11:34 12.11.2020

Автор ОЛЬГА ГУРБИЧ

Вихід кредитних спілок з ринку: як зробити його безболісним для споживачів?

5 хв читати
Вихід кредитних спілок з ринку: як зробити його безболісним для споживачів?

Ольга Гурбич, директор департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ, Національний банк України

 

Сьогодні кредитна спілка може вийти з ринку двома шляхами. Перший – добровільний, за рішенням її членів. Другий – альтернативний, тобто примусово, у разі порушення вимог до діяльності. Що в такому разі робити членам спілки, які мають розміщені депозити або кредитні зобов’язання? Як та ким регулюється процес виходу спілки з ринку?

Короткий огляд ринку

Ринок кредитних спілок за останнє десятиріччя поступово скорочується. Так, за останнє п’ятиріччя кількість кредитних спілок зменшилася вдвічі та станом на 30 червня 2020 року становила 327 спілок. Чверть із них (85 спілок) зареєстровані в зоні ООС та Криму.

Разом із постійним зменшенням кількості кредитних спілок їх активи також майже не ростуть. За останній звітний період активи кредитних спілок склали 2,2 млрд грн. У середньому – це по 10 млн грн на 1 кредитну спілку. Кількість членів кредитних спілок також пропорційно зменшується та на сьогодні нараховує до 450 тис. членів. Розмір середнього депозиту в кредитній спілці складає 65 тис. грн, середнього кредиту – 19 тис. грн.

Основні причини таких тенденцій:

  • кредитні спілки  важко адаптуються до змін, у тому числі й до новітніх дистанційних та онлайн-технологій, автоматизованих систем прийняття рішень та Soft Collection. Їхи ключовими клієнтами залишаються люди старшого віку;
  • немає дієвих інструментів відновлення платоспроможності кредитної спілки. Бізнес-модель кредитних спілок потребує поміркованого зростання та накопичення резервного капіталу, який здатний поглинати збитки. Рівень власного капіталу обмежує розвиток ринку, немає стимулів для капіталізації спілок;
  • немає системи гарантування вкладів членів кредитних спілок. Тому вкладники несуть підвищені ризики. Це також стримуючий фактор у залученні нових членів та популяризації послуг кредитних спілок для широких верств населення.

Ураховуючи вищезазначене, питання належного регулювання виходу кредитної спілки з ринку є актуальним та важливим. Зупинимося на основних недоліках цього процесу.

Діючий порядок виходу кредитної спілки з ринку є недосконалим

Чинне законодавче регулювання виходу кредитної спілки з ринку є фрагментарним та не дозволяє захистити права вкладників та кредиторів спілки повною мірою.

Так, Закон “Про кредитні спілки” передбачає можливість добровільного (за рішенням загальних зборів) припинення діяльності кредитної спілки. Таке припинення можливе шляхом реорганізації, злиття, приєднання, поділу або повної ліквідації спілки.

Водночас така процедура припинення взагалі не регламентує порядок подальших дій ні кредитної спілки, ні регулятора.

Тож, наразі кредитна спілка йде з ринку після виключення її з Державного реєстру фінансових установ (ДРФУ). Це дуже проста процедура. Спілка подає відповідну заяву до Національного банку, копію повідомлення про прийняття цього рішення органом управління та копію рішення про звернення з цією заявою до регулятора. Після цього таку спілку виключають з держреєстру.

Водночас питання виконання зобов’язань перед членами кредитної спілки залишається неврегульованим.

Що ж відбувається насправді?

За результатами виключення кредитної спілки з ДРФУ, вона втрачає право залучати кошти своїх членів та видавати кредити і має припинити свою діяльність. Проте вона повинна виконати поточні зобов’язання перед своїми членами достроково, зокрема достроково повернути депозити. Також вона має право вимагати виконання зобов’язань своїх кредиторів у частині погашення заборгованості. На жаль, ці питання залишаються неврегульованими профільним законом і регуляторними актами.

Тож сьогодні, з одного боку, члени спілки мають самостійно домовлятися з нею про повернення депозитів, а з іншого – кредитна спілка повинна власними ресурсами забезпечити виконання своїх зобов’язань. Лише взаємне закриття фінансових зобов’язань допоможе кредитній спілці так би мовити «обнулитися» та вийти з ринку прозоро й без негативних наслідків.

Але ж насправді ще одним недоліком існуючого регулювання є те, що кредитна спілка, що була добровільно виключена з ДРФУ, не зобов’язана припиняти свою діяльність як юридична особа. Унаслідок такої прогалини в ЄДРПОУ унесені юридичні особи, які називаються кредитними спілками, але насправді не є такими.

Нові опції для кредитних спілок

У проєкті нового закону «Про кредитні спілки» пропонується:

  • дозволити платоспроможній кредитній спілці добровільно ліквідуватися або приєднатися до інших кредитних спілок. Це дозволить слабким або невеликим спілкам долати кризові явища за допомогою більшого або сильнішого партнера;
  • проводити будь-яку реорганізацію або ліквідацію кредитної спілки виключно за умови надання Національним банком відповідного дозволу згідно із затвердженим планом реорганізації або ліквідації кредитної спілки. Відтак регулятор матиме змогу оцінити активи та пасиви спілки, її можливості виконати свої зобов’язання, план її можливої подальшої діяльності або ліквідації. Це допоможе уникнути негативних наслідків для членів спілки зокрема та ринку в цілому;
  • процедуру добровільного виходу кредитної спілки з ринку здійснювати згідно із затвердженим планом. У цьому плані будуть чітко прописані строки, умови та дії органу управління спілкою в межах завершення виконання її поточних зобов’язань та припинення діяльності;
  • надати право регулятору протягом періоду ліквідації або реорганізації кредитної спілки на будь-якому з етапів проводити перевірку.

Примусова ліквідація кредитної спілки

Другим способом виходу з ринку кредитних спілок є її примусова ліквідація.

Ліквідація здійснюється шляхом анулювання Національним банком ліцензії  спілки в разі визнання її неплатоспроможною або з інших підстав. Проєктом нового закону також передбачені можливі підстави для анулювання ліцензії: порушення ліцензійних умов, виявлення ознак ризикової діяльності, порушення законодавства в сфері фінансового моніторингу.

Національний  банк прийматиме рішення про анулювання ліцензії разом зі зверненням до суду про відкриття ліквідаційної процедури щодо цієї спілки.  

Також передбачено додаткові можливості захисту інтересів та прав вкладників і кредиторів кредитної спілки в процесі її виходу з ринку. Відтак регулятор матиме право запровадити тимчасову адміністрацію для організації та збереження активів, документів, інформаційних систем, систем обліку та реєстрації, баз даних кредитної спілки. Це дозволить забезпечити повноцінне виконання усіх зобов’язань спілки перед її учасниками та учасників перед спілкою.

Новий закон – це ефективний захист прав учасників спілки

Прийняття нового закону «Про кредитні спілки» вдосконалить процедуру як добровільного, так і примусового виходу спілки з ринку. Нові норми врегулюють прозоре виведення неплатоспроможних кредитних спілок із ринку. Буде запроваджено  систему раннього реагування та контроль їх поточної діяльності.

Головна мета нового закону – забезпечити ефективний захист інтересів всіх учасників ринку кредитних спілок та створити передумову для побудови системи гарантування вкладів фізичних осіб – їх членів. Наступним кроком має стати робота над створенням системи гарантування вкладів фізичних осіб, яка сформує умови для стабілізації та зростання довіри вкладників, а також дасть поштовх до розвитку ринку кредитних спілок.

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА