Сьогодні ми прокинулися у поліцейській державі?
Ігор Жданов, фонд "Відкрита політика", міністр молоді і спорту України (2014 - 2019)
Ухвалення вчорашнього закону - це не просто обмеження незалежності НАБУ та САП. Справа значно серйозніша.
Насправді, це свідома політика президента України Володимира Зеленського щодо встановлення повного контролю над антикорупційними та правоохоронними органами. Сьогодні в «президентському силовому пулі» вже є Генеральна прокуратура, ДБР, СБУ та Національна поліція. На підході НАБУ, САП та БЕБ, з поки що не призначеним директором.
Тобто під контролем глави держави, до того ж Верховного Головнокомандувача в умовах воєнного стану, знаходяться, у тій чи іншій мірі, вже усі силовики країні.
Чи не здається вам панове, що ми вже сьогодні прокинулися у поліцейській державі?
Чим це загрожує Україні, громадянському суспільству, опозиційним діячам та громадським активістам - думаю пояснювати не варто. Спитайте у Шабуніна або Порошенка, які є політичними опонентами один одного.
Не менш значимі і зовнішні наслідки.
Навряд чи «антикорупційна» криза призведе до повного зупинення постачання європейської зброї або фінансової допомоги, хоча це й буде постійним предметом обговорення на різних зустрічах найвищого рівня, конференціях щодо відновлення та не дай Бог «Рамштайну».
Зрозуміло, що вчорашній крок української влади значно ускладнить офіційний початок переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу (у найгіршому випадку просто їх заблокує) та надасть додаткові аргументи противникам України, тій же Угорщині.
Щодо позиції США, то за президента Трампа Сполучені Штати впевнено дрейфують від ціннісного підходу у напрямку доларизації своєї зовнішньої політики. Нещодавно зʼявилася інформація, що тепер американським послам заборонено коментувати рівень демократичності виборів країни їх перебування. Показовий момент.
Але серед прихильників Трампа досить політиків та виборців, які відверто виступають проти постачання зброї Україні, мотивуючи це великим рівнем корупції в нашій країні. Навіщо ж давати додаткові козирі цій групі і ставити під сумнів поставки американського озброєння та військової техніки?
Що ж можна зробити?
Ще вчора ми могли би відносно безболісно вийти з цієї ситуації. Володимир Зеленський міг би накласти вето на закон або відкласти його у дальню шухляду. Але сьогодні це вже неможливо.
Теоритично Верховна Рада може скасувати прийнятий учора закон. Але це лише теоритично. Переконаний, що велика частина депутатів, які вчора голосували за сумнозвісний законопроєкт, навряд чи, хоча б раз своєму житті чули словосполучення «політична відповідальність» або «національні інтереси».
Зараз народні депутати збирають підписи щодо направлення закону до Конституційного Суду. Шлях досить довгий (мова йде не про місяці,а про роки) і не факт, що він закінчиться перемогою прихильників ефективних та незалежних НАБУ та САП. Досить багато підводних політичних течій та правових мілин очікують його на цій дорозі.
Але коли політичний клас не справляється зі своєю роботою, до справі беруться прості українці. Підтверджено історією незалежної України.
Громадянський спротив, до якого вчора долучилися по всій країні тисячі українців, - це абсолютно правильний крок. Але нам потрібно усвідомлювати, що він відбувається в умовах широкомасштабної російсько-української війни і враховувати спроби спецслужб держави агресора використати явну помилку влади у своїх інтересах.
У цій ситуації нашими природними союзниками є європейські партнери, які вже досить різко засудили дії української влади.
Сподіваюсь, що спільні дії українців та європейських союзників все ж заставлять Володимира Зеленського, хоча б задуматись, над повною безперспективністю політики згортання демократії та побудові поліцейської держави в Україні.
Ось, наприклад президент-втікач Янукович про це думати не хотів.
І де він тепер?
