Максим Тімченко, генеральний директор ДТЕК 

 

 

Цю статтю опубліковано в WEF Davos Agenda.

• Можливо, пандемія COVID-19 виявила слабкі місця в сучасних бізнес-моделях, але вона призвела до відновлення зусиль з побудови зеленої економіки.
• Український енергетичний сектор повинен прийняти цю нову реальність і пристосуватися для того, щоб стати частиною стійкої та сталої економіки.
• Для визначення економічних можливостей та забезпечення позитивних змін необхідні чіткі регуляторні рамки.

Пандемія ставить безпрецедентні виклики у світовому та національному масштабах. Вона демонструє вразливість політичних систем та бізнес-моделей. Незважаючи на те, що комплексний аналіз вимагає багато часу, вже очевидно, що пандемія створила можливості для відбудови більш сталої економіки: Велике перезавантаження визначає шлях до нових основ світової економіки, зосереджуючи увагу на створенні довгострокової сталої цінності. Глобальний характер пандемії означає, що цей шлях відкритий для всіх, а не лише для кількох обраних країн. Енергетичний сектор стане провісником переходу до стійкої зеленої економіки.

Велике перезавантаження ґрунтується на досвіді подолання попередніх негараздів. Світова фінансова криза 2008-2009 рр. спрямувала соціально-політичну дискусію в площину більш сталого капіталізму. Фінансовий та банківський сектори першими переглянули свої обов’язки перед суспільством, заохочуючи й інші бізнеси приєднуватися до цього руху. Наукове співтовариство визначило загрози навколишнього середовища, спричинені погіршенням через діяльність людини, зміною клімату та пов'язаною з ними глобальною нерівністю. Менш ніж за десятиліття це призвело до розробки ESG-критеріїв та їх фактичного включення до основи бізнес-стратегій.

Україна на правильному шляху

Хоча Україна ніколи не стояла осторонь світових фінансових та економічних тенденцій, за останнє десятиліття наша країна стикнулася зі структурними проблемами, обумовленими необхідністю внутрішнього економічного та фінансового відновлення. Принципи ESG ще не стали основою бізнесу в Україні, але ДТЕК докладає значних зусиль щодо їх впровадження в енергетичному секторі. Однак масштабні зміни, спричинені пандемією коронавірусу (COVID-19), твердо ставлять Україну на шлях Великого перезавантаження. Забезпечити економічне зростання «по-старому» не можливо: ні з точки зору національної конкурентоспроможності, ні з точки зору суспільства.

Те, що стає все більш зрозумілим для бізнесу у найбільших розвинутих країнах, ще має прийти в Україну. Адже саме цінності та принципи, які компанії включають до своїх стратегій, бізнес-процесів та щоденних операцій, відіграють вирішальне значення. Відповідальність, відкритість, прагнення до вдосконалення, орієнтація на споживача та прозорість – це те, до чого добровільно повинен прагнути бізнес, заохочений регуляторним середовищем.

Енергетичний сектор сприяє відновленню

Дивлячись крізь призму енергетичного сектора, у ключові моменти останніх років енергетичні компанії одними з перших почали змінювати свої бізнес-моделі, визначивши декарбонізацію, децентралізацію та цифровізацію своїми пріоритетами, а також подвоївши зусилля для впровадження принципів ESG. З самого початку глобальної пандемії коронавірусу на початку 2020 року енергетичний сектор (зокрема, електроенергетика) відіграє вирішальну роль у глобальній реакції на кризу. Без доступу до надійного та доступного джерела електроенергії режими самоізоляції, запроваджені урядами для подолання кризи в галузі охорони здоров’я, завдали б набагато більшої економічної шкоди.

Що робить Всесвітній Економічний Форум в рамках переходу до чистої енергії?

Перехід до чистої енергії є ключовим для боротьби зі зміною клімату, але протягом останніх п’яти років енергетичний перехід сповільнювався.

На споживання та виробництво енергії припадає дві третини глобальних викидів, а світова енергетична система все ще залежить від викопних видів палива на 81% – такі самі показники, як 30 років тому. Крім того, покращення енергоємності світової економіки (кількість енергії, що використовується на одиницю економічної діяльності) сповільнюється. У 2018 році енергоємність покращилася на 1,2%, демонструючи найповільніший темп зниження з 2010 року.

Для створення більш інклюзивної, сталої, доступної та безпечної глобальної енергетичної системи необхідні ефективні політики, дії приватного сектора та державно-приватна співпраця.

Оцінка прогресу має важливе значення для успішного переходу. Індекс енергетичного переходу Всесвітнього Економічного Форуму, який оцінює 115 країн за рівнем збалансованості енергетичної безпеки і доступу, а також екологічної сталості і доступності, показує, що найбільшим викликом для енергетичного переходу є відсутність готовності серед найбільших у світі країн-забруднювачів, включаючи США, Китай, Індію та Росію. На 10 країн, які мають найвищий показник готовності, припадає лише 2,6% річного обсягу викидів у світі.

