Руслан Горбенко, народний депутат України, заступник голови Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції ТОТ

Моя мати до цих пір із жахом пригадує той страшний день в Луганську. Це було 10 років тому. 16 озброєних чоловіків увірвались в будинок, поставили її на коліна та, приставивши дуло до скроні, вимагали відповісти, де її син. Першого чоловіка моєї сестри закатували до смерті, кількох моїх знайомих теж не стало...

Геноцид українців, який коїть рашистська армія, почався не у 2022 році, а в 2014 році. Російська агресія триває рівно 10 років, і дуже прикро, що інколи, здається, про це забувають. Про 10 тисяч загиблих з 2014 по 2022 рік військових, про 5 тисяч закатованих цивільних. Про тисячі українців, які залишилися без житла, без кінцівок, були в полоні чи примусово переміщені.

Політична слабкість тодішньої влади призвела до того, що всі одягли рожеві окуляри. І українці, яким здавалось, що війна десь там, далеко, і міжнародні партнери, які тоді вважали, що з росією можна мати справу. Мабуть, тому ті, хто постраждав від рашистів з 2014 року, не включені в Реєстр збитків, завданих агресією рф проти України, який був створений в Європі. Він потрібний для репарацій — виплат за заподіяну шкоду. За кожну сльозинку, за кожну психологічну травму ворог повинен сплатити сповна.

Репарації можливо отримати ще до перемоги. Ми знаємо, що після Другої світової війни Німеччина добровільно протягом 50 років виплачувала компенсації тим, хто пройшов тортури та концтабори. Не сумніваюсь, московія з цим теж стикнеться. Вже заарештовано майно країни-агресора на суму понад 400 млрд доларів. І тепер напрацьовується юридичний механізм використання цих коштів.

Україна зараз створює реєстр шкод — Кабмін визначив 28 її різновидів. По деяких вже йдуть підрахунки, розробляються механізми.  Звісно, питання надскладне -  як оцінити, скільки вартує день в полоні? А сексуальне насильство? А тортури електричним струмом? Але в будь-якому випадку ми повинні показати простий шлях, який би забезпечував реєстрацію фактів злочину. Так, про них дуже важко говорити, тому потрібні відповідні центри підтримки, так би мовити, психологічні ЦНАПИ, де б люди могли б отримати фахову допомогу та внести інформацію в реєстр.

І важливо: ми не можемо допустити дискримінації. Є дата початку агресії росії проти України – це весна 2014 року. Ми пам'ятаємо подвиги наших військових на Донбасі і точно не маємо права пробачати злочини, які рашисти коїли протягом 2014 -2022 років у нас вдома.