Тетяна Перевощикова, адвокат юридичної компанії Investment Service Ukraine

Медіація в праві — одна з технологій альтернативного врегулювання спорів за участю третьої нейтральної, неупередженої, не зацікавленої в даному конфлікті сторони - медіатора, який допомагає сторонам виробити певну угоду щодо спору, при цьому сторони повністю контролюють процес прийняття рішення щодо врегулювання спору та умови його вирішення.

Основна відмінність медіації від інших методів вирішення конфліктів полягає в тому, що вона не вимагає участі державних органів. Другою дуже важливою відмінністю медіації від інших способів вирішення конфліктів є те, що медіатор не виносить рішення на користь однієї з сторін (як це відбувається при судовому розгляді спору), а намагається знайти взаємовигідне вирішення питання, яке б задовольняло всіх учасників спору. Він намагається примирити опонентів і досягти консенсусу, тобто досягти того, щоб конфлікт себе повністю зжив, а обидві сторони залишилися задоволеними результатом його вирішення.
Наприклад, під час укладання мирової угоди сторони намагаються домовитись самостійно, без незалежного посередника. Звичайно, при цьому кожна сторона намагається дотриматися виключно своїх інтересів, тому спроба укладання мирової угоди часто закінчується невдачею, і люди однаково подають до суду.

Медіація - досить новий елемент підприємницьких, корпоративних, сімейних, житлових та інших відносин, тим чи іншим чином зачіпає всіх громадян та юридичних осіб нашої країни. На відміну від західних країн (де процедура медіації достатньо поширена та ефективна), в Україні мало хто звертається за допомогою до незалежних посередників, віддаючи перевагу судовому розгляду спору.

Процедура примирення за участю нейтрального посередника дуже популярна у Великій Британії, навіть існує спеціальна служба – «гаряча лінія з медіації». Служба допомагає громадянам, які звернулися, вибрати найбільш прийнятну процедуру вирішення спору і підібрати компетентного спеціаліста-медіатора. У Великій Британії судові органи сприяють розвитку медіації так: якщо якась із сторін відмовляється від запропонованої судом процедури медіації, вона має понести всі судові витрати, навіть якщо виграла справу.
У США законодавче регулювання медіації у цивільній сфері набуло початкового поширення у сфері сімейного права. У 1981 році Каліфорнія стала першим штатом, в якому медіація була приписана для суперечок, пов'язаних із опікою над дітьми та спілкуванням з дітьми.

В Італії законодавче регулювання медіації виникло порівняно недавно. У 2003 році прийнято закон, який регулює посередництво з корпоративних та страхових спорів. У цій країні поширене створення спеціальних норм правового регулювання окремих видів спорів. Суд в Італії може вимагати від сторін звернутися до медіатора, тільки якщо є відповідне положення договору і якщо одна із сторін спору на цьому наполягає.
І ось, нарешті, 16.11.2021 Верховна Рада прийняла Закон "Про медіацію". Саме цей закон покликаний визначити правові засади та порядок проведення медіації в Україні.

Документ на законодавчому рівні закріплює можливість проведення процедури медіації, яка полягатиме у добровільному позасудовому врегулюванні конфлікту (спору) шляхом переговорів між його сторонами, за допомогою медіатора. Законом визначаються правові засади та порядок проведення медіації в Україні, які полягають у такому:

- процедура медіації застосовуватиметься у будь-яких конфліктах (спорах), які виникають, зокрема, з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим та в інших сферах суспільних відносин;

- фізичні та юридичні особи зможуть звернутись до медіатора для проведення медіації як до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження, або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу;

- медіація проводитиметься за взаємною згодою сторін медіації відповідно до принципів добровільності, конфіденційності, нейтральності, незалежності та неупередженості медіатора, самовизначення та рівності прав сторін медіації;

- набути статус медіатора зможе фізична особа, яка пройшла підготовку медіатора в Україні або за кордоном;

- підготовка у сфері медіації становитиме не менше як 90 годин навчання медіатора, у тому числі 45 годин практичного навчання, та включатиме теоретичні знання та практичні навички щодо принципів, порядку та методик проведення медіації, правового регулювання медіації, етики медіатора, ведення переговорів та врегулювання конфліктів (спорів);

- підготовку у сфері медіації здійснюватимуть суб’єкти освітньої діяльності.

Серед недоліків Закону, можна назвати, відсутність перевірки знань за результатом проходження 90 годин навчання та підвищення кваліфікації, що може призвести до формальності отримання сертифікату медіатора та відсутності кваліфікованих експертів.
В майбутньому медіація має стати чимось звичайним, бути інтегрованою в усі сфери суспільного життя та кожної особи: юристи, судді та громадськість повинні знати про її існування.

Серед переваг медіації слід виділити такі:

- можливість заощадити час та кошти,

- повернення сторонам контролю над конфліктною ситуацією,

- уникнення судової тяганини,

- неформальність та гнучкість.

Наразі, досить часто, медіаторами виступають адвокати, які в силу досвіду та юридичної грамотності допомагають у мирному позасудовому врегулюванні конфліктних ситуацій.

Медіація має позитивно вплинути і на бізнес. Так, підприємці досить часто будь-які суперечки у бізнесі поспішають вирішувати через суд. Зазвичай, це довго (засідання можуть тривати нескінченно), дорого (судовий збір, а також юридичний супровід) та малоефективно (нерідко судові рішення просто неможливо виконати). Найкраще спробувати домовитись з партнером на переговори через медіацію та мирно вирішити конфлікт.

Отже, після підписання Президентом Закону "Про медіацію" можна припустити, що створено законодавче підґрунтя для успішного розвитку медіації в Україні. Закон матиме безпосередній позитивний вплив на розвантаження судів та на сферу правовідносин, пов’язаних із вирішенням конфліктів (спорів), які виникають з цивільних, сімейних, трудових та господарських правовідносин.