Олександра Бетлій, провідний експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

В червні на темпи економічного відновлення негативно вплинуло руйнування росіянами Каховської дамби. Ряд великих підприємств, зокрема в металургії, в Дніпропетровській області були змушені призупинити або скоротити виробництво через брак води. Негативними були наслідки і для сільського господарства в Херсонській області через затоплення територій. Крім того, не могли на повну потужність працювати «Дніпрогес-1» та «Дніпрогес-2», тоді як кілька атомних енергоблоків стояли на ремонті. Подальший вплив руйнування Дамби на економічні показники ряду територій залежать від вчасності та ефективності побудови нового водогону, на який уряд був змушений терміново виділити кошти з бюджету.

За оцінкою ІЕД приріст реального ВВП у червні сповільнився до 15% дпр (до попереднього періоду) з 21% дпр у травні. Це частково також пов’язано з дещо вищою статистичною базою червня 2022 року. Водночас відбувалось певне відновлення в машинобудуванні, харчовій промисловості та ряді інших галузей. За оцінкою дещо зросли темпи зростання торгівлі з низької бази 2022 року через певне пожвавлення споживання, а також подальше відновлення оптових складів та ланцюгів постачання. Ситуація в транспорті залишалась складною передусім через саботаж російськими інспекторами перевірок кораблів в межах Зернового коридору. В результаті зернові перевозять через Дунай або залізницею, що дещо витісняє з перевезень продукцію інших галузей, включно з металургією та залізною рудою.

Варто зазначити, що, незважаючи на двозначні показники відновлення порівняно з 2022 роком, реальний ВВП залишився на близько 25% меншим, ніж у 2021 році, що суттєво пов’язано з тимчасово окупованими територіями та руйнацією окремих підприємств. При цьому, щомісячне опитування підприємств, яке проводить ІЕД, показує, що вже 62% опитаних підприємств працюють майже на повну або повну потужність.

За результатами опитування ІЕД бізнес залишається оптимістичним з приводу майбутнього розвитку. При цьому, високою залишається невизначеність. Одним з пунктів невизначеності є саме продовження Зернового коридору. Навіть за умов продовження Коридору, визначеність не додається через саботаж інспекцій. І це впливає як на виробників сільськогосподарської продукції, так і інші галузі-експортери. Зрозуміло, що надвисоким джерелом невизначеності залишаються ракетні та дронові атаки російськими військами.

Водночас зростає невизначеність щодо можливості відновлювати діяльність підприємствами через брак робочої сили, про який повідомили 37% компаній в червні. Так, поки що кількість українців за кордоном залишається високою. Також існує відмінність між територіями, куди переїхали ВПО і де перемітислись підприємства, а тому попит та пропозиція робочої сили є відмінною за регіонами. Саме брак робочої сили може стати однією з проблем для швидкого відновлення України навіть за умов наявності фінансування.

В майбутні місяці за оцінкою темпи приросту реального ВВП будуть сповільнюватись передусім через вищу статистичну базу. Важливо, щоб підтримка з боку міжнародних донорів залишалась регулярною та прогнозованою, як в перші шість місяців 2023 року. Якщо з боку ЄС транші позики будуть надходити щомісяця до кінця 2023 року за умови виконання Україною своїх зобов’язань, то гранти США поки що заплановані до вересня включно. Також Єврокомісія запропонувала виділити Україні  50 млрд євро на наступні чотири роки, але для цього багато складних рішень повинні ухвалити європейські органи, а Україна має ухвалити реалістичний Економічний план розвитку. Гроші ЄС будуть надходили лише за умови виконання домашнього завдання, що вимагає консолідованості всіх органів влади.