Євгенія Рябека, адвокатка, керівниця волонтерського руху "Адвокати Збройних Сил України"

 

Бойові дії в Україні тривають вже достатньо тривалий час, як і мобілізація до Збройних Сил військовозобов’язаних. Звісно, є ті, хто захищає Батьківщину з першого дня, хто приєднався через декілька місяців, але при цьому стійкість наших хлопців вражає.

Так, всі, хто перебуває в лавах ЗСУ, мають право на різного роду відпустки, але це не замінить демобілізацію, заміну тих військових, які тривалий час перебувають на передовій і тримають фронт.

Декілька місяців тому військові зраділи, побачивши перші кроки держави до прийняття такої очікуваної норми законодавства про демобілізацію, яка передбачалася через 36 місяців від дня зарахування до лав ЗСУ, відповідно до законопроєкту №10449. Та згодом це все було відхилено комітетом Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки.

Багатьох така ситуація обурила. І зрозуміло, чому, бо наша нація завжди жадала справедливості, і можливість демобілізації тих, хто пішов боронити країну з перших днів, є своєрідним її маркером та маркером демократії для суспільства. 

Та потрібно знати, що без резерву - розуміння кількості тих, хто підлягає і може бути мобілізований, потреб армії, виконання мобілізаційного завдання - не можлива демобілізація досвідчених військових водночас. Це небезпечно для країни в цілому.

Звісно, до громадян України не може бути доведено все, бо деякі  відомості становлять державну таємницю, але парламентарі і військове керівництво приватно, як то кажуть, за зачиненими дверима, мають можливість все обговорити, проаналізувавши цифри та кількісний склад резерву військовослужбовців і все-таки прийняти відповідні зміни до законодавства, затвердити чіткі строки для демобілізації військових, навіть в умовах воєнного стану.

Можу зазначити, що одним із кроків до вищезазначеного є новели в законодавстві, що 18 травня 2024 року в Україні набули чинності. Це оновлені положення закону про мобілізацію та військовий облік. Прийняті зміни дозволять зробити мобілізацію більш чіткою і ефективною, підійти до розуміння, як та яким чином буде проходити, так би мовити, заміна військових, демобілізація тих, хто тривалий час боронить Батьківщину, а командуванню - мати чіткий план по кількості тих, хто може стояти на захисті країни. Бо до лав ЗСУ будуть призвані навіть кілька десятків тисяч "обмежено придатних", з урахуванням їх стану здоров’я і призначенням їм відповідних посад і підрозділів для служби.

Окрім того, оновлені правила військового обліку військовозобов'язаних громадян зможуть надати чітке розуміння резерву військових в цілому в Україні. Який склад і яка кількість боєздатних громадян є в Україні для її захисту - до речі, це важливо не тільки під час дії воєнного стану. 

Окремо хочу зазначити, що, наприклад, оновлені положення закону про мобілізацію та військовий облік є лише вдосконаленням старих норм, які діяли з перших днів введення воєнного стану на території України. Багато хто зараз має нарікання, дехто - розгубленість, але не потрібно забувати, що стати на облік і оновлювати свої данні у ТЦК та СП військовозобов'язані громадяни були зобов'язанні весь цей час. Питання, що дехто свідомо не робив цього і не вважав за потрібне дотримуватися діючих законодавчих норм, але це не означає, що такий обов'язок з'явився водночас тільки зараз і є чимось геть жахливим. Навпаки! Оновити свої облікові данні, пройти комісію ВЛК, мати впорядковані документи військовозобов'язаного є обов'язком кожного свідомого громадянина навіть у мирні часи і це нормально.