт викликав критику з боку громадянського суспільства і Ради Європи, які вважають, що у такий спосіб законодавці Угорщини посилили корупційні ризики.

Друге. Контроль з боку антикорупційних органів.

Наприклад, Управління з контролю і протидії корупції Саудівської Аравії у квітні порушило справу про корупцію, пов’язану з COVID-19, за участі двох старших співробітників Головного управління охорони здоров’я в регіоні Ер-Ріяд, власника готелю та шести інших осіб. Їх звинувачують у змові з метою розкрадання державних коштів, спрямованих на протидію COVID-19, а саме: у завищенні ціни оренди житла громадянам, які повернулися в країну, для проведення їх обсервації.
Водночас проводяться розслідування щодо фінансових махінацій. Зокрема, військового офіцера звинувачують у тому, що він намагався використати для незаконного збагачення дозвіл на пересування під час карантину, який дає право отримати фінансову компенсацію.

У Гватемалі в кінці квітня було звільнено двох міністра охорони здоров’я через підозру у створенні ними корупційної схеми, пов’язаної з боротьбою проти коронавірусу. Про це повідомила Президентська комісія по боротьбі з корупцією, яка скерувала дані свого розслідування до Спеціальної антикорупційної прокуратури Гватемали.

Національна антикорупційна комісія Тунісу виступила з протестом проти прем’єр-міністра цієї країни через те, що він не проконсультувався з нею, перш ніж прийняти 12 урядових указів, спрямованих на боротьбу з COVID-19.

Третє і, напевно, найважливіше — це участь громадянського суспільства у боротьбі з корупцією.

Яскравий приклад: журналісти словенського представництва OCCRP Oštro виявили, що перша партія словенських контрактів на поставки обладнання та засобів захисту проти COVID-19 вартістю близько 80 млн євро (87 млн дол.) була укладена з кількома компаніям, що не мали жодного досвіду роботи в сфері охорони здоров’я чи торгівлі медичним обладнанням. Більш того, як з’ясувалося згодом, в одній з них працює мати міністра оборони Словенії, хоча антикорупційне законодавство цієї країни забороняє укладення державних контрактів з компаніями, у яких члени сімей державних службовців займають керівні посади або мають значну частку власності.

У цьому контексті міжнародні експерти відзначають посилення ролі викривачів корупції. Нагадаю, що з 01 січня 2020 року в Україні набули чинності зміни до Закону України "Про запобігання корупції" (законопроєкт №1010), ухвалені парламентом 17 жовтня 2019 року, які передбачають посилення захисту викривачів корупції та винагороду за повідомлення про корупційний злочин, грошовий розмір якої становить 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків, але не більше ніж 14,2 млн грн у 2020 році.

Також з 01 січня 2020 року в органах державної влади, місцевого самоврядування, спеціально уповноважених органах у сфері протидії корупції працюють захищені анонімні канали телефонного та інтернет-зв’язку для прийняття повідомлень про можливі факти корупції. Більше про це можна дізнатися на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Про випадки корупції можна повідомляти громадським організаціям, багато з яких оприлюднили на своїх сайтах контакти для таких повідомлень. Наприклад, міжнародний Центр із дослідження корупції та організованої злочинності OCCRP, який займається журналістськими розслідуваннями у Східній Європі, на Кавказі, у Середній Азії, Латинській Америці та Африці, пропонує повідомляти про факти корупції у період пандемії коронавірусу на адресу [email protected]

Унаслідок боротьби з коронавірусом світ отримає багато нових уроків, які потрібно ще буде вивчити. Один із них полягає в тому, що корупція, як і коронавірус, не поважає кордонів, і жодна країна чи спільнота не захищені від її поширення.