Владислав Блідченко, генеральний директор Асоціації фінансових інституцій

 

Починаючи з 10 жовтня в Україні очікувалася серія інформаційних вибухів. Громадяни нарешті почали б дізнаватись кінцевих власників будь-якої компанії, що працює в державі. Лише уявіть, що почнеться, коли з’ясується, що великою компанією з кіпріотським, чи, скажімо, британським капіталом, насправді володіють не бізнесмени з цих країн, а відомий український політик, чи держпосадовець.

Втім, такі кінцеві власники компаній, тобто бенефеціари, які прагнуть зберегти своє інкогніто, можуть поки що з полегшенням зітхнути. Інформвибухи, пов’язані з виведенням їх із сутінків, відкладаються.

Проблеми, натомість, отримали законослухняні компанії.

Справа в тому, що до 10 жовтня юридичні особи повинні були внести до єдиного державного реєстру відомості про кінцевих бенефіціарних власників. Так, як того вимагає Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Але не склалося як гадалося.

Єдиний реєстр не справлявся з потоком законослухняних компаній, які поспішали до кінцевого строку подати дані про власних бенефіціарів, щоби не потрапити під серйозні штрафні санкції, передбачені у цьому випадку.

Як зазначив на своєму фейсбук-акаунті Міністр юстиції України Денис Малюська, загальна кількість юридичних осіб, які повинні подати державному реєстратору відомості про кінцевих бенефіціарних власників (КБВ), становить більше 1 міліона юросіб. Водночас, реєстраційна система має незначну пропускну спроможність - станом на 06.10.2021 відомості подали лише 171 333 юрособи.

Саме тому, були всі підстави прогнозувати масовий пропуск дедлайну. І це, з одного боку, було теоретичною підставою для притягнення керівника юрособи до адмін. відповідальності. А з іншого – реальною причиною зацікавленим особам не вносити дані про кінцевих бенефеціарів до реєстру.

Тим більше, що навіть Міністр юстиції визнав, що “враховуючи поточний стан справ та презумпцію невинуватості, відсутня навіть гіпотетична можливість підтвердити належними доказами наявність вини (бодай у формі необережності) керівника юридичної особи, який не подав відомості про КБВ”.

“Коротше кажучи, не рекомендую зараз брати штурмом державних реєстраторів та переплачувати космічні гроші юристам за допомогу з поданням відомостей про КБВ” - написав Денис Малюська.

На цьому можна було б і закінчити, але нам все ж таки цікава історія виникнення питання.

Наприкінці 2019 року Верховною Радою України у турборежимі був прийнятий новий Закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Одним із пунктів прикінцевих положень до цього Закону, який набув чинності з 28.04.2020 року, було встановлено, що всі юридичні особи  зобов’язані подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності протягом трьох місяців з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким буде затверджена форма та зміст структури власності.

При цьому, змінами до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» одночасно встановлювалось, що форма та зміст структури власності повинна встановлюватися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за погодженням з Міністерством юстиції України.

З квітня 2020 року були збільшені штрафи за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юрособи.

Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення за неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору передбаченої Законом інформації (у тому числі про відсутність кінцевих бенефіціарних власників, або документів для підтвердження відповідних відомостей) встановлений штраф до 51 000 грн., який накладається на керівника юрособи або особу, уповноважену діяти від імені юрособи (виконавчого органу).

Важливо, що Положення про форму та зміст структури власності було затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.03.2021  № 163, але зареєстровано в Міністерстві юстиції лише 8 червня 2021 р. Як було встановлено самим Наказом - він набирає чинності через місяць з дня його офіційного опублікування, яке відбулося в “Урядовому кур'єрі” 11.06.2021.

Таким чином, через три місяці з дня набрання чинності наказу Мінфіну - з 10 жовтня цього року всі юридичні особи, які не подали державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності, фактично порушили вимоги закону, а отже керівників таких юридичних осіб могли  бути притягнуті до адміністративної відповідальності.

Народні депутати України також долучилися до врегулювання цієї ситуації, точніше до виправлення помилок турборежиму - на розгляд ВРУ був  поданий законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи (№ 5807 від 20.07.2021). Метою його було саме удосконалення та спрощення положень чинного законодавства в частині необхідності зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи.

Нажаль, народні депутати не хвилювалися за можливість необгрунтованого притягнення керівників юросіб до відповідальності. Підставою розробки вказаного законопроекту було визначено необхідність розвантажити державних реєстраторів, оскільки через занадто короткі строки подачі інформації черги до реєстраторів необхідно було займати за декілька днів.

Тим не менш, навіть не враховуючи неспівпадіння цілей законопроекту та реальних очікувань ринку - законопроект № 5807 був підтриманий народними депутатами України на пленарному засіданні 08 жовтня конституційною більшістю.

Більше того, на відміну від інших законів, за інформацією офіційного сайту Верховної Ради, в той же день - 8 жовтня - цей документ був підписаний Головою парламенту, направлений на підпис Президенту України, підписаний Президентом України та відправлений назад до ВРУ. На наступний день – 09 жовтня закон був опублікований в «Голосі України» та набрав чинності на наступний день – 10 жовтня. Це яскравий приклад оперативності, командної роботи та захисту інтересів - швидкість прийняття закону просто вражає!

Отже, за день до кінцевої дати подання інформації про бенефіціарних  власників без штрафів її відтерміновано на 9 місяців - до 11 липня 2022 року.

Водночас, нестабільність законодавства в котрий раз призвела до нерівності  в громадянському суспільстві. Адже, законослухняні керівники компаній були вимушені сплачувати підвищені тарифи та комісійні винагороди посередникам за термінове внесення відомостей до державного реєстру, аби тільки уникнути штрафних санкцій за неподання інформації. У той же час, компанії, які не бажали розкриття інформації про свою структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників - до останнього не звертали увагу на вимоги закону. І в кінцевому результаті виявилося, що внесення такої інформації не таке вже і термінове, та є ще дев'ять місяців для врегулювання питання перереєстрації компаній та приховання реальних власників. 

Чи варто взагалі поспішати?

Ця історія вже отримала своє продовження. У Верховній раді України депутатами монобільшості вже зареєстровано принаймні три законопроекти,  метою яких є вдосконалення процесу подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи. Чи буде їх більше та чи залишиться взагалі вимога закону щодо розкриття структури власності компаній - покаже час та наявність достатньої політичної волі керівництва держави. А поки - бенефіціарні (реальні) власники компаній можуть не встановлюватись, адже відповідальність за відсутність такої інформації в реєстрі відсутня.