14:08 18.02.2021

Автор ВОЛОДИМИР ЛЕПУШИНСЬКИЙ

Впіймай, якщо зможеш. Чи здатен НБУ контролювати інфляцію

8 хв читати
Впіймай, якщо зможеш. Чи здатен НБУ контролювати інфляцію

Володимир Лепушинський, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ 

 

 

Переважну частину минулого року інфляція була низькою, проте в останні місяці вона помітно пришвидшилася. Чому так відбувається і чи нормальна така ситуація?

Економіка досить швидко відновлюється від коронакризи, але й інфляція теж прискорюється. У січні 2021 року вона становила 6,1% у річному вимірі. Це вище цільового діапазону Національного банку 5%+/-1 в.п. З одного боку, ситуація очікувана – НБУ прогнозував відхилення інфляції від цільового діапазону в 2021 році. Утім, досить стрімке зростання споживчих цін на початку року викликає цілком логічні питання.  

Питання 1.  Чи взагалі працює інфляційне таргетування?  

НБУ оголосив про перехід до політики інфляційного таргетування в 2015 році. На той момент інфляція по-справжньому лютувала та в окремі місяці навіть перевищувала 60%. Страшнішою вона була лише в 90-ті. Тож ситуація вимагала справжнього "хірургічного втручання". Запровадження інфляційного таргетування стало саме ним. НБУ зобов'язався в середньостроковій перспективі знизити інфляцію до 5% та підтримувати її близько до цього рівня.

Вже в 2016 році Національному банку вдалося загальмувати зростання цін. Тоді він вперше виконав проміжну ціль і збив інфляцію до майже 12%. У наступні роки інфляція дещо перевищувала проміжні цільові значення. Зрештою, наприкінці 2019 року Національний банк досягнув своєї середньострокової мети, проте тимчасово.

У 2020 році інфляція знову перебувала поза межами цільового діапазону. Щоправда цього разу була не зависокою, а занизькою. Наприкінці минулого року Національний банк все ж таки потрапив у самісіньке "яблучко" – річна інфляція становила рівно 5%. Проте історія знову повторилася з точністю до навпаки: щойно розпочався 2021 рік, як інфляція перетнула верхню межу цільового діапазону.

На перший погляд, такі "гойдалки" виглядають досить неоднозначно й можуть викликати сумніви у пересічних громадян про дієвість політики НБУ з приборкання інфляції. 

Від  рефлексій  перейдемо до складніших питань на кшталт:

  • як інфляційне таргетування працює в інших країнах?
  • як довго взагалі інфляція може перебувати поза цільовим рівнем?

Це вже предметні питання, відповіді на які можуть здатися дещо дивними. Фактичне перебування інфляції в цільовому значенні не є головною метою інфляційного таргетування. Так, як свідчать приклади інших центральних банків, фактична інфляція може перебувати поза межами цілі, особливо на початкових етапах запровадження цієї політики.

Чехія: ІСЦ, цілі з інфляції та інфляційні очікування на наступні 12 місяців

*1998-2001 для базової інфляції, з 2002 - загальний ІСЦ

Джерело: Офіційна сторінка центрального банку Чехії.

Сербія: ІСЦ, цілі з інфляції та інфляційні очікування на наступні 12 місяців

 

Джерело: Офіційна сторінка центрального банку Сербії.

 

 

Польща: ІСЦ, цілі з інфляції та інфляційні очікування на наступні 12 місяців

Джерело: Офіційна сторінка центрального банку Польщі.

Мексика: ІСЦ, цілі з інфляції та інфляційні очікування на наступні 12 місяців

Джерело: Офіційна сторінка центрального банку Мексики.

 

Усі ці центральні банки вважаються цілком успішними інфляційними таргетерами. І не дарма – вони досягли своєї справжньої мети, що полягає у формуванні довіри до центрального банку та в “заякоренні” інфляційних очікувань. Це, зі свого боку, вплинуло на те, що навіть за стрімкого прискорення чи уповільнення темпів зростання цін фірми та домогосподарства продовжували очікувати, що інфляція буде близькою до цілі центрального банку. Чим довше ці країни застосовували політику інфляційного таргетування, тим більше прив’язаними до цілі центрального банку були очікування.

