Альона Осмоловська, директор зі зв’язків з державними, регуляторними органами і зацікавленими сторонами Групи Нафтогаз

 

Під виглядом турботи про населення облгази та газзбути намагаються списати власну багатомільярдну заборгованість перед Нафтогазом і легалізувати незаконні надприбутки.

Напередодні виборів політики обіцяють вирішення всіх проблем і часто це звичайний передвиборчий популізм, на який українці навіть не зважають. Але бувають і справді небезпечні для країни ініціативи, - наприклад, законопроект №3800-1, який просувають як списання боргів українців за газ і тепло для вирішення всіх проблем перед опалювальним сезоном.

Насправді законопроект передбачає для населення вибіркове списання лише двох видів "боргів" за газ — сумнівних (по "температурних коефіцієнтах") або протизаконних (через нарахування боргів "заднім числом" за нормами споживання). Ці борги вже оскаржуються в судах. А от тепловикам і газовикам списувати будуть реальні борги перед державним Нафтогазом.

Як населенню вирили боргову яму?

"Борги за температурними коефіцієнтами" виникли у населення, коли облгази виставили українцям з лічильниками газу рахунки за приведення обсягів газу до стандартних умов (застосування температурних коефіцієнтів залежно від погодних умов). Але це приведення вже враховано в тарифі облгазу на розподіл (доставка) природного газу. Тобто українцям на рівному місці створили значні борги, необґрунтовано виставивши рахунок на додаткові суми.

Ця проблема вже дійшла до Великої Палати Верховного суду, яка переглядає судові рішення в касаційному порядку, щоб суди однаково застосовували норми права. Спроба "списати" борги до фінального рішення суду позбавляє українців можливості у законний спосіб довести свою правоту. Тим більше, що засідання Великої Палати відбудеться вже 22 вересня.

Друга категорія боргів виникла через зміну норм споживання газу: уряд кілька разів знижував ці норми, а облгази, в свою чергу, через суд скасовували це зниження і "до відома" додавали в рахунки споживачам нібито борги за нормами споживання.

Ще один важливий момент — джерело даних. Законопроект пропонує використати дані газзбутів/облгазів для списання боргів без будь-якої верифікації. Немає жодної гарантії, що вони не збільшать борги споживачів навмисно, щоб збільшити списання власних боргів перед державними компаніями. 

Як газовики і тепловики працюють з боргами?

Борги газопостачальних підприємств, теплокомуненерго (ТКЕ) та ТЕЦ перед Нафтогазом за природний газ складають 67,3 млрд грн. Плюс борг газорозподільних компаній (облгазів) перед Укртрансгазом та Оператором ГТС України за несанкціонований відбір газу з газотранспортної системи, станом на 1 червня 2020 року, складає 35,8 млрд грн.

Все це значно більше, ніж заборгувало населення. Адже за даними Держстату, борг населення за постачання та розподіл газу, опалення та гарячу воду, станом на 31 серпня 2020, становить всього 38,9 млрд грн.

При цьому ситуація і серед підприємств-боржників, м’яко кажучи, неоднозначна: лише 10% теплокомуненерго країни мають дійсно критичні борги, які можуть перешкодити надійному газопостачанню в опалювальний сезон. Решта 90% учасників або взагалі не мають боргів (40% всіх ТЕЦ і ТКЕ), або борг не перевищує дозволений урядом рівень (50% всіх ТЕЦ і ТКЕ).

Тобто 90% тепловиків можуть планувати свої витрати, щоб вчасно розраховуватись за газ. І списання боргів поставить сумлінних учасників ринку у дискримінаційні умови порівняно з неплатниками, яким все пробачать. 

Погашення боргів газзбутів також відбувається нерівномірно. Наприклад, газзбути, що входять в групу "РГК" Дмитра Фірташа, з серпня 2020 року припинили погашати борги за газ, відпущений в рамках спеціальних обов’язків (ПСО). Хоча не припинили вимагати погашення боргів, особливо віртуальних, із своїх клієнтів-українців. При цьому решта збутів поступово гасить свої борги перед Нафтогазом.

Як варто вирішити проблему боргів на ринку природного газу?

Боргові проблеми на газовому ринку дійсно є. Вони виникли через недосконале державне регулювання. Наприклад, місцеві органи влади та регулятор, які визначають тариф на опалення, встановлювали його нижче економічно обґрунтованого.

Для таких випадків існують цивілізовані рішення з доведеною ефективністю. Відповідний законопроект зараз розробляється групою народних депутатів і найближчим часом буде зареєстрований у Верховній Раді.

Законопроект 3800-1 пропонує просто забути про борги приватних структур перед державою і їхні незаконні "ігри" з коштами громадян. Цікаво, що він поданий як альтернатива зовсім іншому законопроекту, який має на меті покращити дисципліну самих облгазів перед Оператором ГТС України.

Тобто, просуваючи законопроект 3800-1, лобісти облгазів намагаються просто списати їх борги, при цьому залишивши їм право вимагати сплати заборгованості населенням та забуваючи, що частину "віртуальних боргів" населення вже сплатило.

Під гаслом порятунку опалювального сезону законопроект 3800-1 залишає газову галузь країни без інвестиційного ресурсу, державу – без багатомільярдних податків та дивідендів, а облгази – з десятками мільярдів незаконних доходів.