13:30 17.09.2021

Автор ВЛАДИСЛАВ БЛІДЧЕНКО

Світлі та темні сторони Законопроекту про фінпослуги та фінкомпанії

4 хв читати
Світлі та темні сторони Законопроекту про фінпослуги та фінкомпанії

Владислав Блідченко, генеральний директор Асоціації фінансових інституцій

 

Фінансова сфера української економіки нині переживає глобальні зміни. Чого лише варта передача функцій регулятора ринків небанківських фінансових послуг Нацбанку. Тому цілком природнім виглядає й робота над заміною чинного Закону “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг”, який був прийнятий ще у 2001 році і з того часу мав здебільшого косметичні правки.

Новий проект Закону про фінансові послуги та фінансові компанії (№5065) зареєстровано у Верховній Раді в лютому цього року і від початку мав низку серйозних недоліків, на які експертне середовище, народні депутати та інші фахівці активно звертали увагу. Втім, парламентарі прийняли його в першому читанні, пообіцявши серйозно доопрацювати перед другим читанням та зняти всі спірні моменти. Але буквально днями Асоціація фінансових інституцій отримала інформацію, що вже 22-24 вересня Верховна Рада на своєму пленарному засіданні може остаточно ухвалити Закон про фінпослуги та фінкомпанії, в тексті якого приховані серйозні небезпеки для ринку.

Чому це так важливо

В першу чергу зазначимо, що Законопроект є рамковим і має закласти законодавчі основи для прийняття спеціальних актів законодавства, які мають більш детально та повною мірою врегулювати основні принципи здійснення діяльності з надання кожного окремого виду фінансових послуг. Окрім цього, законопроект містить статті, які регулюють діяльність з надання окремих видів фінансових послуг – діяльність фінансових компаній та ломбардів.

Саме тому, особливо важливо через прийняття цього законопроекту сформувати належне підґрунтя для подальшого розвитку, як ринку фінансових послуг у цілому, так і надати можливість для подальшого удосконалення кожного окремого виду фінансової послуги.

Проте, однозначно зробити висновок щодо наслідків прийняття запропонованого до другого читання законопроекту досить важко. Деякі норми проекту мають як світлі, так і темні сторони.

Прихована загроза

З одного боку, Законопроект є прогресивним документом, який не тільки удосконалює ключові принципи та засади діяльності на цьому ринку, але й посилює положення щодо захисту споживачів при користуванні такими послугами, а також передбачає нові підходи до державного регулювання і нагляду за діяльністю на ринку фінансових послуг.

З іншого, норми закону надають можливість Регулятору самостійно та на власний розсуд, в супереч або навіть за відсутності законодавчого регулювання встановлювати вимоги, обмеження, нормативи, порядки і майже все, що він захоче щодо всієї фінансової системи країни. Більше того, законопроектом передбачено, що Регулятор матиме повноваження взагалі заборонити надання певних послуг, які не регулюються або не передбачені цим законом, але на думку органу за своєю суттю можуть містити ознаки одного чи декількох видів фінансових послуг.

І такі повноваження Регулятору закріплені у більшості нормах законопроекту. По суті Регулятор стає альтернативним законодавчим органом. І це дійсно може стати проблемою у майбутньому, адже для окремих органів встановлюються додаткові повноваження, які не узгоджуються з загальними конституційними принципами поділу влади, зокрема, на законодавчу та виконавчу, а також щодо здійснення діяльності державними органами виключно в межах закону.  

Взагалі, питання надання окремим органам розширених повноважень досить дискусійне та неоднозначне. І у першу чергу це пов’язано з виникненням у цьому випадку значних корупційних ризиків. Саме на це, доречи, і звернув увагу Комітет ВРУ з питань антикорупційної політики, який у своєму висновку до законопроекту №5065 висловив застереження. На думку Комітету, "нечіткість визначення в Законі повноважень органів державного регулювання, невизначеність прозорих процедур їх реалізації, не встановлення передбачуваних вимог до учасників ринку фінансових послуг суперечить засадам правового порядку в Україні та сприяє виникненню корупційних ризиків". А в нашій країні, як відомо, якщо є ризик корупції, то вона буде обов’язково.

Водночас, є розуміння, що чинний на даний час Закон "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" вже не відповідає потребам сьогодення та не дозволяє розвиватися як окремим видам фінансових послуг, так і  надавачам фінансових послуг. Дійсно, з часу прийняття чинного закону у 2001 році як на фінансовому ринку, так і в концепції регулювання цього ринку відбулися значні зміни, змінились органи регулювання, з’явилися нові послуги та інструменти.

У той же час, законопроект містить загальні декларативні терміни та визначення, що не дозволяє зрозуміти майбутню концепцію державного регулювання ринку небанківських фінансових послуг.

Нова надія

Підсумовуючи викладене, можна бути впевненим, що найближчим часом фінансовий ринок отримає новий головний закон – про фінансові послуги та фінансові компанії. Проте, чи буде він проривом у регулюванні фінансового ринку та підґрунтям стрімкого розвитку нових фінансових послуг – покаже тільки час. А для фінансових компаній, які вже працюють на цьому ринку передбачений перехідний період - Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через два роки з дня набрання ним чинності.

І це дає надію на те, що навіть після набуття чинності, є час на певні коригування його положень. Ну, або на переведення бізнесу в більш комфортну країну.

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА