Міжнародний валютний фонд (МВФ) висловив готовність залишити основною умовою для виділення наступного транша кредиту Україні прийняття пенсійної реформи і виключити при цьому прийняття земельної реформи, повідомив агентству "Інтерфакс-Україна" близьке до переговорів джерело.

За словами співрозмовника агентства, в МВФ ухвалили таке рішення з огляду на те, що між Фондом і Кабінетом Міністрів України немає згоди щодо деяких важливих позицій майбутньої земельної реформи, а відповідний проект ще не розроблений.

Разом з тим, зазначив він, проект пенсійної реформи вже внесений до Верховної Ради України після попереднього узгодження з МВФ.

Інше джерело агентства в уряді уточнило, що на сьогодні МВФ офіційно не підтвердив готовність обнулити в проекті меморандуму маяк, що стосується проведення земельної реформи в Україні.

"Щоб говорити про те, що будь-якої маяк знятий, потрібно отримати офіційні письмові підтвердження Фонду, проте таких, наскільки відомо, поки що не надходило", - сказав він.

За його словами, земельна реформа поряд з пенсійною, медичною, судовою і реформою підприємств держсектора залишається однією з найбільш пріоритетних в Україні і перебуває у фокусі уваги міжнародних партнерів. Однак їх формат не є предметом міжнародних рекомендацій і, як і раніше, цілком передбачений на розсуд української сторони.

Співрозмовник агентства додав, що консультації на рівні уряду і дискусії з учасниками ринку і аграрними асоціаціями тривають в раніше взятому темпі, а узгоджена позиція буде відображена в законопроекті про обіг земель, який буде внесений до парламенту.

Як повідомлялося, меморандум про співпрацю України з МВФ за програмою розширеного фінансування передбачав ухвалення закону про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Кабінет Міністрів спочатку очікував його ухвалення до кінця грудня 2016 року. Замість цього Верховна Рада наприкінці жовтня 2016 року продовжила мораторій на продаж земель сільгосппризначення, введений в 2002 році, до 2018 року. Цим рішенням парламент доручив своїм комітетам і профільному міністерству протягом півроку напрацювати необхідні законопроекти.

Група з 55 народних депутатів, ініціатором якої став народний депутат Олексій Мушак (фракція "Блок Петра Порошенка"), спрямувала в Конституційний суд України звернення щодо скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення.

Аграрні асоціації виступають за зняття обмежень на купівлю-продаж землі з 2024 року. На їхню думку, перед запуском ринку повинні бути повністю внесені і виправлені дані до Державного земельного кадастру та Реєстр прав на нерухоме майно, запущена програма пільгового кредитування фермерських господарств до 100 га, забезпечено виділення паїв колишнім і нинішнім співробітникам держсільгосппідприємств, які не брали участі в розпаюванні земель.

Місія МВФ, що працювала в травні 2017 року в Києві, вказувала на необхідність технічного доопрацювання законопроектів і парламентської підтримки пенсійної та земельної реформ, пожвавлення приватизації та посилення антикорупційних зусиль. Однак джерело агентства "Інтерфакс-Україна", близьке до переговорів української та американської сторін під час недавнього червневого візиту П.Порошенка до США, сказало: "Президент Петро Порошенко попросив зняти питання про запуск ринку землі з порядку денного, і Крістін Лагард (глава МВФ ) погодилася".

Нардеп О.Мушак 4 липня також написав на своїй сторінці в Facebook, що земельна реформа не буде однією з основних для отримання чергового транша МВФ. "МВФ більше не буде наполягати на земельній реформі. Президент під час вояжу до Вашингтона проявив "чудеса дипломатії" і зняв це питання з порядку денного", - написав він.

Міністр фінансів України Олександр Данилюк 5 липня заявив, що очікує восени рішення МВФ щодо надання Україні чергового кредитного транша в рамках програми EFF. За його словами, основною вимогою Фонду є проведення пенсійної реформи. "Ми зробимо все можливе, щоб відповідний законопроект був розглянутий парламентом протягом літньої сесії, яка завершується 15 липня. Але цілком імовірно, що документ буде відкладений до осені", - сказав міністр.

Відкрита МВФ в березні 2015 року чотирирічна програма EFF загальним обсягом SDR12,348 млрд (близько $16,75 млрд за поточним курсом) з першим траншем у $5 млрд спочатку передбачала щоквартальний перегляд програми, виділення в 2015 році ще трьох траншів по SDR1,18 млрд (близько $1,6 млрд) і зменшення квартальних траншів у 2016-2018 рр. до SDR0,44 млрд ($0,6 млрд).

Україна змогла отримати з невеликою затримкою другий транш за цією програмою на $1,7 млрд на початку серпня 2015 року, після чого виникла тривала пауза через невиконання низки умов, політичну кризу і зміну уряду.

Після приходу нового Кабміну на чолі з Володимиром Гройсманом у квітні 2016 року переговори про продовження фінансування було відновлено, проте МВФ вирішив виділити третій транш у розмірі $1 млрд тільки в середині вересня, четвертий - 3 квітня 2017 року.

За новим графіком подальших переглядів економічної програми України, затвердженим радою директорів разом з четвертим траншем, до кінця 2017 р. були заплановані три перегляди: четвертий - в середині травня, п'ятий - в середині серпня, шостий - в середині листопада. У разі успішного виконання владою встановлених програмою вимог Україна за підсумками четвертого перегляду може залучити $1,907 млрд, за підсумками п'ятого - $1,28 млрд, за підсумками шостого - $1,28 млрд. Загалом - близько $4,46 млрд.

У 2018 році плануються інші чотири перегляди, за підсумками яких Україна може залучити близько $955 млн. Загалом - близько $3,82 млрд.