Надто велика, щоб так метушитись
Олександр Крамаренко, економічний оглядач
Коли мова йде про ймовірне набуття "Укрпоштою" статусу банку, якось не проводять паралелі між нею та Western Union. А, власне, чому? Може, там дійсно є приклад, який варто використати?
На початку 80-х Western Union, як і "Укрпошта" зараз, жорстко потерпав від збитків та неефективності. Так само на тлі розлогого переліку комунікаційних та поштових послуг обидві компанії пропонували своїм клієнтам послуги грошових переказів. Але на цьому схожість закінчується, на жаль. Western Union зміг трансформуватись з поштово-телеграфної компанії на фінансову - завдяки шаленим зусиллям. “Укрпошта” - ні, в неї купа невирішених проблем, які поки що продовжують накопичуватись. Чому саме так?
Є дві ключових відмінності між Western Union та "Укрпоштою", які не дозволяють другій компанії повторити у поточних умовах успіх першої:
1. Western Union не намагався стати банком. Він як був, так і залишається оператором грошових переказів. Він не залучає депозити (є виключення - дочірній банк в Австрії).
2. Western Union є приватною компанією, яка 20 років (з середини 80-х до 2006 року) проходила процедури банкрутства, реструктуризації, докапіталізації, та зрештою перетворилась на виключно фінансову компанію.
Почнемо з другого пункту - про гроші. Для перетворення на банк, навіть, на банк фінансової інклюзії, потрібен капітал, якого "Укрпошта", на жаль, не має. Сума збитків за останні повні три роки - 2022-2024 складає більше ніж 2 мільярди гривень (1,258 млрд грн, 796,36 млн грн, 413,2 млн грн, відповідно по роках чистий фінансовий результат за даними офіційної звітності). Судячи із листа Нацбанку до прем’єр-міністра, на який посилався "Форбс Україна" у своїй нещодавній публікації, у поточному році збитки продовжують накопичуватись, а капітал компанії складає від’ємну величину - мінус 661,5 млн грн. У тому ж листі наведені дані, що як потенційний банк або акціонер банку компанія має бути докапіталізована на 820 млн грн.
Так, "Укрпошта" діє у надзвичайних умовах - війна та втрата активів через окупацію та повітряні атаки, зміна ландшафту поштового ринку загалом, жорсткий тиск з боку приватних конкурентів на ринку експрес-відправлень, етс.
Так, "Укрпошта" сплачує по раніше отриманих кредитах.
Але це жодним чином не знімає ключової проблеми - нестачі капіталу. Тому що власник банку повинен мати достатньо коштів на випадок потреби у докапіталізації цього банку. Безвідносно, чи буде це звичайний банк, чи банк фінансової інклюзії. До речі, закон про банки фінансової інклюзії хоч і ухвалений Верховною Радою на початку червня, але навіть до початку вересня навряд чи буде підписаний та вступить у силу. На жаль.
Де капітал?
Між тим СЕО "Укрпошти" Ігор Смілянський заперечує нестачу капіталу і навіть у переписці із автором наголошував на тому, що і не звертався до уряду за докапіталізацією. А саме, він вважає, що все гаразд: "Капітал (нібито) став від'ємним, з 1 червня, коли НБУ змінив порядок його розрахунку. При тому постановою передбачений термін до 31 грудня 2025 року по переходу на новий порядок розрахунку… До 1 червня не було ніякого від'ємного капіталу".
Але насправді капітал "Укрпошти" в мінусі вже більше ніж рік. У відповідь на мій запит прес-служба НБУ навела реальні цифри: "Цього року з огляду на фінансовий стан "Укрпошти" ми побачили, що станом на кінець грудня вона може мати дефіцит капіталу майже 1,5 млрд грн. Починаючи з 21 червня 2024 року регулятивний капітал АТ “Укрпошта” є від’ємним, також власний капітал за даними квартальної фінансової звітності АТ “Укрпошта” станом на 01 липня 2025 року є також від’ємним, і складає мінус 101,6 млн грн, а саме: зареєстрований капітал складає 6 518, 6 млн грн, непокритий збиток - 1 366, млн грн, ефект від корпоратизації - мінус 5 254 млн грн".
Після того, як зняли заборону на продаж активів державними компаніями, Ігор Смілянський неодноразово оголошував, що "Укрпошта" поновить продаж нерухомого майна. Але також відомо про те, що компанія буде надалі орендувати площі в деяких об’єктах, які планує продати. Це дуже красиве фінансове рішення: хоча воно збільшує поточні операційні витрати за рахунок орендної платні, але створює ілюзію зменшення збитковості через отримання великих сум від продажу нерухомості. Також це рішення знижує ризик ймовірних збитків через пошкодження або знищення нерухомості внаслідок війни. Але це не про операційні прибутки та не про відновлення капіталізації компанії, насправді.
