Ярослава Лопатіна, лікар-інфекціоніст, голова представництва Фундації АнтиСНІД-США в Україні (AHF Ukraine)

 

Через що пацієнти часом відмовляються від лікування, чому лікар не повинен поводитися авторитарно, і як пацієнту стати не об’єктом, а активним і свідомим учасником процесу лікування. Декілька слів про порівняно новий підхід у медицині — людино-орієнтованість.

Приймаю я одного разу жінку з ВІЛ-інфекцією, аргументовано розповідаю їй про те, що потрібно приймати спеціальне лікування, яке буде блокувати вірус, що це безкоштовно, і що ця терапія збереже їй життя і здоров’я. Жінка слухняно киває головою, але в результаті каже, що пити ліків не буде.

Жінка відмовилася приймати ліки від ВІЛ. Як виявилося, відмова була пов’язана з тим, що ніхто в родині не знав про її ВІЛ-інфекцію. І вона панічно боялася, що про це дізнається чоловік, вижене її, і вона залишиться без засобів до існування. Їй знадобилося кілька тижнівемоційної та психологічної підтримки для прийняття свого статусу, розкриття статусу партнеру й початку лікування. Чи допоміг би в такій ситуації просто тиск лікаря чи залякування наслідками без з’ясування причин відмови і спроби допомогти подолати наявний бар’єр? Думаю, відповідь очевидна. Тому під час обговорення з пацієнтом підходів до лікування, брати до уваги як і добробут пацієнта і його психологічний комфорт, так і стан психічного здоров’я, — це невід’ємна частина людино-орієнтованого підходу (ЛОП).

Людино-орієнтований підхід — це дорого чи ні? Можу сказати, що багато складників людино-орієнтованого підходу не вимагають взагалі ніяких витрат, крім ефективних управлінських рішень. Наприклад, впровадження записів до лікарів, організація маршруту пацієнта у такий спосіб, щоб усі необхідні дослідження й консультації він проходив за один день за мінімальну кількість часу в черзі. Активне використання сучасних засобів комунікації, надання можливості проконсультуватися віддалено — теж компонент людиноорієнтованості. Адже це прояв поваги до особистого часу, і пацієнти це дуже цінують.

Але говорити про те, що людино-орієнтований підхід не потребує ніяких фінансових вкладень, було б несправедливо. Наприклад, добре вивчений і поширений підхід у вигляді інтеграції медичних сервісів. Звісно, на початковому етапі, організація інтегрованих послуг потребує витрат у вигляді навчання персоналу, ремонту, додаткового обладнання тощо.

Давайте розберемо конкретний приклад.

Людина зі наркозалежністю, ВІЛ і гепатитом. Усі три захворювання становлять небезпеку для життя і всі три треба лікувати. Питання — де?

Якщо ми запропонуємо такому пацієнтові отримувати лікування в різних місцях, то потерпимо фіаско. Якщо людина не отримуватиме лікування наркозалежності, то й лікування ВІЛ і гепатиту дотримуватися не буде. Тож потрібно організувати медичні послуги в одному місці.

Що це дає пацієнтові? Економію часу, комфорт і безпеку. Лікар має уявлення про повну картину стану здоров’я пацієнта, і підходить до лікування комплексно.

Що це дає лікувальному закладу? Організація комплексної інтегрованої допомоги стимулює персонал здобувати знання в суміжних галузях, підвищувати кваліфікацію, вчитися спільно вести випадок, працювати в команді. І що не менше важливо, коли заклад надає послуги різних спектрів, дістає можливість претендувати як на адекватне бюджетне фінансування, так і на залучення додаткових небюджетних коштів.

Кожен надавач послуг, особливо медичних, може й повинен бути людиноорієнтованим. І це не тільки про приватну медицину. Як часто ми чуємо, що «за комфортом — це в приватну клініку, а в нас тут не вистачає фінансування, кадрів, обладнання та іншого». Ще раз підкреслю —для людино-орієнтованого підходу потрібні насамперед не гроші.

Головне — це розуміння керівником цінності такого підходу й першочергової місії будь-якого лікувального закладу: зберігати здоров’я й життя людей.

Втілення підходу, у центрі якого людина, — пріоритет для Фундації АнтиСНІД-США в Україні. Протягом декількох років ми реалізуємо цей підхід у всіх послугах — тестуванні на ВІЛ, профілактиці, лікуванні ВІЛ-позитивних людей. І ми бачимо результат. Люди, обираючи турботу про своє здоров’я в установах із таким підходом, мають кращі результати лікування. Ті, хто звернувся з профілактичною метою — повертаються знову, призводять партнерів, друзів, членів сім’ї.

В основі наших підходів — людина, її потреби й залученість у процес отримання допомоги.

Моделями, які відпрацювали у власних сервісах, ми готові ділитися з лікувальними установами й організаціями, що працюють із ВІЛ.