12:29 26.04.2021

Автор ОЛЕГ ДУНДА

Багаті й бідні

4 хв читати
Багаті й бідні

Олег Дунда, народний депутат України, фракція "Слуга народу"

 

Зі здобуттям незалежності 30 років тому Україна відразу поринула в "дикий капіталізм", до якого виявилася не готовою. Практично ніхто не мав достатнього рівня знань із ринкової економіки. Не вивчали її в СРСР. Посилалися на праці таких авторів, як Карл Маркс, Адамс, Кейнс, Самуельсон, хоча вони на той час уже дещо застаріли і не могли використовуватися в чистому вигляді. Результатом "дикого капіталізму" стало майнове розшарування на дуже багатих і дуже бідних. І ця проблема досі не вирішена.

Держава, звісно, підтримує найбідніші прошарки населення субсидіями та іншими виплатами в межах своїх можливостей. Але, будьмо чесними, цих грошей не вистачає. До того ж коло одержувачів субсидій усе більше і більше стискається. У держави банально немає грошей, щоб у повному обсязі підтримати всіх, хто потребує додаткових виплат. З іншого боку, держапарат не враховує всі джерела додаткових коштів, які можна спрямувати на ці цілі. А вони є.

Україна наразі є країною з сировинною економікою. Нам, на жаль, не перепало стільки покладів нафти і газу, як країнам арабського регіону. Наша "нафта" – це метал і агропродукція. Відповідні товари, як і вуглеводні, легко класифікуються, і їх ціну легко встановити на світових товарних біржах. Крім цього, ціни на метал, руду та сільськогосподарські продукти волатильні. Тобто їх ціна може суттєво змінюватися залежно від кон'юнктури ринку. Наприклад, за минулий рік ціни на агропродукцію й на метали з рудою на світових ринках зросли на 50-100%.

Відповідно, експортери і, частково, виробники цієї сировини отримали надприбуток. В цьому немає їхньої заслуги – просто пощастило, що так склалися обставини. Собівартість виробництва при цьому теж навряд чи пропорційно зросла. Економічна історія знає багато прикладів того, як держави використовували цей надприбуток. Вперше схоже оподаткування застосувала Велика Британія під час Першої світової війни. На користь держави стягувався прибуток, який великі виробничі компанії отримували, виконуючи держзамовлення на поставку озброєння в армію. Ставка на той час становила від 40 до 80%. Схожий податок стягували у США з нафтовидобувників наприкінці минулого століття. А в Норвегії та Казахстані стягується досі.

Податком обкладається саме надприбуток, тобто той прибуток, який отримала компанія, скориставшись вдалою кон'юнктурою. Зазвичай це тимчасовий захід, який застосовується, коли бюджет країни відчуває гострий дефіцит. Наразі внаслідок "коронакризи" маємо саме такий випадок. Необхідно звернути увагу й на ще один важливий чинник. Зростання цін на сировинні товари, з одного боку, сприятливе для української економіки. З іншого – ми повинні розуміти, що зростання цін на агропродукцію на світових біржах відразу ж позначається на цінниках у наших магазинах, і є цілий прошарок населення, для якого таке зростання цін стає непідйомним. Держава теж не компенсує зараз найбіднішому населенню інфляцію. А повинна. Ці люди – ті, хто програв у нашій історії. Відповідно, ми як держава повинні нести за них відповідальність.

Я вважаю за необхідне ввести оподаткування надприбутків, отриманих великими експортерами завдяки сприятливому збігу обставин. Зараз я розробляю відповідний законопроєкт, яким передбачається введення "вивізного мита", що стягується з наших сировинних товарів від надприбутку, отриманого від значного зростання цін на світових біржах. Те ж Мінекономіки може визначити граничну "справедливу ціну" на світових біржах, яка дорівнюватиме собівартості, плюс амортизація, плюс 20% рентабельності, наприклад. Все, що перевищуватиме ці цифри, вважатиметься надприбутком. Відповідно, з нього може стягуватися додаткове вивізне мито, наприклад, 20%, яке може спрямовуватись у Фонд підтримки населення.

У свою чергу, Фонд щокварталу буде розподіляти отримані кошти у вигляді дотацій пропорційно між усіма одержувачами субсидій, які на момент виплат внесені до  реєстру. Таким чином, ми зможемо компенсувати пенсіонерам та іншим соціально незахищеним верствам населення зростання цін на товари в наших магазинах. Коли бюджет країни стане профіцитним, за рахунок цього податку може поповнюватися Фонд майбутніх поколінь, створення якого анонсував Президент Володимир Зеленський. З нього, зокрема, можна компенсувати навчання української молоді.

Податок на надприбуток – це, в тому числі, соціальна відповідальність вітчизняного бізнесу, який заробляє в Україні й на українських ресурсах. Відповідно, він має підтримувати країну та її населення у важкі для нього і сприятливі для себе періоди. У разі, якщо ціна на сировинні товари падає нижче "справедливої ​​ціни", встановленої Мінекономіки, вивізне мито перестає стягуватися автоматично. Додатковим плюсом введення оподаткування надприбутку є стимулювання збільшення внутрішньої переробки, що створює додаткову вартість і дає змогу експортувати вже не сировину, а більш складні товари за вищу ціну.

Це не нова практика. Таке оподаткування реалізовувалося по всьому світу багато разів. В Україні такий підхід не впроваджувався, оскільки ми, на жаль, досі є країною "дикого капіталізму". Настав час завершувати цей період історії.

 

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА