Шкідливі звички та серцево-судинні захворювання найбільше підвищують ризики постковідного синдрому - думка
Київ. 7 грудня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - Шкідливі звички та серцево-судинні захворювання підвищують ризики постковідного синдрому, таку думку висловили експерти на прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна" у вівторок.
"Найбільша смертність і в гострій або підгострій фазі захворювання, і в постковідному періоді спостерігається у пацієнтів з коморбідністю: в пацієнтів з артеріальною гіпертензією на тлі ішемічної хвороби серця або цукрового діабету, в пацієнтів із надмірною масою тіла й у курців", - сказала старша наукова співробітниця відділу клінічної аритмології та електрофізіології ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені акад. М.Д.Стражеска" Ольга Срібна.
Окрім цього, під час постковідного синдрому в курців може розвинутися бульозна емфізема, пояснив торакальный хірург Євген Симонець.
"Кількість пацієнтів із бульозною емфіземою, яка діагностується на тлі перенесеного COVID-19, збільшилася у кілька разів (...) Існує цілий комплекс чинників, який впливає на розвиток бульозної емфіземи легенів, основним є куріння", - сказав Симонець.
Він також запропонував звернути увагу на альтернативні системи доставки нікотину пацієнтам, які не можуть відмовитися від шкідливої звички.
Професор кафедри неврології, психіатрії та фізичної реабілітації Київського медичного університету Ольга Осокіна зазначила, що під час коронавірусної інфекції порушуються біохімічні процеси в головному мозку.
"Коронавірусна інфекція впливає на нейротрансмітерні системи головного мозку, тобто порушуються біохімічні процеси в головному мозку. Ми точно можемо сказати, що порушується система дофаміну, серотоніну, глутамату та ГАМК-ергічна система мозку. Це потребує подальшого вивчення", - зазначила Осокіна.