Чим нижче очікувана інфляція – тим нижче вона і по факту. Як бачимо, в середньому інфляція в цих країнах була нижчою та стабільнішою, ніж до запровадження інфляційного таргетування. Це твердження справедливе й для України.

Інфляція та інфляційні очікування в Україні

Джерело: НБУ.

Питання 2. У чому сенс інфляційного таргетування, якщо інфляція так коливається?

Помірне зростання цін є нормальним і закономірним явищем. Пояснити це дуже легко.

По-перше, якість деяких товарів та послуг з часом підвищується. Це впливає на їх ціну. Наприклад, важко порівнювати функціонал мобільного телефону середини 2000-х та сучасних смартфонів, водночас їх вартість також зросла.

Інший випадок – якщо якогось товару не вистачає на ринку, наприклад, цибулі. Це дає сигнал виробникам про необхідність збільшення посівів. Наступного сезону проблема зникає, ринок задоволений. Ринкова економіка не може функціонувати без таких важливих сигналів, які, зокрема, впливають і на зміну цін.

Проте загальна інфляція має завжди бути передбачуваною і контрольованою. Інакше виникають ризики непрогнозованої зміни цін у економіці, що негативно впливають на очікування. Вкладники не понесуть гроші в банк під низькі відсоткові ставки, якщо не впевнені, що центральний банк забезпечуватиме помірну  інфляцію. Водночас банки не зможуть кредитувати під низькі відсотки.

Цю проблему й вирішує інфляційне таргетування. В економіці може статися багато подій, що відхилятимуть інфляцію від цілі. Як приклад, – минулорічний поганий врожай зернових у світі. Але одне має бути незмінним – зобов’язання центрального банку досягти своєї цілі. Катаклізми передбачити неможливо, але можна передбачити поведінку центрального банку. Якщо довіра є, очікування майбутньої інфляції знижуються. Це дає змогу знижувати процентні ставки.

Саме це ми й бачимо в Україні. Очікування майбутньої інфляції все ще залишаються вразливими до короткочасних коливань, проте в цілому мають тенденцію до зниження.

Інфляційні очікування на наступні 12 місяців, %

Джерело: НБУ, GfK Ukraine, Info Sapiens.

Як наслідок, вперше в кризу НБУ зміг підтримувати економіку зниженням відсоткових ставок. Але, якби інфляційні очікування не поліпшувалися, одне лише "механічне" зниження облікової ставки Національним банком нічого б не дало. Банкам все одно б довелося закладати в свої ставки високі інфляційні очікування.

Середньозважені гривневі процентні ставки за новими кредитами й депозитами, %

Джерело: НБУ

Питання 3. Чому інфляція прискорюється? НБУ прогавив її сплеск?

Прискорення інфляції в січні – очікувана подія. Ба більше, в середині року інфляція в річному вимірі перевищить 8% і лише потім почне сповільнюватися. Саме такий прогноз міститься в Інфляційному звіті НБУ за січень. Водночас чинники, які зумовлюють вихід інфляції за межі цільового діапазону, вже відбулися. Наразі вони лише відображаються в показниках Держслужби статистики.

Серед таких факторів:

Гірший врожай 2020 року.

З огляду на посуху в Україні та в інших країнах Центральної та Східної Європи  був гірший врожай зернових, олійних культур та цукрового буряка. Менша пропозиція цих культур зумовила зростання цін. Покупці могли це відчути на прикладі соняшникової олії. Водночас вищі ціни на одні продукти спричинили здорожчання й інших продуктів. Приміром, подорожчання зерна зумовило не лише підвищення цін на борошно та вироби з нього, але й на м'ясо через здорожчання кормів.

Відновлення світової економіки.

Економічне відновлення в світі після першої хвилі коронавірусу та жорстких карантинів – хороша новина. Проте це також означає, що світ потребує більше енергії. Відповідно зростають ціни на енергоносії, що відображається на підвищенні цін і на інші продукти, які треба виробити та транспортувати до споживачів.

Зростання адміністративно регульованих цін.

У січневому показнику інфляції відобразилися вищі суми в платіжках за електроенергію. Також подорожчала тютюнова продукція з огляду на підвищення акцизів.

