Олена Жукова, аудитор, адвокат, керуючий партнер "Сайвена Груп"

 

 

Эпіграф (мовою орігиналу):
"Я оглянулся посмотреть, не уклонилась ли она,
 чтоб посмотреть не уклонился ли я"

Нам усім голову прогризли божевільними сумами "виведеними в офшори". Це коли в Україні товар купують за 100 долларов, експортують на офшор за 101, а насправді відвантажують кінцевому покупцеві за 200 (і таким чином 99 долларов залишається в офшорі, а Україна з цієї суми не отримує аж ніяких податків). Суми такого ухилення озвучувалися завжди величезні – хтось (з впевненим та розумним виглядом) заявляв, що це десятки мільярдів доларів щороку! Хтось називав цифри скромнішими – до 1 млрд…

Але ... Все ж трошки не так ... Точніше - зовсім не так ...

Можливо, так і було – років 15-12 тому. Але точно не зараз. Справа в тому, що 10 років тому в Україні запровадили ТЦУ. І воно унеможливило такі схеми. Вони – економічно неефективні та "нафталінові" (як назвав їх нещодавно один експерт)).

А давайте все ж таки порахуємо – скільки держава втрачає на "офшорних схемах" (втрачає за фактом). Такий розрахунок можна зробити досить точно – нещодавно ДПС опублікувало чітку статистику із цього приводу.

Саме на цих статистичних даних і побудовано цю статтю.

Але спочатку кілька слів про ТЦУ. Що це таке?

ТЦУ (трансфертне ціноутворення) – механізм контролю держави за ухиленням від податків під час застосування "офшорних схем". Основна ідея – якщо платник податків вирішив вивести з країни прибуток (99 доларів, як у наведеному вище прикладі) – держава його "наздожене" і оподатковує ці "виведені 99 доларів". Механізм простий та дуже ефективний, його застосовують майже всі країни. І саме завдяки ТЦУ-"офшори фактично померли". Земля їм пухом.

Як це працює?

Нижче опишемо весь механізм та звернемо увагу на деякі моменти, які роблять ТЦУ таким ефективним інструментом боротьби з ухиленнями. Описуємо саме для України, відповідно до нашого законодавства.

Отже, припустимо, компанія А вирішила "офшорно ухилитися". І що з цього вийшло…

Операція з "експорту товару в офшор" пройшла успішно, товар вивезли (і разом із ним "вивели прибуток" на 99 доларів).

1. Перший блок-пост ДПС – звіт із ТЦО.

Але… На кінець року, компанія має подати до ДПС спеціальний ТЦУ-звіт (звіт про контрольовані операції). У цьому звіті відображається вся інформація щодо операції: що за товар, кому продають, коли, за якою ціною, яка рентабельність в операції тощо. Податківці бачать усі нюанси і можуть їх аналізувати.

Чи можна такий звіт не подати? Ну, щоби податківці нічого "ретельно прихованого від зайво цікавих податкових очей" не побачили? Ні, не можна. Штраф за неподання такого звіту – драконівський. Він тягне майже на мільйон (точніше – 908400 грн, 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, див.п.120.3 ст.120 ПКУ).

То, може, податкова не помітить, що звіт не подали, і все буде ОК? Ні, помітить обов'язково. Кожна експортна/імпортна операція є в митній базі. А айті-система податкової (автоматично) зіставляє митну базу з базою поданих ТЦУ-звітів. І всі розбіжності стають видно чітко та практично моментально.

Отже (перший висновок). Завдяки ТЦО-звітності податківці бачать офшорну схему повністю. Не здати ТЦУ-звітність у "потенційного ухиліста" – не вийде.

1. Другий блок-пост ДПС – запит після аналізу ТЦУ-звіту.

У разі, якщо у податківців виникли мінімальні сумніви – платнику податків надсилається запит із проханням пояснити незрозумілі нюанси. Тут важливо: такий запит приходить завжди, за найменших розбіжностей. Навіть якщо вони становлять 5-10 гривень (що часто трапляється, наприклад, через валютні коливання). Таких запитів розсилається дуже багато (із запасом), і більшість питань податківців - знімається простою відповіддю на ці питання. А які питання залишаються?

Правильно, ті, які (можливо) говорять про ухилення. Якщо питання таки лишилися – податкова переходить до третього пункту (блок-посту).

Чи можна не відповідати на запит податкової? Ні, не можна. Штраф за це не такий великий. Але... Буде призначено перевірку. А це зовсім малокомфортно – ТЦУ-перевірки можуть йти роками, і під час їх проходження податківці ухиліста "вивернуть навиворіт". І донарахують – як податки, так і штрафи.

Другий висновок: Завдяки великій кількості запитів ("із запасом") – податківці "просіюють через сито" набагато більше операцій, ніж ті, за якими "ухиляються". Не відповісти на запит - дуже і дуже "себе дорожче".

3. Третій блок пост ДПС – запит ТЦУ-документації.

 Отже, якщо податківців щось не влаштувало у відповіді на запит (а запитів може бути кілька – для зняття неясностей) – податківці запитують ТЦУ-документацію.

Пояснимо, що це таке. Платнику податків, відповідно до ПКУ, потрібно самому переконатися – чи не "ухилився" він? Щоб податки заплатити правильно, і щоби податкова не прийшла і не "донарахувала". Тому він має обов'язок: підготувати ТЦУ-документацію, в якій будуть розрахунки, що підтверджують "ринковість ціни" і, як наслідок, "відсутність офшорного ухилення". Документацію готують високопрофесійні консультанти, що спеціалізуються на цьому. Таких досить небагато. І рівень цих експертів реально дуже високий. Відповідно, і якість документації, яку вони готують – також дуже висока. І. до речі, саме на цьому етапі найчастіше відбуваються "донарахування податку з 99 доларів виведеного прибутку" (консультанти бачать усі світові цифри, чітко відстежують ціни-ринки-рентабельність, користуються при цьому базами даних провідних міжнародних рейтингових агентств тощо). Важливо: до ТЦО-звіту цифри потрапляють після складання документації (тобто після перевірки їх незалежними професіоналами). Що саме собою різко знижує ймовірність того, що цифри податків будуть "з ухиленням".

Ми зупинилися на тому, що податківці вимагають документацію. Чи можна її не подати? Не можна (точніше, починаючи з другого запиту ДПС – треба подавати). Що, як не подавати? Як завжди: величезний штраф (той самий мільйон). І призначення перевірки.

Ну і отримавши документацію, податківці ретельно її перевіряють. Десь погоджуються з аргументами платника податків, десь фіксують ризики ухилення.

Третій висновок: Більшість донарахувань податку з "неринковості цін" (ті самі 99 доларів виведеного прибутку) – здійснює платник податків саме на етапі підготовки документації. Якщо податкова дійшла вже до цього етапу – це означає, що в неї вже з'явилися серйозні сумніви (до цього була тільки така маленька підозра. Профдеформація, чи знаєте…)

4. Четвертий блок-пост ДПС – перевірка.

Завершальний (майже, чи часто) етап "виявлення ухиліста" – перевірка. Їх не так багато (адже податківці вже "відсіяли" на попередніх етапах усіх, хто "потрапив у підозрювані" через непорозуміння). Але вони (перевірки) дуже серйозні. Тривалість перевірки - може розтягнутися на роки. Перевіряють – ретельно (зокрема, чимало роблять запитів у податкові органі, реєстри та організації іноземних держав). Перевіряють – професійно! Тут я зроблю реверанс у бік департаменту ТЦУ у ДПС. Їм якось завжди, від початку, щастило з керівництвом. І – так, вони працюють професійно! Помилки, звичайно бувають, але ... Як відомо, у цьому світі всього дві святі людини, які ніколи  і не помиляються - це Ви і я.))

Отже, пройшовши ретельну перевірку (четвертий етап) – податківці одержують "обґрунтовані підозри" в ухилянні.

Якщо платник податків погоджується – ми цілком цю суму можемо "зарахувати" як одну з (двох) складових шуканої суми "ухилення від податків під час використання офшорних схем".

