Інтерфакс-Україна
09:30 09.10.2020

Автор ЯРОСЛАВА ЛОПАТІНА

Давайте лікувати людей, а не хвороби: людино-орієнтований підхід у медицині

4 хв читати
Давайте лікувати людей, а не хвороби: людино-орієнтований підхід у медицині

Ярослава Лопатіна, лікар-інфекціоніст, голова представництва Фундації АнтиСНІД-США в Україні (AHF Ukraine)

 

Через що пацієнти часом відмовляються від лікування, чому лікар не повинен поводитися авторитарно, і як пацієнту стати не об’єктом, а активним і свідомим учасником процесу лікування. Декілька слів про порівняно новий підхід у медицині — людино-орієнтованість.

Приймаю я одного разу жінку з ВІЛ-інфекцією, аргументовано розповідаю їй про те, що потрібно приймати спеціальне лікування, яке буде блокувати вірус, що це безкоштовно, і що ця терапія збереже їй життя і здоров’я. Жінка слухняно киває головою, але в результаті каже, що пити ліків не буде.

Жінка відмовилася приймати ліки від ВІЛ. Як виявилося, відмова була пов’язана з тим, що ніхто в родині не знав про її ВІЛ-інфекцію. І вона панічно боялася, що про це дізнається чоловік, вижене її, і вона залишиться без засобів до існування. Їй знадобилося кілька тижнівемоційної та психологічної підтримки для прийняття свого статусу, розкриття статусу партнеру й початку лікування. Чи допоміг би в такій ситуації просто тиск лікаря чи залякування наслідками без з’ясування причин відмови і спроби допомогти подолати наявний бар’єр? Думаю, відповідь очевидна. Тому під час обговорення з пацієнтом підходів до лікування, брати до уваги як і добробут пацієнта і його психологічний комфорт, так і стан психічного здоров’я, — це невід’ємна частина людино-орієнтованого підходу (ЛОП).

Людино-орієнтований підхід — це дорого чи ні? Можу сказати, що багато складників людино-орієнтованого підходу не вимагають взагалі ніяких витрат, крім ефективних управлінських рішень. Наприклад, впровадження записів до лікарів, організація маршруту пацієнта у такий спосіб, щоб усі необхідні дослідження й консультації він проходив за один день за мінімальну кількість часу в черзі. Активне використання сучасних засобів комунікації, надання можливості проконсультуватися віддалено — теж компонент людиноорієнтованості. Адже це прояв поваги до особистого часу, і пацієнти це дуже цінують.

Але говорити про те, що людино-орієнтований підхід не потребує ніяких фінансових вкладень, було б несправедливо. Наприклад, добре вивчений і поширений підхід у вигляді інтеграції медичних сервісів. Звісно, на початковому етапі, організація інтегрованих послуг потребує витрат у вигляді навчання персоналу, ремонту, додаткового обладнання тощо.

Давайте розберемо конкретний приклад.

Людина зі наркозалежністю, ВІЛ і гепатитом. Усі три захворювання становлять небезпеку для життя і всі три треба лікувати. Питання — де?

Якщо ми запропонуємо такому пацієнтові отримувати лікування в різних місцях, то потерпимо фіаско. Якщо людина не отримуватиме лікування наркозалежності, то й лікування ВІЛ і гепатиту дотримуватися не буде. Тож потрібно організувати медичні послуги в одному місці.

Що це дає пацієнтові? Економію часу, комфорт і безпеку. Лікар має уявлення про повну картину стану здоров’я пацієнта, і підходить до лікування комплексно.

Що це дає лікувальному закладу? Організація комплексної інтегрованої допомоги стимулює персонал здобувати знання в суміжних галузях, підвищувати кваліфікацію, вчитися спільно вести випадок, працювати в команді. І що не менше важливо, коли заклад надає послуги різних спектрів, дістає можливість претендувати як на адекватне бюджетне фінансування, так і на залучення додаткових небюджетних коштів.

Кожен надавач послуг, особливо медичних, може й повинен бути людиноорієнтованим. І це не тільки про приватну медицину. Як часто ми чуємо, що «за комфортом — це в приватну клініку, а в нас тут не вистачає фінансування, кадрів, обладнання та іншого». Ще раз підкреслю —для людино-орієнтованого підходу потрібні насамперед не гроші.

Головне — це розуміння керівником цінності такого підходу й першочергової місії будь-якого лікувального закладу: зберігати здоров’я й життя людей.

Втілення підходу, у центрі якого людина, — пріоритет для Фундації АнтиСНІД-США в Україні. Протягом декількох років ми реалізуємо цей підхід у всіх послугах — тестуванні на ВІЛ, профілактиці, лікуванні ВІЛ-позитивних людей. І ми бачимо результат. Люди, обираючи турботу про своє здоров’я в установах із таким підходом, мають кращі результати лікування. Ті, хто звернувся з профілактичною метою — повертаються знову, призводять партнерів, друзів, членів сім’ї.

В основі наших підходів — людина, її потреби й залученість у процес отримання допомоги.

Моделями, які відпрацювали у власних сервісах, ми готові ділитися з лікувальними установами й організаціями, що працюють із ВІЛ.

ОСТАННЄ

ВОЛОДИМИР КРЕЙДЕНКО

Електромобільність як стратегія незалежності: чому продовження пільг до 2027 року - це сильне рішення

ВОЛОДИМИР БОРЕЙКО

Лебеді гинуть мовчки. Міндовкілля дозволяє жорстокість

ОЛЕКСАНДРА МАРЧЕНКО

Як не дати "поколінню, що народилося зі смартфоном" стати жертвами онлайн-шахрайства

КСЕНІЯ МЕЖОВА

Коли Регулятор виходить за межі - як захиститися від його рішень

ВАДИМ НЕПОСЕДОВ

Сучасні тренди та перспективи розвитку ринку торгової нерухомості України - UTG

ЄГОР ПЕРЕЛИГІН

Коли технології стають геополітичною зброєю

ДАНИИЛ ГЕТМАНЦЕВ

ВВП Польщі перевищив 1 трильйон доларів: роль пенсійних накопичень у цьому успіху

ОЛЕКСАНДР ГАВВА

Як АТ "Оператор ринку" допомагає енергетикам зрозуміти логіку ринку електроенергії

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Два інструменти фінансового суверенітету

ТАРАС ЛИЛИК

Як цифрові сервіси та конкуренція змінюють будівельну галузь

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новини з усієї України

РЕКЛАМА