Всі ці фактори визначають підвищений інфляційний фон. Утім, є й добрі новини. По-перше, вплив цих чинників здебільшого є короткостроковим. По-друге, інфляція все одно не так далеко відхилиться від цілі НБУ та залишиться однознаковою.

Питання 4. Чому НБУ нічого не робить із прискоренням інфляції?

Центральні банки зазвичай не реагують на тимчасові фактори підвищення цін, які  об’єктивно перебувають поза межами їх контролю. Щоб не робив зараз НБУ зі своїм основним інструментом – обліковою ставкою, це не виправить ситуацію з гіршим минулорічним врожаєм чи подорожчанням палива на світових ринках.

До того ж зміна облікової ставки впливає на інфляцію з часовим лагом від 9 до 18 місяців. Водночас згадані тимчасові чинники вичерпаються самі вже впродовж першого півріччя 2021 року.

Прогноз інфляції НБУ

 

Джерело: НБУ

Ключова проблема полягає в іншому. Навіть тимчасові фактори прискорення цін можуть погіршувати очікування. Якщо очікувана інфляція тривалий час висока, бізнес закладає в ціни на свою продукцію ймовірне зростання витрат, а робітники вимагають вищу зарплату для покриття зростаючих видатків. Таким чином розкручується інфляційна спіраль. Тож НБУ уважно стежить за інфляційними очікуваннями. Якщо регулятор помітить, що вони погіршуються, підвищуватиме облікову ставку.

Питання 5. Що буде з інфляцією далі? Як НБУ допоможе її здолати?

Отже, більшість факторів поточної інфляції є тимчасовими – їх вплив вичерпається в другому півріччі цього року. Новий врожай надійде на ринок. Ураховуючи рекордну кількість снігу, загроза посухи, як минулого року, виглядає досить примарною.  Зростання цін на енергію видихнеться. Світові виробники достатньо гнучкі в нарощуванні пропозиції, а ринок є конкурентним.

Натомість головним фактором невизначеності є відновлення внутрішнього попиту. З середини минулого року він продовжує швидко зростати. Якщо так буде й далі, це свідчитиме про можливий “перегрів” економіки. Тоді НБУ буде змушений підвищити облікову ставку.

Інша зона невизначеності – настрої іноземних інвесторів. Якщо ситуація зі значним припливом їх коштів в Україну, як у 2019 році, повториться хоча б частково, ревальвація гривні може загасити інфляційний тиск навіть без підвищення облікової ставки.

І, звісно, інфляційні очікування. НБУ обов'язково зважатиме на настрої бізнесу й громадян, коли прийматиме чергове рішення щодо облікової ставки 4 березня.

Фокус НБУ на забезпечення помірної інфляції є незмінним. Тож поточний інфляційний прогноз Національного банку є актуальним. Згідно з ним, інфляція становитиме 7% за підсумками цього року, а в наступному – знову сповільниться до цілі в 5%.

 

 

Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

СЕРГІЙ ГОНЧАРЕВИЧ

Сім помилок продавця в процесі укладення M&A-угоди

МАРИНА ЛАЗЕБНА

Індексаційна історія: крапки над "і"

СЕРГІЙ БИКОВ

Історія нас виправдає, тому що історію пишемо ми!

АНДРІЙ ВОЛКОВ

Де взяти антитіла на ринку проблемних боргів?

ОЛЕКСАНДР СУЩЕНКО

Відродження Фенікса: Підтримка українського "зеленого курсу" в постпандемічному світі для стрімкого руху вперед

АНТОН РОВЕНСЬКИЙ

Туреччина Ердогана: народження нової наддержави?

CТАНИСЛАВ КАЗДА

Навести порядок: для реального захисту споживачів газу потрібно завершити анбандлінг Нафтогазу

ГАЛИНА ЯНЧЕНКО

70 народних депутатів стали співавторами законопроектів про перезавантаження АРМА

ВОЛОДИМИР ПАВЛЕНКО

Тліти чи горіти: яка АРМА потрібна Державі?

ОТТО ВАТЕРЛАНДЕР

Справжній захист споживача природного газу: ринкова ціна та конкуренція на ринку

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА