15:19 12.10.2021

Автор ІГОР ЖОВКВА

Саміт Україна – ЄС став спільним успіхом України та Євросоюзу

6 хв читати
Саміт Україна – ЄС став спільним успіхом України та Євросоюзу

Ігор Жовква, заступник Керівника Офісу президента України

 

23-й Саміт Україна-ЄС, який відбувся 12 жовтня 2021 року в Києві за участі Президента України Володимира Зеленського, Президента Європейської Ради Шарля Мішеля та Президента Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн став важливим етапом розвитку політичного діалогу та поглиблення інтеграції між Україною та ЄС.

Почну зі Спільної заяви Саміту, в якій зафіксовані ключові досягнення та домовленості. Перш за все звертає на себе обсяг документа. Цього року документ складається з 25 пунктів, свідчить про дедалі більш широкий і всеохоплюючий двосторонній порядок денний. Але основною особливістю цьогорічної спільної заяви є навіть не її обсяг, а те, що вперше, на відміну від попередніх років, вона була підготовлена на основі проекту української сторони. Він був переданий під час зустрічі Президента України В.Зеленського з Президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем у серпні ц.р. Ми, так би мовити, суттєво «полегшили» роботу сторони ЄС. Те, що ЄС сьогодні готує документи на основі українських проектів є додатковим підтвердженням зрілості України та нашої готовності перейти до якісно нового рівня відносин з Європейським Союзом на основі визнання перспективи членства нашої держави. А питання європейської перспективи безумовно було одним з головних під час Саміту.

Хочу привернути увагу до окремих елементів Спільної заяви, якими вона відрізняється від підсумкового документа минулорічного Саміту. Вперше у нашому двосторонньому документі, у відповідь на намагання Росії позиціонувати себе «посередником», було чітко закріплено, що Росія є стороною конфлікту. Зафіксована підтримка Євросоюзом діяльності Кримської платформи, а також ініціативи України щодо координації спільних зусиль на Чорному морі задля забезпечення безпеки і стабільності в регіоні.

Загалом безпекова частина документа є дуже потужною. Адже питанню ситуації на Донбасі та в окупованому Криму лідери України та ЄС за звичай приділяють особливу увагу як під час Самітів, так і під час регулярних двосторонніх контактів. Темі безпеки у Спільній заяві присвячено аж сім пунктів. Традиційні сигнали про підтримку з боку ЄС суверенітету і територіальної цілісності підкріплюються конкретними діями. Це і символічне схвалення напередодні Саміту рішення ЄС про застосування санкцій до восьми представників т.зв. «судової влади» окупованого Криму за системне порушення прав людини на півострові, а також спільна готовність сторін до координації санкційної політики. Це і засудження незаконних виборів до Державної думи РФ на окупованих територіях Донбасу та Криму, а також заклик до Росії відвести свої війська з українських кордонів та з окупованого Криму. Євросоюз та його держави-члени, що одностайно підтримали декларацію інавгураційного Саміту Кримської платформи,  готові активно залучатися до її подальшої діяльності.

Серед ключових домовленостей, яких було досягнуто у сфері безпекової та оборонної політики, варто виокремити рішення України направити свій персонал до операції ЄС «Алтея» у Боснії і Герцеговині, залучення підтримки з боку Європейського фонду забезпечення миру для посилення спроможностей українських збройних сил, а також реформування системи професійної військової освіти. Наразі в ЄС опрацьовується можливість започаткування з цією метою військової дорадчо-тренувальної Місії ЄС в Україні за підтримки литовської сторони. Враховуючи, що 2022 рік був визначений в ЄС роком Європейської оборони, лідери домовилися посилити взаємодію і діалог у цій сфері, враховуючи, що від безпеки України залежить і безпека всієї Європи.

Іншим блоком питань Саміту стала імплементація Угоди про асоціацію та поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі, галузева співпраця та впровадження реформ.

Україна та ЄС підбили підсумки семирічної імплементації Угоди про асоціацію. У контексті ініційованого Президентом України процесу оновлення Угоди про асоціацію сторони обмінялися власними оцінками стосовно досягнення цілей Угоди про асоціацію відповідно до її статті 481. Лідери України та ЄС домовилися, що до наступного Саміту в Брюсселі буде підготовлено спільну оцінку, в якій буде закріплено узгоджене сторонами бачення щодо подальшого  максимально ефективного використання потенціалу Угоди. Вперше у Спільній заяві Саміту закріплена як мета імплементації Угоди - поступова інтеграція України до внутрішнього ринку ЄС, так і підтверджено взаємні зобов’язання щодо її досягнення.

Сторони зафіксували прогрес і в оновленні митних тарифів та квот в рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. За підсумками розгляду пропозицій української сторони домовлено вже ближчим часом розпочати предметні переговори з цього питання відповідно до статті 29.  Триває оновлення галузевих додатків до Угоди: узгоджено проекти рішень щодо додатку з фінансового співробітництва та додатку стосовно телекомунікаційних послуг, поштових послуг та міжнародного морського транспорту, який дозволить Україні глибше інтегруватися до ринку ЄС у зазначених сферах. 

Важливою темою Саміту стала енергетична безпека Європи. Президент України представив бачення України щодо спільних кроків України та ЄС, які б сприяли подоланню сучасних викликів у цій сфері. З боку ЄС отримано повну підтримку процесу подальшої інтеграції ринків газу та електроенергії. Враховуючи завершення будівництва Північного потоку-2, лідери чітко закріпили у Спільній заяві саміту, що існуючі та майбутні газогони в Європі мають відповідати чинному законодавству ЄС, а також не можуть бути використані як зброя, спрямована зокрема проти сталого транзиту газу територією України.

Лідери Євросоюзу підтримали ініціативу Президента України В.Зеленського щодо започаткування стратегічного діалогу високого рівня, який охоплюватиме не лише транзит газу, синхронізації електричних мереж, але й перспективні напрями виробництва відновлюваних джерел енергії та використання українських газосховищ.

Важливий крок зроблено і в напрямку укладення угоди про т.зв. «промисловий безвіз», на яку так очікують українські виробники. Домовлено якнайшвидше завершити триваючу другу фазу попередньої оціночної місії української інфраструктури якості з тим, щоб вийти на початок офіційних переговорів вже наступного року. Після укладення цієї угоди українські виробники зможуть експортувати промислову продукцію до Євросоюзу без необхідності отримувати сертифікати якості в країнах ЄС.

Наочним прикладом інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС стало взаємне визнання сторонами цифрових ковід-сертифікатів, що дозволило нашим громадянам без додаткових перешкод подорожувати під час пандемії. Поступово рухаємося до застосування до України режиму внутрішнього ринку ЄС у сфері телекомунікаційних послуг та взаємного визнання електронних довірчих послуг.  

Лідери інституцій ЄС надали позитивну оцінку реформаторським зусиллям України і це також зафіксовано у підсумковому документі. Наочним підтвердженням стало схвалення рішення Єврокомісії про виділення другого траншу макрофінансової допомоги обсягом 600 млн євро. Євросоюз підтримав кроки України, спрямовані на впровадження судової реформи, боротьбу з корупцією та деолігархізацію. Необхідність впровадження відповідного законодавства також відзначена у спільному документі.

Під час Саміту було підписано три важливих угоди. По-перше, це Угода про спільний авіаційний простір, яка була парафована майже вісім років тому, але її підписання відкладалося через внутрішні чинники в ЄС. Нарешті, ми знімаємо це питання з нашого порядку денного і починаємо імплементацію цієї Угоди, метою якої є розширення напрямів подорожей для громадян та відкриття нових можливостей для авіабізнесу. Лібералізація перевезень важлива не лише у повітрі, а й на землі. Тому окремою темою переговорів стало питання лібералізації автомобільних перевезень.

Іншими двома угодами ми поновили участь України на наступний семирічний фінансовий період у важливих програмах ЄС. «Горизонт Європа» - це найбільша програма Європейського Союзу з фінансування науки та інновацій із загальним бюджетом понад 95,5 млрд. євро. За попередній період за участі українських дослідників вже було реалізовано понад 200 проектів на суму понад 45 млн євро, отже сьогодні ми знову відкрили можливість для реалізації існуючого потенціалу співпраці в сфері науки та інновацій. Програма «Креативна Європа» - це, насамперед, підтримка українських митців – письменників, режисерів, музикантів, журналістів. 

23-й Саміт став спільним успіхом України та Євросоюзу. Підбито важливі підсумки, визначені пріоритети на наступний рік. Працюємо далі!

 

 

Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЮРІЙ ЩУКЛІН

Чому українські виробники зерна змушені переплачувати за залізничні перевезення, і що має зараз зробити “Укрзалізниця”?

КОСТЯНТИН ЯЛОВИЙ

Звалища сонячних панелей  - наше майбутнє?

ДМИТРО ЧЕРНИШ

Цифрові COVID-сертифікати: як це працює і як ними користуватись

ОЛЕКСАНДР ПОТІЙ

Кіберзахист критичної інфраструктури. Що необхідно змінити Україні?

ДМИТРО СОБОЛЄВ

Бюджет-2022 йде на доопрацювання. Які зауваження висловили нардепи та експерти

ЮРІЙ ТАЦІЙ

Життя підвищеної некомфортності

ВАЛЕНТИН НАЛИВАЙЧЕНКО

Тиск на UA:Перший і закон про олігархів - якої реакції чекати від США та ЄС

РОМАН ЄРМОЛИЧЕВ

Медицина доступна для всіх: щороку збільшуються видатки на охорону здоров’я

АНАТОЛІЙ ГАЛЬЧИНСЬКИЙ

Доробок Президента (до 30-річчя нашої Незалежності)

АНДРІЙ ОСАДЧУК

Клітка довіри: як позбутися ганебного відлуння "совка"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА