Любов Майданик, заступниця директора ІР офісу

Нещодавно ІР офіс (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, УКРНОІВІ) видав перші свідоцтва про державну реєстрацію авторського права на твори, які містять зображення, створені за допомогою штучного інтелекту (ШІ).

Ця подія є важливою для сфери інтелектуальної власності (intellectual property, IP) , оскільки формує певні ключові меседжі в питанні охорони авторського права. Які саме? Давайте розбиратися.

Реєстрація творів із зображеннями, згенерованими ШІ: початок історії

Загалом генеративний ШІ сприймався, та і зараз часто сприймається авторами як загроза, оскільки в творців виникають побоювання, що штучний інтелект замінить їх, позбавить заробітку та можливості займатися улюбленою справою. І в результаті - існування певної креативної індустрії може опинитися в зоні ризику.

Але не всі креатори такої думки. Багато хто з них сприймає використання ШІ у своїй діяльності як можливість покращити твори, надати поштовх для розвитку творчості, а не як небезпеку. Крім того, окремі автори відверто говорять про наявність у їхніх творах об’єктів, згенерованих ШІ. І підтвердженням цього є реєстрація ІР офісом авторського права на твори, які містять зображення, створені за допомогою штучного інтелекту.

Першопрохідцями в отриманні свідоцтв про реєстрацію авторського права на твори, до яких були включені об’єкти, згенеровані ШІ, стали:

• авторка складеного твору ‒ упорядниця збірки зображень "Великодні листівки", в якій були використані зображення, згенеровані ШІ, з авторським оригінальним художнім оформленням, Маргарита Бойко;
• авторка дитячої книги "Зачарована пригода Руфуcа", проілюстровані зображеннями, згенерованими ШІ, Анна Хорольська;
• автор збірки "Вірші незакінченої війни", яка містить ілюстрації, створені за допомогою ШІ, Андрій Сітніков.

При цьому не варто забувати, що авторсько-правова охорона поширюється лише на ту частину контенту, яка створена людиною. Якщо зображення утворені лише за допомогою платформ генеративного штучного інтелекту, то авторське право не виникає. Проте є один нюанс: відповідно до законодавства автору-упоряднику належить авторське право на здійснене ним упорядкування (підбір та/або розташування) творів, якщо таке упорядкування є результатом творчої діяльності. Тож, якщо автор за допомогою ШІ створив певні зображення, доклав творчих зусиль для їх упорядкування, то він має авторське право не на сам контент, а на таке упорядкування.

Розмежування авторського контенту та неоригінальних об’єктів

Таким чином державна реєстрація на твори, в яких містяться об’єкти, згенеровані ШІ, насамперед, окреслює останні тенденції розвитку генеративного ШІ та результати його використання, жодним чином не ставлячи під сумнів ті підходи до авторського права, які існували століттями.

Генерування штучним інтелектом певних об’єктів і результати такого генерування використовуються авторами як додатковий засіб для покращення контенту. Зокрема, ті ж зображення, створені ШІ, гармонійно використовуються поряд з класичним креативним контентом, який охороняється авторським правом. Це аж ніяк не ставить під сумнів те, що лише оригінальне інтелектуальне творіння автора має правову охорону, і державна реєстрація підтверджує таку "авторську істину".

Тому використання об'єктів, згенерованих ШІ, не становить загрозу для авторського права. Однак сьогодні з'являється інша небезпека: трапляються випадки, коли автори приховують інформацію про використання генеративного ШІ і видають те, що створено за допомогою штучного інтелекту, як свій оригінальний контент. Таким чином вони безпідставно застосовують монополію авторських прав у такому разі. 

Така "авторська недобросовісність" може призвести до вкрай негативних наслідків. Ось, наприклад, нещодавня ситуація, про яку писали іноземні медіа, красномовно ілюструє, якими можуть бути наслідки. За інформацією журналістів, у вересні цього року в США був заарештований чоловік, якого звинувачують у шахрайстві зі створеною за допомогою ШІ музикою та отриманні 10 млн. доларів роялті. Протягом багатьох років цей чоловік завантажував, зокрема на стримінгову музичну платформу Spotify музику, створену за допомогою  ШІ, та монетизував результати такої "творчої діяльності", хоча за використання цієї музики роялті не повинно було виплачуватися. 

Як бачимо, для охорони авторського права важливим є свідоме розкриття автором інформації про те, що певна частина контенту в його творі згенерована за допомогою ШІ. Це, по-перше, дасть можливість розмежувати авторський контент і контент, створений за допомогою ШІ, та уникнути правової невизначеності. По-друге, це дозволить запобігти безпідставній виплаті винагороди за використання об'єктів, згенерованих ШІ, на які не поширюється авторсько-правова охорона.

Національне регулювання: sui generis

Водночас такий підхід не означає, що об'єктам, створеним за допомогою штучного інтелекту, немає місця в національному праві. У новій редакції Закону України "Про авторське право і суміжні права" (від 01.12.2022 № 2811-ІХ), який набрав чинності 1 січня 2023 року, з'явилася новела щодо спеціального правового режиму ‒ права особливого роду (sui generis) на неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою (ст. 33 зазначеного Закону). Ці законодавчі положення дають можливість визначити права sui generis на об'єкти, створені за допомогою генеративного ШІ.

Це не означає, що в майбутньому користувач програм зі створення об'єктів за допомогою штучного інтелекту зможе отримати авторське право на такі об'єкти, але це означає, що він зможе розраховувати на застосування іншого правового режиму ‒ sui generis. Тобто право особливого роду могло б допомогти компенсувати певні витрати у вигляді інвестицій, які здійснив цей користувач.

Попри те, що положення про sui generis ще потребують вдосконалення та напрацювання практики застосування, такий механізм є унікальним (оскільки в жодній країні світу, крім України, не застосовується такий підхід) та має великий потенціал для подальшого розвитку. Адже науково-технологічні зміни зумовлюють необхідність удосконалення цього режиму та положень національного законодавства, пропрацювання всіх аспектів його практичного застосування.

Коротко про головне

Підбиваючи риску, можемо сказати, що державна реєстрація авторського права на твори, які містять об'єкти, створені за допомогою штучного інтелекту, є значимою подією для ІР сфери, яка свідчить про готовність авторів не втаємничувати використання ШІ. 

Це також важливий крок для забезпечення охорони прав інтелектуальної власності; для адаптації до нових технологій та їх інтеграції в креативну індустрію, що допоможе покращити контент; для захисту від можливих зловживань і чіткого окреслення прав та обов'язків усіх учасників креативної індустрії; для уникнення безпідставної виплати винагороди за використання "штучних" об'єктів, а також це поштовх для випробування на практиці та розвитку sui generis.