11:09 26.04.2021

Автор ДМИТРО ТЕРЗЕМАН

Як комітет з євроінтеграції став жертвою маніпуляції

5 хв читати
Як комітет з євроінтеграції став жертвою маніпуляції

або нагадування депутатам, що Директива ЄС містить принцип рівного ставлення - до авторів, споживачів та виробників гаджетів

 

Дмитро Терземан, керуючий партнер АБ "Терземан та партнери", експерт з питань імплементації Директив ЄС у законодавство України

Нещодавно члени Комітету ВРУ з Європейської інтеграції стали жертвами маніпуляцій, коли обговорювали  проект Закону №4537 (автори - нардепи Слуга народу) щодо вдосконалення та підвищення прозорості ефективного управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав. Голова комітету Іванна Клімпуш Цинцадзе (опозиційна фракція Европейська солідарність) послалась на його невідповідність міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, забувши про п. 35 Директиви ЄС щодо принципу рівного ставлення.

Адже рівне ставлення при компенсації за авторське право - принцип ЄС! Тобто компенсація має бути справедливою не тільки для правовласників, але й для інших зацікавлених сторін, таких як споживачі, виробники обладнання та імпортери. Тому рівень завданої шкоди правовласникам є головним критерієм відповідно до Директиви ЕС

 

Пункт 35 Директиви ЄС встановлює такі терміни, як «справедлива компенсація правовласникам», «рівень справедливої компенсації» та головне – у даному пункті зазначається, що вагомим критерієм є «ймовірна шкода», завдана правовласнику в результаті відповідних дій.

 

Щодо законодавства Євросоюзу, необхідно розуміти, що підписанням Угоди про Асоціацію ми (Україна) зобов’язуємось привести національне законодавство у відповідність до європейських норм, зокрема шляхом імплементації норм відповідних Директив. У нашому випадку, це Директива про гармонізацію певних аспектів авторського права, яка містить окремі положення щодо репрографії та приватного копіювання.

 

Хочу нагадати, що законопроект № 4537 покликаний удосконалити діючу систему збору за приватне копіювання та скасувати таке непорозуміння, як репрографія. Так, Директива містить окремі пункти, які зобов’язують держави-члени-ЄС мати можливість передбачити виняток або обмеження щодо вищезгаданих відрахувань (зборів).

 

Далі звертаємось до прецедентної практики Європейського Суду, чиє рішення є, зазвичай, остаточними для країн ЄС. В одному зі своїх рішень Європейський Суд, роз’яснюючи норми Директиви, зазначає, що в деяких випадках держава має право передбачити звільнення від виплати компенсації за приватне копіювання чи репрографію за умови, що збиток, заподіяний правовласником, є мінімальний. Держави-члени можуть встановити «поріг» для такого винятку на свій розсуд, але з урахуванням принципу рівного ставлення (справа «Copydan Bandkopi vs Nokia», п.62, Case C-463/12).

 

Що таке рівне ставлення? Це коли компенсація має бути справедливою не тільки для правовласників, але й для інших зацікавлених сторін, таких як споживачі, виробники обладнання та імпортери.

Крім того, згідно рішення Європейського Суду у справі «Padawan vs SGAE» (Case C-467/08) було зроблено  висновки про неприпустимість стягнення зборів за приватне копіювання з обладнання і носіїв, зокрема цифрових, які фактично не будуть використовуватися для приватного копіювання (професійне обладнання).

 

Тепер звертаємось до цифр та статистики. У травні 2020 року компанією GfK було проведено масштабне дослідження практики споживання українськими користувачами цифрового контенту, що є об’єктом авторського права та (або) суміжних прав. Однією із цілей дослідження було виявлення відсотку використання так званого «піратського» контенту, зокрема, під час прослуховування або завантаження  музичних творів та відеоконтенту через мережу Інтернет із застосуванням смартфону, ноутбуку, планшету тощо. За результатами дослідження більшість опитаних користувачів відеоконтенту або музичних творів одночасно використовують і легальні, і піратські ресурси (75% користувачів відеоконтенту та 80% користувачів музичних творів). Лише кожен десятий використовує виключно легальні ресурси. Яким чином це стосується приватного копіювання та законопроекту?

Приватна копія – це копія, яка зроблена з легально придбаного примірника твору. Тобто, коли ви чуєте, що збір за приватне копіювання або репрографію – це компенсація авторам за піратство, ви повинні розуміти, що, по-перше, це або брехня, або звичайна некомпетентність або маніпуляція. По-друге, зазначені показники дослідження безпосередньо стосуються так званого «порогу шкоди», про який йдеться у Директиві та у рішеннях Європейського Суду. Тобто, дослідження GfK показало, що на сьогодні в Україні головна проблема – це піратство. А от шкода правовласникам від приватного копіювання є мінімальною, що і надає Україні право встановити так званий поріг шкоди.

 

Саме такий рівень шкоди й встановлено в зп 4537, при цьому право регулювання рівня такого порогу надається державі, що у жодному випадку не суперечить нормам Директиви.

 

Щодо репрографії – давайте будемо реалістами. Хто сьогодні друкує книжки вдома на своєму принтері? Яка шкода може бути завдана автору? Це риторичне питання.

 

Деякі «спеціалісти» стверджують, що зп 4537 – це шлях до залишення України у Списку 301. Давайте будемо відверті, Список 301 – це сприяння торгівлі контрафактами і піратськими товарами, незаконне потокове копіювання, неліцензійне ПЗ і т.д, в тому числі непрозорість роботи ОКУ. Останнє, між іншим, також є предметом регулювання даного законопроекту. Тобто вже бачимо, що даний законопроект буде тільки сприяти прозорості розподілу винагороди правовласників і Cписок 301 тут ні до чого.

 

Також варто згадати, що  вищезазначена Директива  - 2001-го року. Коли вона приймалася, не було хмарних технологій та стрімінгових сервісів, не було DRM (Digital rights management) та інших технологій захисту авторських прав. Варто звернути увагу, що більше 5 років тому Європейська Комісія намагалася дати вказівки щодо подальшого поступового припинення збору за приватне копіювання саме в зв’язку з технічним можливостями DRM і зараз ведуться роботи, щодо внесення змін до Директиви саме у зв’язку з розвитком цифрових технологій.

 

Щодо права України самостійно вирішувати долю згаданих зборів, хочу процитувати позицію WIPO-

«Обмеження та винятки з авторського права та суміжних прав різняться залежно від країни та конкретних соціальних, економічних та історичних умов. Міжнародні договори надають загальні умови для застосування винятків та обмежень, а національним законодавцям залишається вирішувати чи застосовувати певний виняток чи обмежувати».

 

Тому хочу наголосити, що по-перше, законопроект не скасовує приватне копіювання, а встановлює «мінімальний поріг шкоди» правовласникам, виходячи з реальних статистичних даних та фінансово-економічних показників ринку, що цілком відповідає нормам Директиви. По-друге, законопроект скасовує збір за репрографію, оскільки шкода для правовласників взагалі відсутня. Тому наявність такого збору буде суперечити принципу рівного ставлення, про яке було згадано раніше. І по-третє, законопроект встановлює прозорість системи розподілу ОКУ винагороди, що буде лише сприяти отриманню справедливої винагороди правовласником.

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА