Економічна вірусологія
Олександр Крамаренко, економічний оглядач
Найбільша помилка наших щирих партнерів і навіть союзників полягає в тому, що вони вважають РФ країною як усі інші, тобто country as usual. Але це абсолютно не так. Більше того, російська економіка подібна до вірусу – вона не тільки маскується та паразитує на економіках розвинених країн, а ще й спотворює все, до чого є дотичною. Звісно, це відбувається не з любові до мистецтва, а заради ведення гібридної війни.
Насправді, коли ми дивимось на сучасну РФ, то маємо розуміти: вона є тоталітарним режимом, який повністю контролює банки, компанії та організації, які виглядають як недержавні, хоча приватними там лишились виключно вивіски.
Ця помилка коштує світу дуже дорого. Ці ілюзії заважають сприймати російські банки, компанії, НДО та навіть громадян в якості інструментів Кремля, якими вони усі тотально є. Ці ілюзії заважають визнати усі (підкреслюю – усі!) російські банки такими, що беруть участь у фінансуванні та обслуговуванні державного тероризму – політики, яку реалізує РФ. Ці ілюзії заважають тотально обмежити доступ російських компаній до сучасних технологій, обладнання та матеріалів.
Хтось хоче послатись на те, що ЄС нещодавно визнав діяльність по оминанню антиросійських санкцій кримінальною? Давайте почекаємо засудження керівників численних європейських компаній, які постачають до РФ напряму чи через посередників високотехнологічні обладнання, комплектуючі та матеріали.
Російський вірус все ще атакує
Потрібно віддати належне російським стратегам: створена двадцять років тому концепція генерала Герасимова про нову форму війни – гібридну, була круто вдосконалена та розширена. Потрібні приклади? З вже реалізованих проектів визначним є Nord Stream-1,2. Він вартий прискіпливого вивчення, тому що – постановка мети, інструменти реалізації, наслідки виявились еталонними по ефективності. Приблизно як атака вірусу ковіду на організм із послабленим імунітетом.
У випадку із Nord Stream абсолютно чітко бачимо усі етапи:
- (1) Інфільтрація – створення спільних підприємств або купівля місцевих компаній;
- (2) Атака на захисні сили організму – корумпування політиків різних рівнів, НДО та партій;
- (3) Примус клітин організма-хостера до відтворення вірусу – атака на політичні інституції, регуляторів та ринкові сегменти;
- (4) Вторинне розповсюдження вірусу – "відмивання" зароблених коштів та захоплення нових активів, створення "чисто місцевих" компаній;
- (5) Інфікування нових організмів – інфільтрація у політичні, державні, муніціпальні та громадські інституції;
- (6) Пандемія – перехід на п. (1) тільки у значно більших масштабах. Вітання – політичну та економічну системи "інфікованої" країни хакнуто.
І так би воно йшло далі під шелест російських грошей в кишенях корумпованих європейських політиків. Але сталась війна. І вона виперла всі ці оборудки на білий світ.
Та все ж таки: що із цим роблять у розвинених країнах у схожих випадках? Системно – не робблять приблизно нічого. Це випливає з того факту, що на четвертому році війни європейська грошва річкою все ще тече до РФ.
В чому причина толерування проблеми?
Можливо, проблема - у п.(2)? Так, справа Меркель та Шрьодера не зникла без слідів.
Можливо, у бажанні отримувати надприбутки? Так, напевно, варто пригадати приклад групи Raiffeisen Bank International, яка категорично не хоче йти з РФ через шалені заробітки її російської "дочки" на обслуговуванні зовнішньо-економічної діяльності (читай – фінансування війни).
Можливо, це "корисні ідіоти"? Тобто, ті, хто вважає, що спонсори тероризму мають рівно ті ж права, що й звичайні бізнеси походженням з розвинених країн? Не виключаю, хоча особи, які приймають рішення, вони зазвичай ідіотами не є.
Давайте згадаємо історію із використанням знерухомлених ("заморожених") російських державних активів.
Ця історія пройшла класичний шлях:
- Заперечення, тобто небажання навіть розмовляти на цю тему(2022 рік);
- Гнів, тобто жорсткі дискусії щодо можливості використовувати ці активи, посилання на те, що "світова є фінансова система посиплеться"(2023 рік);
- Торг, тобто ухвалення рішень про використання доходів від знерухомлених російських активів (весна-літо 2024 рік);
- Депресія, тобто початок роботи над використанням "тіла" знерухомлених російських активів (ми в серпні 2025 року знаходились тут)
Тож ми бачимо, що неможливого в цьому напрямку нема. Але коли ж те саме відбудеться і з сприйняттям ніби приватного сегменту російської економіки? Сподіваюсь, якщо не сидіти на попі ровно, а пушити наших партнерів та союзників, доволі швидко це можна дотиснути – щоб визнати російську економіку тоталітарною та суцільно пов’язаною із веденням агресивної війни.
Коли ж увімкнуть імунітет проти російського економічного вірусу?
Хочете макроекономічний аргумент? За різними оцінками частка витрат російського бюджету на агресію проти України вже сягнула майже 20% ВВП. Це означає, що російська економіка є тотально мілітаризованою. Кожне російське підприємство якщо саме не постачає товари та послуги для війни, то воно точно постачає тим, хто безпосередньо є підрядниками та постачальниками за мілітарними програмами.
Хочете юридичний аргумент? Ще аж у липні 2022 року Держдума РФ схвалила закон (№272-ФЗ від 14.07.2022), який зобов'язує російські компанії надавати товари та послуги військовим. Російські парламентарі обґрунтували це рішення зростанням попиту у зв'язку з війною в Україні та скороченням запасів через санкції. Тож юридичні особи "незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності" не зможуть відмовитися від договорів та контрактів на постачання товарів та надання послуг для армії. При цьому міноборони зможе змінювати умови контракту вже після його укладання. Якщо це не тоталітарна економіка, тоді що це насправді?
Хочете суто практичний аргумент? Наприкінці липня українські хакери зламали інформаційну систему російської ніби цивільної авіакомпанії "Аерофлот". І раптом виявилось, що ця цивільна авіакомпанія прямо залучена до військових перевезень. Тобто цивільна авіакомпанія залучена до військової логістики. Та будь-яку російську компанію пошкреби – з’явиться отой брудний колір російських польових одностроів.
То що із цим робити? Всіляко просувати думку про те, що російська економіка є тотально та тоталітарно мілітаризованою. Будь-яка співпраця з будь чим російським має стати з цієї причини вкрай токсичним, небезпечним та збитковим. "Збитковим" - то ключове слово, насправді.
Бо досвід свідчить: навіть європейські бізнеси, які геть усі опинились у зоні ризику через російську агресію в Україні намагаються співпрацювати з російськими структурами аж до останнього. І навіть трохи далі.