Четвертий висновок: "Обґрунтовані підозри" в ухиленні від сплати податків під час застосування "офшорних схем" з'являються лише після проведення податкової перевірки. І частину з них – можна вважати фактичним ухиленням (принаймні там, де платник податків погодився та не пішов заперечувати до суду).

4. Суд.

Останнім етапом є суд. Адже думка податкової та думка платника податків щодо того "А чи був хлопчик?" (тобто чи було ухилення) -можуть і не збігатися. І зовсім не факт, що саме податкова матиме рацію цього разу. Усе вирішить суд. Отже, лише якщо платник податків програє спір –"процес виявлення ухилення" вважатиметься закінченим. І, відповідно, вже можна буде визначити суму ухилення (і це буде другий доданок для шуканої суми "ухилення від податків під час використання офшорних схем".).

Як часто платник податків іде до суду і як часто він виграє? Ці дані, якраз у розрізі ТЦУ-спорів, навів нещодавно В'ячеслав Кругляк (зараз він консультант та екс-ТОП-податківець). За його інформацією, платники податків йдуть до суду приблизно у 60% випадків, а також у 60% випадків – виграють його.

Отже, ми з'ясували, що таке ТЦУ. І як воно працює. Перед тим, як перейти безпосередньо до розрахунків,- хочу зробити маленьку примітку. Я працюю в галузі ТЦУ вже понад 10 років. З нашою командою (Сайвена-груп) ми зробили за цей час більше тисячі ТЦУ-документацій. Всі наші дані підтверджені "до первинного документа". І НІКОЛИ ми не зустрічалися з масовим ухиленням, яким часто лякають інші блогери/чиновники. Вже років п'ять говорю (і наша практика це підтверджує): ухиляються (офшорні схеми) ніяк не більше 10% платників податків, які здійснюють "контрольовані операції" та підпадають під початкову увагу ДПС (Блок-схема ДПС №1, подання звіту). І розмір такого "ухилення" (за кожним із цих 10% платників податків) - не більше 10% суми угоди. Але… порахувати цифри конкретнішене  було можливості –не  було статистичних даних. Нині вони з'явилися – і можна нарешті сказати точну цифру. Цифра ухилення, можливо, вас здивує. Що ж… Просто треба зрозуміти – ТЦУ це насамперед профілактичний метод. Основна ідея: зробити так, щоб платники податків САМІ не занижували податок. І це досягнуто. Застосовувати "офшорні схеми" стало НЕ ВИГІДНО. Саме це (досягнутий профілактичний ефект) ми побачимо на цифрах, відображених у статистиці ДПС.

Рахуємо?? Рахуємо!!

У статистиці ДПС з ТЦУ - дана сума всіх "контрольованих операцій" (у тому числі ВСІ СУМИ, що пройшли через офшори) за 10 років. Це – 23 трлн. грн. (Дуже багатьом – складно оперувати великими цифрами, складно їх уявити. Хоч трохи полегшимо завдання: трильйон – це тисяча мільярдів або мільйон мільйонів).

Отже, протягом року – близько 2,3 трлн. Якби (дивимося моє припущення) ВСІ платники податків (з контрольованими операціями) ухилилися на 10% - загальний обіг, що "ухиляється", склав би 230 млрд на рік.

Якби на 10% (від ціни) ухилилося б 10% платників податків – "оборот ухилення" становив би 23 млрд. на рік. (Це дорівнює цифрі, якби ВСІ ухилилися на 1%)

Але... Цього немає. Чому? Та тому, що ТЦУ – насамперед профілактична штука. Створили умови коли "офшорні схеми" - просто невигідні! Ми ж пам'ятаємо – вже на 1-му блокпості (подання ТЦУ-звіту) податкова "все бачить".

Дуже цікавими є суми "самостійних донарахувань" (це – третій блокпост і розробка ТЦУ-документацій).

Податківці пишуть: "Лише відмітимо, що обсяги самостійного коригування за останні звітні роки склали:

2020 рік – 4,7 млрд грн;

2021 рік – 4,4 млрд грн;

2022 рік – 4,3 млрд гривень."

Відтак у середньому за рік – це 4,5 млрд грн.

