Світлана Мільгевська, власниця компанії SAT

 

 

У тому, що друга хвиля пандемії COVID-19 є неминучою, не сумнівається ніхто. І, хоча сьогодні про небезпечний вірус ми знаємо вкрай мало для точних прогнозів, вчені і лікарі запевняють: тепер нам доведеться жити в новій реальності. І триватиме це доти, поки не буде знайдена ефективна і безпечна вакцина (а це мінімум 2-3 роки).

Є кілька причин, чому говорять про другу хвилю.

Одна з них - аналогія зі смертельною пандемією "іспанки" 1918-1920 рр., яка, майже повністю послабившись після першої хвилі, під час другої забрала життя близько 30-40 млн чоловік.

Ще одна причина - зростання кількості нових випадків зараження після помітного спаду в кінці весни. І це цілком зрозуміло: тиск вже видимих ​​негативних наслідків для світової економіки змусив уряди багатьох країн світу послабити антикарантинні заходи.

Ціна стримування пандемії виявилася непосильною навіть для таких розвинених країн, як Німеччина та США. Ці країни одними з перших оголосили про другу хвилю захворюваності коронавірусом.

Відомий американський економіст, бізнес-філософ і автор бестселера "Чорний лебідь" Насим Талеб ще в 2012 році видав книгу "Антикрихкість: як отримати вигоду з хаосу". Він запропонував зрозумілий і дієвий спосіб, як залишатися успішним за часів невизначеності, зламів і потрясінь - стати "антикрихким". Тобто здобути цінну здатність до загартовування в результаті негативних і непередбачуваних подій, а також використовувати стресові ситуації для отримання досвіду як унікальної переваги на ринку.

Актуальність поняття "аникрихкості" більш ніж очевидна в контексті "нової реальності COVID-19". Це яскраво продемонстрували маленькі локальні бізнеси, які не тільки зуміли вижити в нових умовах, а й отримали нових клієнтів від своїх збанкрутілих "крихких" конкурентів.

Не розбитися

Чи можна говорити про "антикрихкість" в контексті аналізу діяльності українських гравців на ринку логістики? Звісно.

Станом на вересень 2020 Кабміном України запроваджено поділ на 4 карантинні зони, і ситуація з обмеженнями може змінюватися протягом 3 днів - залежно від переходу тієї чи іншої області до іншої зони. Що це фактично означає для постачальників логістичних послуг?

Якщо оцінювати збитки галузі в цілому, то найбільше в результаті коронавірусної кризи постраждали авіаперевізники (зокрема, цивільна авіація), а також оператори пасажирських перевезень: повна зупинка громадського транспорту, міжміського сполучення, авіаперельотів боляче вдарили по цих гравцях ринку.

Однак не можна сказати, що компанії, які доставляють вантажі (мова йде в основному про B2B-доставку), не відчули на собі наслідків карантинних заходів: вони втратили багатьох клієнтів. Адже з зупинкою неконкурентних підприємств попит на послуги доставки також впав. За даними Держслужби статистики, якщо порівнювати з попереднім роком, вантажообіг за січень-серпень впав на 17,1%, при цьому найбільше постраждав саме автомобільний транспорт - мінус 23,5%.

Але були і позитивні моменти: наприклад, світове падіння цін на нафту, а також стабільна робота прикордонних пропускних пунктів для міжнародних вантажних перевезень.

Вже зараз очевидно, що на ринку надання послуг доставки вантажів переможуть ті гравці, які розроблять і введуть супергнучку робочу схему (за умови встановлення внутрішніх обмежень на перевезення).

Ситуація з карантинним зонуванням може стрімко змінюватися. Відповідно, це так само буде впливати на зміну напрямків доставки товарів. Тому важливо, щоб логістичні компанії не припиняли розширювати свою інфраструктуру, незважаючи на те, що нанесені весняним локдауном збитки досить відчутні.

Затримка вантажів - неминуча проблема в умовах коронавірусної кризи - становить велику проблему, однак можна зменшити його негативний вплив за рахунок інфраструктурних рішень і швидкої, якісної комунікації з клієнтами.

Велику роль в останньому грає диджіталізація сервісу - це буде перевагою і для ланцюжка "компанія-клієнт", і для оптимізації внутрішніх витрат.

Це і є та "антикрихкість", про яку говорить Талеб: форс-мажорна ситуація змушує бізнес шукати рішення, а, отже, розвиватися в тих напрямках, які в умовах стабільності і передбачуваності не демонструють видимих ​​перспектив.

Яким може бути прогноз для логістичної галузі?

Друга хвиля пандемії вдарить, перш за все, по "крихким" компаніям, які не мають фінансових інструментів компенсації збитків і добре розвинених інфраструктурних потужностей.

Хочеться вірити, що після нової хвилі кризи, що насувається, місцеві українські логістичні компанії не поступляться своєю часткою на ринку "неповоротким", але фінансово стійким транснаціональним гігантам.