10:43 09.12.2021

Поради лікарів щодо подолання постковідного синдрому

5 хв читати

Лікарі стверджують, що коронавірусна хвороба значно погіршує якість життя пацієнтів, оскільки має довготривалий характер та може вражати будь-яку систему організму: дихальну, серцево-судинну, нервову та інші. Саме тому пацієнтам та лікарям необхідно застосовувати міждисциплінарний підхід для усунення факторів, які ускладнюють перебіг постковідного синдрому. Такі висновки озвучили лікарі під час прес-конференції "Постковідний синдром - міждисциплінарний підхід", що відбулась 7 грудня 2021 року в прес-центрі агентства "Інтерфакс-Україна".

За словами лікаря-кардіолога, кандидата медичних наук Ольги Срібної, кількість серцево-судинних захворювань в Україні за період пандемії значно зросла, а в зоні найвищої небезпеки перебувають люди з цукровим діабетом, надлишковою вагою та курці.

"Ми можемо констатувати той факт, що за період пандемії кількість пацієнтів із серцево-судинною патологією та психосоматичними розладами на прийомі в кардіологів значно збільшилася. У кожного пʼятого пацієнта, який нещодавно переніс коронавірусну інфекцію, ми діагностуємо артеріальну гіпертензію. А це, в свою чергу, може призводити до посткоронарного синдрому чи інсульту. Якщо говорити про смертність, то вона спостерігається у пацієнтів, які на фоні високого тиску хворіють на цукровий діабет чи мають мають ішемічну хворобу серця. Нерідко ці люди також мають  надмірну вагу чи курять", - заявила Ольга Срібна. 

За словами лікаря-кардіолога, вкрай важливо звертати увагу саме на супутні фактори ризику та необхідність їх корекції, особливо для пацієнтів-курців. "Знаючи психологію таких людей, лікар не може сказати пацієнту, що вже завтра йому потрібно забути про цигарки та моментально перестати палити. Тому лікарі в цьому аспекті повинні знати про можливість використання альтернативних засобів відмови від куріння. Це так звані електронні системи доставки нікотину, які активно дискутуються медичною громадськістю України та світу. Безперечно, ці системи не є абсолютно безпечними, однак зменшують шкоду для здоровʼя та мають предиктивний ефект", - додала пані Срібна.

Професор, доктор медичних наук, психотерапевт та психіатр Ольга Осокіна стверджує, що вже зараз відомі психологічні негативні фактори, що ускладнюють постковідний синдром.

"По-перше, у людини, в якої залишилися симптоми після COVID-19, розвивається тривожність, яка супроводжується частим переглядом новин та статистики про хворобу. Пацієнти починають катастрофізувати інформацію та наділяти свої думки додатковими негативними фактами. А це призводить до появи чи посилення депресивної симптоматики. Рекомендація лікарів - пацієнтам потрібно більш пильно та відповідально ставитись до спожитої інформації й відфільтровувати негативні повідомлення", - наголосила психотерапевт.

Другий фактор, який ускладнює постковідний синдром, пов’язаний з соціально-психологічним напруженням в українському суспільстві. "Мова йде про повсякденне спілкування, у якому люди постійно торкаються теми коронавірусної хвороби. Особливо полюбляють обговорювати тяжкий перебіг хвороби чи летальні випадки, які трапились у родині або серед знайомих. Що у таких ситуаціях треба робити? Мати сміливість говорити "стоп" подібним розмовам, щоб не накопичувати цей негатив у своїх думках", - пояснила професор Ольга Осокіна. 

Третій фактор - це порушення звичайного способу життя населення, тобто вимушена ізоляція людей та додаткова захисна поведінка щодо санітарних норм. "Вимушена гіперпильність людини, яка виходить з дому, призводить до підвищення рівня тривожності та напруження. У таких обставинах людина будь-якими способами намагається цю тривогу зменшити. І не завжди ці засоби є корисними. Наприклад, людина може інтенсивніше палити. Що можна запропонувати в такому випадку? Пацієнту варто перейти хоча б на електронні сигарети, якщо вже є така проблема", - підсумувала доктор медичних наук.

Лікар-хірург, кандидат медичних наук, голова Всеукраїнського респіраторного клубу Євген Симонець переконаний, що постковідний синдром є серйозною проблемою з-поміж людей, що перехворіли на коронавірус, а боротьба з цим явищем потребує активнішої залученості спеціалістів та ЗМІ.

"Інформаційний простір в Україні та світі насичений, у першу чергу, перебігом ковіду та його гострими фазами. Однак про ті ситуації, з якими наші пацієнти стикаються вже після хвороби, інформації дуже мало. Після одужання та отримання негативного ПЛР-тесту, пацієнти часто залишаються наодинці з багатьома проблемами, повʼязаними з ковідом та його наслідками, однак доступної інформації на цю тему все ще дуже мало", - наголосив голова Всеукраїнського респіраторного клубу.

За словами Євгена Симонця, при постковідному синдромі лікарі-хірурги дуже часто стикаються з двома основними проблемами - пневмофіброзом та бульозною емфіземою легень, які діагностуються у людей на фоні перенесеної коронавірусної хвороби.

"Таким пацієнтам надати допомогу можна лише в хірургічний спосіб, адже терапевтичними методами ці хвороби не лікуються. Безперечно, існує цілий ряд супутніх факторів, які провокують розвиток тієї ж бульозної емфіземи легень, основними серед яких є шкідливе виробництво та тютюнопаління", - пояснив хірург.

"Незважаючи на те, що тютюнопаління є одним з основних факторів, що викликає розвиток цієї хвороби, таким пацієнтам я не рекомендую відразу кидати паління. Чому? Тому що різка відмова від паління неминуче призводить до загострення бронхіту курця. Передбачаючи такі проблеми, я свідомо розповідаю своїм пацієнтам про альтернативні методи доставки нікотину. У такий спосіб, людина отримує ту дозу нікотину, до якої звикла, однак позбавляється інших продуктів горіння та смол, що містяться у звичайній сигареті. І це один з найоптимальніших варіантів зменшення шкоди для таких пацієнтів. Якщо людина має серйозну нікотинову залежність, для таких пацієнтів потрібно шукати  шляхи зниження шкоди, інші шляхи доставки цього нікотину", - додав Євген Симонець.

Хірург також порадив пацієнтам, що перехворіли на COVID-19 виконувати дихальну гімнастику. "Трапляється, що пацієнти відчувають задишку при фізичних навантаженнях. У цій ситуації найкорисніший варіант відновлення й адаптації - використання дихальної гімнастики. Зокрема своїм пацієнтам я рекомендую починати з дитячих дихальних вправ по Толкачову, щоб активувати функцію дихання. А далі - підбираємо систему відповідно до супутніх патологій пацієнта. Напркилад, при бульозній емфіземі рекомендуємо дихальну гімнастику по Бутейко. А якщо наявний лише пневмофіброз, то - по Стрельнікову або східні дихальні гімнастики пранаяма чи цигун", - підсумував Євген Симонець.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА