Абсолютна більшість українців (51,8%) вважає, що жодній чинній політичній силі не можна довіряти владу в Україні в повоєнний період, свідчать результати соціологічного опитування, яке проводила соціологічна служба Центру Разумкова 21-27 березня та яке було презентовано на пресконференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" в середу.

При цьому лише 24,6% відповіли, що бачать серед чинних політсил такі партії, решта вагалися з відповіддю.

З урахуванням результатів опитувань, що проводили у 2023 році, частка тих, хто не вважає, що чинним партіям можна після війни довіряти владу, демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як частка тих, хто допускає подальший допуск чинних партій до влади, знижується.

На запитання, з якого середовища може з'явитися політична сила, якій можна було б довірити владу в повоєнний період, переважна більшість українців (45,1%) заявила, що з середовища військових, проте під час попередніх опитувань у 2023 році таку відповідь давала абсолютна більшість опитаних (51%).

Чимало українців також вважають, що політсила, якій можна довірити після війни владу, може з'явитися з волонтерського середовища (21,5%, тенденція до зниження), середовища гуманітарної чи технічної інтелігенції (20%, тенденція до зниження), з організацій громадянського суспільства (18,6%, суттєво не змінюється), з середовища наявних партій (18,1%, тенденція до зниження). Значно менше підтримали б створення партії з представників бізнес-середовища (6,2%). Не змогли дати відповідь 22,9% респондентів, і порівняно з опитуваннями 2023 року їх частка суттєво зросла.

Науковий директор Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань зазначив, що зниження підтримки партії влади жодним чином не означає підтримки чинної опозиції за таких умов. "Іноді опозиція радіє: падають рейтинги у президента - значить, це відкривається ніша для нас. Але ми бачимо, що знижується кількість тих, хто вважає, що хтось із нинішніх політичних сил добре підготовлений для того, щоб взяти владу. І це питання "на подумати" всім, і чинній владі, і опозиційним силам також", - сказав Гарань під час пресконференції.

Він також відзначив популярність ідеї створення нової політичної сили з середовища військових. "Тут мені здається, що люди переносять гордість за свої Збройні сили на майбутню політику. А коли військові йдуть у політику, ну це зовсім не факт, що вони стануть успішними політиками. І в нас були такі приклади, зокрема після 2014 року, коли низка військових пішла в політику, але вони не виправдали ці сподівання", - зазначив аналітик.

Гарань наголосив, що попри наявність в Україні відповідних електоральних ніш, відсутні партії певних спрямувань. "В Україні немає соціал-демократії, немає українських лівих. Немає в Україні зелених, у хорошому розумінні цього слова, тобто екологістів партії, те, що дуже популярно на Заході. Ну за великим рахунком, лібералів немає. До консерваторів ми певною мірою можемо зарахувати "ЄС", але теж із натяжками великими, тому що персоналістська все-таки партія", - зазначив він.

Опитування проводили методом face-to-face серед 2 020 респондентів віком від 18 років на всіх підконтрольних уряду територіях України, на яких не тривають бойові дії, за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового добору на перших етапах вибірки та квотного методу добору респондентів на завершальному етапі. Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення). Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками агресії РФ.