Ігор Жданов, проект Інформаційна оборона Фонду "Відкрита політика"

 

У лютому 2022 року я знову повернувся до активної волонтерської діяльності. Однак так вийшло, що в основному я допомагав нашим воїнам із автомобілями, формою, дронами, паливом, ноутбуками та з іншими речами, які так необхідні на фронті.

З проблемою забезпечення Збройних Сил України різними засобами тактичної медицини я був знайомий досить дотично. Час від часу я допомагав своєму товаришеві Валерію Гладунцю сформувати чергову партію тактичних медичних аптечок на фронт.

Проблема такмеду особисто для мене стала актуальною нещодавно, коли я дізнався, що основний тягар забезпечення аптечками Сил оборони лежить (як це не дивно!) в основному на волонтерах.

Ви знаєте скільки медичних аптечок було закуплено для ЗСУ під час війни?

У 2022 році – 50 тисяч (саме на таку кількість був проведений тендер).

У 2023 році – 0 (нуль!, принаймні про публічне оголошення тендерів на закупівлю аптечок мені не відомо). При цьому волонтери та іноземні благодійники поставили у цьому році нашим військовим більше як 300 тисяч тактичних аптечок (більш точно ми, навряд чи можемо порахувати).

Виникає закономірне питання: а де держава, де Міністерство оборони та Командування Медичних сил? Чому у 2023 році не було об’явлено жодного тендеру на закупівлю такмеду? Чому цим займаються виключно волонтери? І чи є у нас вітчизняні виробники якісних засобів тактичної медицини?

На останнє питання відповідаю відразу. Так, є. Турнікети та гемостатики, наприклад виробляють у Києві. Тобто можливості є, а тому нам треба подумати як закупати такмед не лише за кордоном, а і у наших виробників.

До речі, восени 2023 року ми вже були свідками потужного скандалу із постачанням неякісних закордонних турнікетів для наших воїнів. Командування Медичних сил поспішило перекласти всю відповідальність за це на волонтерів.

Ну так, завжди винні волонтери! Класна позиція, але абсолютно безпорадна та безвідповідальна. Слава Богу, що  генерала Тетяну Остащенко, яка відстоювала цю точку зору відправили у відставку.

Зрозуміло, що ситуація потребує докорінних змін.

Нам необхідно тристороннє партнерство: Міністерство оборони, Командування медичних сил, НГУ, інші представники Сил оборони, волонтери та виробники тактичної медицини в Україні.

Що для цього треба зробити?

Думаю, що вітчизняним виробникам потрібно подумати  про створення асоціації виробників тактичної медицини - Укртакмеду. Таким шляхом вже пішли їх колеги, які виробляють суто оборонну продукцію.

Яка користь від такого об’єднання?

По-перше, це можливість за участі волонтерів налагодити конструктивний цивілізований діалог з Міністерством оборони, вдосконалити державну політику в галузі такмеду. Це можливість лобіювати інтереси не одного якогось конкретного підприємства, а галузі в цілому.

До речі, таку Асоціацію пізніше можна буде зареєструвати як лобістську відповідно до норм закону про цивілізований лобізм, після його остаточного ухвалення.

По-друге, це можливість утворення зворотного зв’язку між фронтом, бойовими медиками, Командуванням Медичних сил та виробниками такмеду. Це можливість в оперативному режимі реагувати на потреби ЗСУ, вносити на прохання фронтових медиків зміни до виробів тактичної медицини, покращувати їх. 

Що у свою чергу передбачає оптимізацію стандартизації та ліцензування виробників такмеду та  впровадження нових інноваційних технологій.

Війна навчила нас, що ми можемо повністю опиратися лише на власні сили. Союзники в будь-який момент можуть припинити свою допомогу та поставки, що ми сьогодні і спостерігаємо. Тому нам необхідна власна розвинута оборонна промисловість та сучасна вітчизняна галузь виробництва такмеду.

По-третє, це можливість придбати такмед за оптимального співвідношення ціни та якості вітчизняної продукції, встановити її певні стандарти, зменшити ризик закупівлі неякісного обладнання. Це можливість проведення системних навчань з тактичної медицини.

У кінцевому підсумку – це збільшення податків, створення нових робочих місць, інноваційний розвиток вітчизняної галузі виробництва такмеду та в перспективі її вихід на міжнародні ринки.

Переконаний, що волонтери не можуть і не повинні залишатися осторонь від цього процесу. Саме ми, суспільство, українські громадяни зацікавлені в постачанні якісних засобів тактичної медицини, і бажано вітчизняних, для Збройних Сил України.

Нам всім потрібно спільно братися до справи, оскільки власне держава довела свою неефективність в організації поставок засобів такмеду протягом 2022-2023 років. Хоча призначення генерала Анатолія Казмірчука Командувачем Медичних сил і породило певну надію на покращення справ.

Переконаний, що лише тристороннє партнерство та співробітництво здатно гармонізувати інтереси суспільства, волонтерів,  вітчизняних виробників та Сил оборони, аби забезпечити українських воїнів якісним вітчизняним такмедом за прийнятною ціною.