З метою забезпечення майбутнього світової енергетичної системи платформа «Формування майбутнього енергії та матеріалів та інфраструктури» працює над такими ініціативами, як «Системна ефективність», «Інновації та чиста енергія» та «Глобальний батарейковий альянс», для того, щоб заохотити та створити умови для інвестування в енергетичні інновації, технології та рішення.

Крім того, платформа «Місія можлива» покликана об’єднати державних та приватних партнерів навколо сприяння переходу галузі для того, щоб поставити важку промисловість та транспортний сектор на шлях до чистих нульових викидів. Місія можлива – це ініціатива, створена Всесвітнім Економічним Форумом та Комісією з питань енергетичного переходу.

Згідно з Оглядом світової енергетики-2020 Міжнародного енергетичного агентства, енергетичний сектор зазнав більше дестабілізаційних впливів від пандемії коронавірусу (COVID-19), ніж від будь-якої іншої події в новітній історії, однак рівень стійкості сектора та його здатність пристосовуватися справді вражають. Одним із пояснень може бути високий рівень співпраці та взаємної довіри в секторі при вирішенні проблем. Всесвітній Економічний Форум відіграє стимулюючу роль через діяльність Electricity Industry Action Group. Цей формат передбачає залучення топ-менеджерів енергетичних компаній всього світу (Європа, Північна Америка, Бразилія, Південна Африка, Індія та Китай) для того, щоб поділитися своїм досвідом екстреного управління в умовах кризи.

Найголовніше, що у співпраці з компанією Accenture це призвело до розробки механізму, який дозволяє кількісно та якісно визначати «системну цінність» рішень, що забезпечують стійке відновлення економічної та енергетичної систем («Шлях до перезавантаження через системну цінність»). Підхід Форуму, заснований на системній цінності, основними елементами якого є розвиток відновлюваних джерел енергії, модернізація електромереж, а також енергоефективність, демонструє, як конкретні політики в секторі електроенергетики можуть створювати робочі місця, робити важливий внесок у відновлення економіки після пандемії коронавірусу та сприяти переходу до чистої енергії.

 

Можливості інвестування у відновлювані джерела енергії 

Сектор електроенергетики України страждає від низки обмежень та недалекоглядних ручних втручань, які суттєво знижують ефективність функціонування ринку. Ці негативні явища затримують перехід до зеленої енергетики та ставлять під загрозу виконання зобов’язань щодо інтеграції енергетичних ринків країни та ЄС. І, що ще важливіше, вони підривають економічну та фінансову стійкість електроенергетичного сектору. Як учасник Electricity Industry Action Group, ДТЕК сприяє впровадженню концепції «системної цінності» в Україні, зокрема, інтегруючи її в національну стратегію відновлення.

Окрім вищезазначених очікуваних фінансових вигод, Україна також може збільшити обсяг доступних їй фінансових ресурсів (як і будь-яка інша країна, що прагне пришвидшити своє стале відновлення). По-перше, згідно зі звітом «Глобальний стан справ у галузі відновлюваної енергетики: фінансові аспекти – 2020», підготовленим Міжнародним агентством з відновлюваних джерел енергії та ініціативою «Кліматична політика», до 2050 р. річний обсяг інвестицій у відновлювані джерела повинен зрости майже втричі та досягти 800 млрд. дол. США (з 300 млрд. дол. США на даний момент) для досягнення ключових глобальних цілей в сфері декарбонізації та боротьби зі зміною клімату. По-друге, за даними компанії EY, до 2024 року світовий енергетичний сектор витратить 15 млрд. дол. на цифровізацію для того, щоб забезпечити більш плавний перехід до вуглецевої нейтральності.

Об’єднання зусиль заради кращого майбутнього

Отже, Україна має вагомі економічні причини для того, щоб швидко та послідовно рухатися в напрямку забезпечення належного використання цих фінансових можливостей. Бізнес повинен відігравати роль прозорого, надійного та свідомого гравця ринку. На владу також покладається вирішальна роль у забезпеченні того, щоб регуляторне середовище сприяло використанню цих можливостей, яких реально досягти в середньостроковій перспективі, а не прив’язувало країну до недалекоглядних та неефективних практик минулого.

Оскільки все більше українських компаній дотримуються європейських принципів, старанно виконуючи свої обов’язки перед суспільством, все більше міжнародних компаній виходитимуть на ринок і гарантуватимуть незворотність цього процесу. Завдяки вільній і чесній конкуренції Україна швидше подолає пандемію і перейде до сталого економічного зростання – до Великого перезавантаження.