Олена Шуляк, голова партії "Слуга народу", заступниця голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

 

Монополія держави на видачу дозвільних документів на будівництво з одночасним контролем такого будівництва  — один із багатьох пострадянських пережитків, на ґрунті якого в останні десятиліття виросла не одна корупційна схема. Цей рудимент остаточно скасує реформа містобудування і ключовий для її впровадження законопроєкт № 5655.

При розробці цього законопроєкту наша команда орієнтувалася на найкращий світовий досвід у галузі містобудування, зокрема на систему містобудівного контролю у Великобританії. Розповідаю про те, як це працює там, та як ми не лише адаптуємо світові практики до українських реалій, але і працюємо над їх удосконаленням.

Система стримування та противаг

Залученість приватних установ та експертного середовища до системи містобудівного контролю є ключовою ознакою багатьох економічно розвинених країн, зокрема і Сполученого Королівства. І це не дивно, адже такі системи є децентралізованими та збалансованими, що забезпечує їх стійкість та ефективність.

Перехід саме до такої моделі пропонує наша реформа. Була — централізована система державного контролю, стане — система змішаного типу, з чітким розмежуванням функцій державного нагляду та контролю, активним залученням фахового середовища та органів місцевого самоврядування.

Державний нагляд та участь експертів

Державне регулювання галуззю будівництва у Великобританії здійснює профільний урядовий департамент, який видає будівельні норми, рекомендації, вимоги до матеріалів і будівельних робіт тощо. Державний нагляд в галузі в Україні також має здійснювати профільне міністерство. Йдеться і про розробку нормативів, і про загальний нагляд за суб’єктами містобудівного процесу — виконавчими органами органів місцевого самоврядування при реалізації ними повноважень у сфері містобудування та архітектури, містобудівного контролю, здійснення моніторингу забудови, виконавцями робіт у сфері архітектурної діяльності тощо.

Водночас і британська, і нова українська системи передбачають участь у нагляді саме професійної спільноти. У структурі департаменту уряду Великобританії діє комітет, що складається з експертів галузі та надає незалежні консультації з питань будівельного контролю.

В Україні при профільному міністерстві також пропонується утворити консультативно-дорадчий орган — Містобудівну палату. Вона складатиметься з 25 членів — представників органів містобудівного контролю, будівельного ринку, експертних та саморегулівних організацій тощо. Серед повноважень — розгляд справ та прийняття рішень про наявність або відсутність правопорушень, відповідальність за які встановлена Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

Право вибору контролюючого органу

Завдяки реформі, уряду лишаються загальні регуляторні функції нагляду, а от безпосередній контроль над самими об’єктами будівництва здійснюватиметься децентралізовано. Як це працює у Великобританії? Суб’єкт містобудування має право вибору контролюючого органу — місцевої адміністрації або приватного інспектора. Схожа модель пропонується і в Україні.

Законопроєкт № 5655 передбачає здійснення контролю над об’єктами будівництва 3-ма можливими суб’єктами.

1. ЦОВВ із питань містобудівного контролю (наразі це Державна інспекція архітектури та містобудування України) здійснює контроль над критично важливими та інженерно складними об’єктами зі значними наслідками СС3. Ця функція лишається за ДІАМ, адже йдеться про будівництво таких об’єктів як підвісні залізниці, злітно-посадкові смуги, мости, тунелі та метро тощо.

 

Контроль за рештою об’єктів може здійснювати на вибір замовника будівництва:

2. Виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
3. Приватним контролером, а саме: уповноваженою особою з містобудівного контролю.

Оскільки такі приватні компанії є новим явищем для українських реалій, вони мають відповідати чітким критеріям: мати статус юрособи з підвищеною матеріальною відповідальністю, визначену кількість інженерів із відповідними кваліфікаційними сертифікатами, застрахувати відповідальність за заподіяну шкоду тощо. Замовник, генпідрядник (підрядник) та приватний контролер не можуть мати спільних кінцевих бенефіціарів. Відповідальність за порушення в таких компаній також висока — аж до повного виведення з ринку та застосування норм кримінального кодексу.

Широкі повноваження та відповідальність місцевої влади

Окрім того, що органи місцевого самоврядування можуть бути обрані як контролюючий орган, вони також мають додаткову відповідальність. Реформа передбачає, що місцева влада зобов’язана здійснювати постійний і безперервний моніторинг забудови в межах своєї громади. Йдеться передусім про запобігання самочинному будівництву. І звісно, обов’язок ОМС — реагувати на повідомлення фізичних чи юридичних осіб про ймовірні порушення на об’єкті. У разі порушень правил ОМС можуть без рішення суду демонтувати незаконні об’єкти (крім випадків якщо щодо об’єкта будівництва або його частини у встановленому законодавством порядку зареєстровані речові права та/або обтяження речових прав; щодо об’єкта будівництва судом раніше ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову про приведення об’єкта самочинного будівництва до попереднього стану або його перебудови, або демонтажу (знесення)). Водночас посадові особи несуть відповідальність за неналежне здійснення моніторингу забудови.

Аналогічно це працює у Великобританії, як і в багатьох інших демократичних країнах із сильними та самостійними громадами. Незаконні будівництва мають бути відповідальністю місцевої влади перед власними громадами — це ще один логічний крок на шляху України до децентралізації.

Єдина можлива монополія — монополія цифрових рішень

Якщо в Сполученому Королівстві функціонує Будівельний портал, де можна подати заявку на дозвіл на будівництво, то в Україні впровадження цифрових рішень набагато глибше. Як відомо, Україна вже стрімко наближається до лідерів із запровадження електронного урядування. З прийняттям законопроєкту № 5655 саме будівельна галузь буде однією з найбільш цифровізованих — максимально можлива кількість послуг надаватиметься онлайн. Але навіть це не головне — ключові зміни лежать у цифровізації самих процесів прийняття рішень.

Єдина державна електронна система в будівництві взаємодіє з усіма необхідними е-реєстрами та містить цифровий слід усіх учасників процесу. Система здійснює формато-логічний контроль наданих та наявних у реєстрах документів і аналізує можливість надання права на виконання будівельних робіт на основі наперед заданого алгоритму. Саме так у разі підтвердження всіх необхідних відомостей автоматично реєструється право на виконання підготовчих або будівельних робіт, формується відмова в отриманні такого права, блокується внесення до е-системи проєктної документації у визначених законом випадках, здійснюється державна реєстрація прийняття в експлуатацію закінченого будівництва тощо.

Простими словами — мінімум людського фактору та максимум автоматизації. Реформа містобудування та законопроєкт 5655 — це найсучасніші інструменти для прозорих справедливих рішень та мінімізації корупції.