Юлія Гришина, народний депутат України, фракція "Слуга народу"

Колись великий завод "Більшовик" (нині — АТ "Перший київський машинобудівний завод") сьогодні майже повністю втратив всю свою велич. Втрата господарських зв'язків після розпаду Радянського Союзу, а також брак нових споживачів  серйозно підірвали можливості "Більшовика".

Неефективне управління та вплив фінансово-промислових груп також не сприяли розвитку заводу. Щороку виробництво на підприємстві зменшувалось, що призвело до його поступового занепаду та кількох спроб незаконного відчуження потужностей заводу.

Фактично, АТ "ПКМЗ" — це напівзруйнований завод, більшість цехів якого давно простоюють. Замість створення додаткових робочих місць та сплати податків до бюджету, наразі завод генерує додаткові борги. Зважаючи на це, держава вирішила знайти для підприємства нового ефективного власника.

Зараз на "Більшовику" залишилось лише 292 співробітники разом з охоронцями напівзруйнованих цехів, 80% майна та основних засобів підприємства перебувають в аварійному стані, а на виробничому майданчику площею 33 га на київській Шулявці залишилось лише 2 робочих цехи.

Очевидно, що час для приватизації підприємства нарешті настав.

На грані колапсу

У медіа неодноразово з'являлися різні закиди: мовляв, є шанси відродити завод і відновити масштабне виробництво. Втім, таке припущення не має нічого спільного з практикою та є хибним відразу з кількох причин.

По-перше, мова йде про масштабний об'єкт, у модернізацію будівель та виробничих потужностей якого потрібно вкладати значні кошти, яких у держвласника немає. Проти ПКМЗ ретроспективно грає радянська звичка будувати величезні заводи, модернізація яких є просто економічно недоцільною, а часом — неможливою.

По-друге, "Більшовик" зводився з урахуванням можливостей радянської економіки щодо постачання дешевих енергоресурсів. Перехід до ринкових цін автоматично означає високі щомісячні платежі заводу за спожиту енергію та створює додаткові ризики для стабільності підприємства.

По-третє, незадовільний загальний стан об'єкта. Найновіший станок — середини 1980-х років, 80% потужностей зношені. Загальна сума боргів ПКМЗ становить понад 500 млн грн, а перед державою – близько 400 млн гривень.

Шулявські історії

Окремий аспект роботи АТ "ПКМЗ" — стосунки підприємства та влади міста Києва. Перш за все, слід сказати про наявність у підприємства боргу зі сплати земельного податку, що разом зі штрафами та пенею нараховує понад 300 млн гривень. Втім, цим проблеми не обмежуються.

Будівля цеху №5 ПКМЗ знаходиться поряд з Шулявським шляхопроводом, реконструкція якого ведеться з 2017 року. Для завершення зведення цієї транспортної розв'язки необхідна передача будівлі владі Києва.

Будівля цеху №5 є власністю АТ "ПКМЗ" та може бути лише викуплена для суспільних потреб за ринковою вартістю. Будь-які інші методи передачі будівлі несуть за собою кримінальну відповідальність для всіх сторін. Тож цей шлях - єдиний та законний спосіб!

За розробленим "ПКМЗ", КМДА та ФДМУ планом влада столиці мала всі шанси отримати будівлю під своє управління ще багато місяців тому. Для цього ще у квітні минулого року оцінювач, найнятий КМДА, визначив вартість споруди у 240 млн гривень, після чого Київська міська рада мала ухвалити рішення про придбання будівлі.

Далі - через арешт всього майна "ПКМЗ" погодити угоду про викуп мав би суд, давши дозвіл на зміну права власності. При цьому уся сума, витрачена на придбання цеху повернулася б до міського бюджету, оскільки саме перед містом у заводу найбільші борги.

Втім, передача цеху №5 досі не відбулась: КМДА вважає завищеною оцінку цеху у 240 млн грн, проведену власним оцінювачем, та вимагає у судовому порядку проведення нової оцінки. Одночасно влада міста поширює у медіа неправдиву інформацію, нібито ФДМУ та завод вимагають за цех 700 млн грн. У Фонді ці закиди одразу спростували.

Ділова пропозиція

Очевидно, що за 30 років державного управління заводом нічого хорошого не сталося. Чи не єдиний шанс зберегти хоч залишки ПКМЗ — приватизація, умови якої гарантують збереження виробництва, захист колективу та інвестиції у розвиток підприємства.

Завдання підготувати об'єкт до торгів та розробити умови аукціону з приватизації АТ "ПКМЗ" було покладене на Аукціонну комісію Фонду держмайна, а також радника з приватизації — "KPMG-Україна", одну з кращих світових аудиторських компаній. Завдяки грамотному плануванню та чітким критеріям, було сформовані збалансовані умови, що охоплюють основні напрямки подальшої роботи заводу.

Передусім, мова йде про соціальні вимоги та гарантії для співробітників АТ "ПКМЗ". Новий власник підприємства має ліквідувати наявні борги по зарплатах, ЄСВ, пільгових пенсіях та виконувати чинний колективний договір. Відповідно, інвестор ліквідує всі наявні заборгованості підприємства перед трудовим колективом.

Новий власник АТ "ПКМЗ" також повинен погасити всі борги підприємства перед державою та третіми сторонами протягом півроку з моменту підписання договору купівлі-продажу. Мова йде про сплату майже 150 млн гривень перед приватними компаніями та 400 млн гривень боргу перед державою у вигляді податку на землю, ПДВ, податку на прибуток тощо.

Обов'язковою умовою передачі підприємства приватному власнику є збереження основного профілю виробництва. Для цього перед інвестором стоїть умова: вкласти не менше 57 млн гривень у модернізацію виробництва. Частина обладнання з оборонних виробництв ПКМЗ має перейти до підприємств "Укроборонпрому".

Перспективи нового життя

Вимоги перед інвестором цілком відповідають бажанню державного власника не лише наповнити держбюджет, але й реально підвищити ефективність роботи підприємства. Зважаючи на це, Кабмін затвердив ці умови, а також стартову ціну АТ "ПКМЗ", що складе 1,39 млрд гривень. Сам аукціон приватизації відбудеться 27 жовтня 2021 року.

Перша велика приватизація України з часів Криворіжсталі — саме цей титул належить аукціону з приватизації АТ "ПКМЗ". Проведення цього аукціону означатиме запуск масштабної кампанії з залучення інвестицій в державний сектор національної економіки. Та чи буде цей запуск вдалим?

Переконана, що держава і приватизаційний радник виконали покладені на них завдання щодо підготовки ПКМЗ до приватизації. Багато в чому, завдяки значному інтересу інвесторів до проєкту: в медіа вже йшлося про наміри брати участь в торгах з боку KADORR Group, Dragon Capital та SAGA Development.

Участь девелоперів в торгах — очевидний крок, оскільки мова йде про перспективи отримати 33 га земельних ділянок з необхідними комунікаціями в центральній частині Києва. При цьому, не постраждає виробнича складова: умови дозволяють перенести наявне виробництво на територію філії у Жашкові Черкаської області.

Світло в кінці тунелю?

Значний інтерес інвесторів, наявність необхідної інфраструктури, а також якісна підготовка підприємства є надійним підґрунтям для зростання ціни об'єкта на майбутньому аукціоні. Та навіть за умови приватизації АТ "ПКМЗ" за стартовою ціною — 1,39 млрд гривень — держава де-факто отримує на 400 млн гривень більше завдяки компенсації наявних боргів та відрахування дивідендів.

 

Наразі в приватизації колишнього "Більшовика" зацікавлені чи не всі причетні сторони: державний власник (через надходження в держбюджет), трудовий колектив (через виплату боргів по зарплатах та пенсіях), міська влада (через надходження податків), потенційні інвестори (через земельну ділянку) та навіть місцеві мешканці, у яких поруч з'явиться сучасний і зручний мікрорайон.

 

Економіка України потребує розумного підходу до наявних активів та їхнього використання. Завдяки приватизації АТ "ПКМЗ" має всі шанси перетворитися з проблемного об'єкта на показовий приклад трансформації відповідно до вимог часу та запитів суспільства.