Що таке 4,5 млрд? Це якби 4% платників податків ухилилися б на 5%. Бачимо, що вже на цьому етапі – ні про яку масовість не йдеться.

Про що свідчить ця цифра? Це – те, що залишилося після "основних профілактичних заходів" - платники податків САМІ побачили невелику частку "неринковості цін" (всього 2 десятих відсотка від загальної кількості операцій – 4,5 млрд/2,30 трлн = 0,002). І платники податків теж САМІ донарахували податок (тобто це -  зовсім не ухилення).

До речі, податківці також підтверджують ці 4% "потенційних ухилістів": "…приблизно кожний 25-й платник податків, який подавши звіт про КО, надалі отримує запит на документацію з ТЦУ."

Як ми пам'ятаємо, "запит на документацію" (Блок-пост ДПС №3) йде вже після звичайних запитів "після аналізу ТЦУ-звіту" (Блок-пост №2). І тут вже податківці мають "серйозні підозри". Але це також ще не "ухилення".

Проаналізувавши документації, податківці знімають претензії ще до 22% платників податків: "78 відс. випадків, тобто в 4 із 5 випадків, податківці вбачають наявність ризиків, що, безперечно, з великою ймовірністю призводить до подальшої перевірки дотримання правил ТЦУ.".

Отже, після відпрацювання отриманої на запит документації, у податкової залишаються "серйозні сумніви" щодо 3,1% платників податків (4% х 0,78 = 3,1%). Зовсім не масово.

Але це було у відсотках. А що у гривнях?

Знову цитата: "Загальним результатом таких перевірок за підсумками 2015 – 2023 років стало:

• донарахування податку на прибуток – 4,1 млрд грн;

• зменшено збитки – 7,7 млрд гривень."

Тут треба пояснити щодо "зменшення збитків". Що це таке? Це – майбутня БАЗА для розрахунку податку на прибуток. Тобто. "власне податку" у "зменшених збитках" буде 18%. І всього "Загальним результатом" буде донарахування податку на суму 4,1+7,7х18% = 5,5 млрд грн. Це – за 10 років. На рік – 550 млн.

Йдемо далі: така сума донарахованого податку – це "наколядували зі 109 перевірок". Усього запитів на документацію "з продовженням-перевіркою" буде 671 (860 надісланих запитів на документацію, з яких 78% призводять до перевірки).

Вищенаведена цифра 550 млн повинна бути збільшена пропорційно до кількості перевірок, які "допроведуться в майбутньому" - адже і в них, ймовірно, будуть схожі донарахування (і розрахунковий коефіцієнт дорівнює 671 : 109 = 6,2).

Отже, середньорічна сума донарахувань становитиме 3.4 млрд на рік (550 х 6,2 = 3,4).

І останнє коригування – на суди. Пам'ятаємо цифри: 60% платників податків заперечує донарахування у суді, при цьому 60% - виграє.

Отже, виграється 36% всіх донарахованих сум. Від 3,4 млрд це становитиме 1,2 млрд.

Тобто: загальна сума ухилення при "офшорних схемах" складе 2.2 млрд гривень на рік (це включаючи всі майбутні, ще не закінчені перевірки)... Погодьтеся, на цьому можна було б і закінчити розрахунки: 2 млрд гривень відрізняються від 10 млрд доларів майже в 200 разів – і ми ВЖЕ показали, що ухиляються "в офшорних схемах" зовсім небагато.

Але... У мене є для вас ще одна цифра з тієї ж статистики податківців. У статистиці йдеться, що лише 10% контрольованих операцій припадають на операції з низькоподатковими країнами та "ризиковими організаційно-правовими формами" (інші операції – із пов'язаними особами). І тоді розраховану цифру потрібно буде зменшити ще в 10 разів… залишилось 220 млн грн… Ця цифра – менша від допустимої похибки обчислення. Оскільки від середньорічного обороту контрольованих операцій (які були визначені як ймовірні "офшорні схеми") у 2,3 трлн – сума 220 млн становить лише одну соту відсотка…

П.С.  "Хто примножує пізнання, примножує скорботу" (С). Живіть тепер із цим…