Вадим Мельник,  голова Державної фіскальної служби України 

 

В березні уряд та провідні оператори ринку нафтопродуктів відновили активний діалог задля побудови цивілізованого паливного ринку. На початку квітня був підписаний меморандум, який визначає боротьбу з тіньовим ринком важливим напрямком роботи Кабінету міністрів. Ключову роль у виконанні урядових зобов'язань взяла на себе Державна фіскальна служба. Реакція тіньовиків не забарилася: під нашим офісом на Львівській площі з'явилися мітингувальники, що вигукують свої вимоги, зазираючи у мобільні телефони. Що відбувається? 

У 2020 році ГФС показала дуже гарний результат. Протягом першого кварталу наші територіальні підрозділи закрили понад 800 нелегальних станцій. Нажаль, за час карантину "тінь" знову зміцнилась. Для підтримки бізнесу держава обмежила перевірки та контроль, але дехто сприйняв це як можливість незаконного заробітку. Тому нам довелось розпочинати майже з початку.

Співробітниками ДФС за три місяці цього року вилучено контрафактного палива обсягом понад 15 тис. тон на суму 516 млн грн, що практично дорівнює сумам конфіскації за весь 2020 рік у розмірі 540 млн грн. Виявлені та закриті сім великих незаконних виробництв (міні-НПЗ), припинено діяльність 221 точки з продажу нелегального пального, демонтовано 151 нелегальна АЗС і застосовано штрафних санкцій на суму 136 млн грн.

Для порівняння — сума конфіскацій палива у 2021 році еквівалентна вартості близько 600 апаратів ШВЛ, які потребують вітчизняні лікарні в умовах напруженої епідеміологічної ситуації в країні. Або ж вартості проведення 500 тис. ПЛР-тестів.

Найбільш яскравий приклад – справа проти міні-НПЗ у Кропивницькому. Цей завод мав ліцензію на виробництво пального, але за рік не випустив ані літру. На папері ділки робили розчинники та іншу продукцію, яка не підпадає під обкладання акцизним податком, а по факту це були нафтопродукти невідповідного стандарту. В ході слідчих дій доведено: "розчинники" їхали з заводу на автозаправні станції Кировоградської та сусідніх областей. Справа спрямована до суду.

Окрема тема – нелегальні АЗС. Нажаль, вимушений констатувати, що вони здебільшого опираються на підтримку місцевих органів влади, які захищають бізнес "шановних членів громад". Характерно, що функціонування нелегальних заправних станцій безпосередньо б’є по тому ж місцевому бюджету, адже з кожного літру пального, який відображений у фіскальному чеку, центральний бюджет спрямовую понад 1,2 грн. Але ж такі станції чеки або не дають, або вони такі ж фальсифіковані, як й бензин, який вони продають. Я хочу, щоб місцеві громади це зрозуміли. А шановним членам громади ніхто не заважає легалізувати свій заправний бізнес. Інвестуйте в безпеку та якість, у свій край, панове!

Наша робота показує, що й на зовнішньо презентабельних автозаправних комплексах не все гаразд. Наразі спостерігаємо за збільшенням обсягів імпорту так званих розчинників для лако-фарбової промисловості. Насправді це компоненти для підвищення октанового числа бензину та використовуються вони для виробництва фальсифікату. В 2016 році ми вже це проходили, коли ввели акциз на розчинники та присадки для виробництва контрафакту, що завдало потужного удару по нелегальним виробникам палива. Але час лине, наші бізнесмени дуже талановиті, находять нові нишпорки у законодавстві. Зараз ми аналізуємо досвід законодавчих змін, щоб перекрити цей потік розчинників з Росії та Білорусі. Не виключаю, що бурхлива реакція у вигляді псевдо-протестів під нашими вікнами, насправді сигнал нам не чіпати цю тему.

Говорячи про співпрацю із “білим” бізнесом, у першій декаді квітня у складі ДФС запрацював Офіс ефективної взаємодії з бізнесом. Функціонування цієї структури спростить обмін інформацією із трейдерами нафтопродуктів, які страждають від існування тіньового ринку палива. ДФС регулярно отримує сигнали від служб внутрішньої безпеки великих компаній-трейдерів щодо фактів незаконного виробництва та продажу пального і реагує на них, проте із запуском Офісу ефективної взаємодії з бізнесом цей напрям буде інтенсифіковано.

Вибудована комунікація ДФС з бізнесом та аналітичні напрацювання Служби зможуть бути надалі використані Бюро економічної безпеки (БЕБ), яка наразі перебуває у стадії формування. Особливо на перших етапах його роботи, коли ряд процесів, пов’язаних з моніторингом та контролем, будуть вибудовуватися із чистого аркуша.

У нас є спільна мета — подолання тіньового сектору економіки, забезпечення динамічного економічного зростання і його конвертація у соціально відчутний результат. Адже що таке тіньовий ринок пального? Це не тільки колосальні втрати бюджету. Це захист споживачів від контрафактної та небезпечної продукції. В процесі роботи ми робимо багато проб нафтопродуктів, які фігурують у справах про нелегальне виробництво та реалізацію. Якщо стисло: це жахливо! Від такої якості буде погано не тільки автомобілям, а кожному з нас, бо всі ми дихаємо повітрям. Тому не дивлячись на те, що днями ми маємо відзвітувати перед прем’єр-міністром паном Шмигалем за результатами проведених перевірок паливного ринку, ми продовжимо виконувати поставлені керівництвом держави завдання з протидії тіньовому обігу підакцизних товарів та готові ділитися досвідом з колегами та із новоствореними органами.

Наостанок зазначу, що ніякі мітинги, замовні інформаційні кампанії, фейки тощо не здатні змусити нас згорнути роботу, спрямовану на виявлення та ліквідацію незаконних виробництв та точок реалізації палива. А появу таких кампаній сприймаємо виключно як докази правильності нашого шляху.