Також у переписці із автором Ігор Смілянськй дав зрозуміти, що зміна вартості нерухомості, що належіть "Укрпошті", після переоцінки може вплинути на розмір капіталу. "А оцінка майна входить в капітал?" - відповів він запитанням на зауваження автора, що капітал є від’ємним через збитки, незважаючи на EBITDA, яка, за твердженням Смілянського, є позитивною. В якості підтвердження, що він сподівається на ту переоцінку, Ігор Смілянський надіслав автору посилання на публікацію про оцінку майна "Укрпошти", яку дві оціночні компанії мають провести. Тільки от оцінка ця має відбутись до вересня 2026 року, тобто сумнівно, що її результати в принципі можуть вплинути на розмір капіталу у грудні поточного року.
Та якими б не були результати переоцінки нерухомості "Укрпошти", її проблема полягає в тому, що ці сотні тисяч квадратних метрів є переважно вкрай малоліквідним майном. А дефіцит капіталу існує тут та зараз.
І трохи про домашню роботу
Ігор Смілянський неодноразово після ухвалення закону про банк фінансової інклюзії оголошував, що вже поточного року з’явиться "Укрпошта банк". Але цьогорічні плани щодо поштового банку не можуть відбутись просто тому, що ані в бюджеті держави, ані у розпорядженні "Укрпошти" немає коштів на докапіталізацію цієї державної компанії. І навряд чи в державному бюджеті на 2026 рік з’являться кошти на цю докапіталізацію. Бо є більш пріоритетні потреби - оборонні видатки, зокрема. Якби це була приватна компанія, могли б знайтись(можливо) інвестори, як це було із Western Union, але про приватизацію "Укрпошти" найближчим часом я нічого не чув.
Крім того, збитковість "мами" банку - це "червоний прапорець" для банківського нагляду. Так, якщо не враховувати виплати відсотків за кредитами та амортизацію, як це робиться при розрахунку EBITDA, то "Укрпошта" має на папері позитивний фінансовий підсумок - це неодноразово підкреслював Смілянський. Але це жодним чином не змінює того факту, що прибутків для відновлення власного капіталу компанія наразі не має. Натомість продовжує генерувати реальні збитки.
Нацбанк наполягає на тому, що найбільш пріоритетною задачею "Укрпошти" як діючої фінансової установи має бути визнання наявності реальних проблем та їх подолання, нарешті. "Національний банк не буде знижувати якість пруденційного дизайну до окремих об’єктів нагляду. Фіскальні ризики "Укрпошти" ми для уряду ідентифікували. Ці фіскальні ризики з'явилися не тому, що ми їх артикулювали, а тому що вони існують в балансі "Укрпошти"", - зазначено у відповіді прес-служби НБУ у відповіді на запит автора.
Є ще одна обставина, яка ставить під сумнів плани блискавичного створення банку на базі "Укрпошти": компанія хронічно страждає від відсутності потрібних для цього компетенцій. Ігор Смілянський, коли йому закидали відсутність належної системи комплаєнсу, а також належної якості фінансового моніторингу, фактично відповідав жартами та аргументами в стилі "а он у банках також трапляється обнал коштів". Наразі "Укрпошта" має фінансові ліцензії - і на перекази коштів, і навіть на обмін валюти. Тому вона знаходиться під наглядом НБУ. Але отримує час від часу доволі жорсткі попередження щодо проблем із фінмоном.
Найбільш гучно таке попередження пролунало у лютому 2024 року - державна компанія отримала штраф на 17,387 млн грн, а також письмове застереження. Якщо підсумувати порушення, які були підставою для такого рішення Нацбанку, то їх можна звести до враження, що в компанії практично не існує система, яка виконує функції фінансового моніторингу та оцінює відповідні ризики. З того рішення минуло півтора роки, та у липні 2025 року НБУ знов був змушений винести письмове застереження. І цього разу перелік причин виглядав так, ніби ті самі певні порушення, що були виявлені у лютому 2024 року, так і не були виправлені.
Для клієнта "Укрпошти" ці претензії на її адресу від Нацбанку, на перший погляд, можуть здатись переліком не надто зрозумілих юридичних формулювань. Але насправді ці претензії варто сприймати як доволі гучний сигнал про відсутність "під капотом" у компанії належних можливостей бути банком - хоч інклюзивним, хоч звичайним. І це ще не все.
Нестача капіталу, збитки, які продовжують накопичуватись, незважаючи на наявність ухваленої стратегі в "Укрпошти" - зараз це вже створює реальний ризик втрати існуючих ліцензій на фінансові послуги. Її лідеру, схоже, доведеться зосередитись на тому, щоб вивести компанію на реальні прибутки та навести лад із організацією бізнесу. Ось така домашня робота попереду, поки уряд буде шукати гроші на докапіталізацію "Укрпошти", якщо захоче, щоб вона зберегла статус фінансової компанії. Банківська ліцензія - то окрема історія та ще більші вимоги до капіталу, ніж зараз.
