Україна шукає альтернативні фінансові запозичення
Тарас Семенюк, KyivStratPro
Візит президента Володимира Зеленського до Брюсселя та Лондона має важливе стратегічне значення для України. Це поїздка в дві різні столиці де кожна по своєму відіграє в довгостроковій стратегічній перспективі Україні важливе значення.
BREXIT розділив Великобританію та ЄС і відтепер це різні і самодостатні геополітичні площини. По великому рахунку Україні вигідним є вихід Великобританії з ЄС лише по тому, що Об’єднане Королівство завжди мало свою власну стратегію та геополітику, адже Великобританія це імперська і морська держава на хвилиночку, в якої флот відігравав ключове значення. Якщо раніше потрібно було оглядатись на Брюссель, то зараз можна самостійно вести політику та будувати союзи з іншими державами.
Україна як морська держава теж більш гармонічного союзника як Великобританія годі й знайти. Піддані її Величності за довго до сьогодні бачили стратегічну роль Чорного моря, достатньо пригадати Кримську війну та присмирені амбіції Російської імперії щодо виходу до Босфорської протоки і одразу стає зрозуміло, що Великобританія має амбітні плани щодо Чорноморського басейну. Звідси й готовність інвестувати в відбудову українського військового флоту.
Для цього потрібні звісно кошти, а Лондон це теж фінансова столиця континенту. Тому не дивно що Міністр фінансів України Марченко провів ряд зустрічей в UK Export Finance (UKEF), якщо простою мовою то це Департамент гарантій експортних кредитів.
Власне на цьому майданчику очільник вітчизняного Мінфіну обговорював шляхи отримання кредитних ресурсів. Окрім цього подібні зустрічі відбулись в Банку Англії та з "портфельними інвесторами".
Співпраця України та МВФ далека від ідеалу, м’яко кажучи, ми не зовсім чітко виконуємо зобов’язання перед МВФ з впровадженням та імплементацією реформ, тому чергові і необхідні кредитні транші поки на паузі, тому Міністр Фінансів Сергій Марченко, як відповідальний за виконання Бюджету, – активно шукає альтернативні джерела залучення коштів для української економіки на нових ринках.
Воно й зрозуміло, адже найкращою альтернативою кредитам є інвестиції, проте вони можливі за дотримання чітких антикорупційних правил та присутності гарантів макрофінансової стабільності, як от МВФ та ЄБРР. До речі з другим було погоджено ряд спільних кроків для попередження корупції та співпраці щодо ефективного управління в державному секторі. А це проявиться в таких проектах як приватизація державних підприємств, окремі з яких вже були успішно продані на прозорому конкурсі.
ЄС в свою чергу підтвердив своє стратегічне партнерство в рамках Асоціації. До речі, зараз триває дискусія щодо перегляду угоди про Асоціацію між Україною та ЄС в напрямку відкриття так званого "промислового безвізу", який, до речі, ініціює Україна. В цьому світлі, нарешті, ми дорослішаємо, тому що "наважуємось" не просити, а вимагати більшого, а ніж тільки безвіз для громадян. Про економіку слід думати в першу чергу.
Фінансова допомога ЄС є важливою, особливо в час падіння економіки в наслідок пандемії COVID-19. Уряду вдається загалом виконувати взяті на себе бюджетні зобов’язання в соціальній сфері захисту українців. Проте під кінець року очікується велике навантаження на бюджет, адже потрібно буде погасити зовнішні запозичення в розмірі 3 млрд.дол.США.
Відкритість європейських топ чиновників на саміті Україна-ЄС є сигналом визнання того, що уряд технократів виконує взяті на себе зобов’язання щодо виконання плану в рамках угоди про Асоціацію попри те, що окремі так звані активісти в Україні за європейські ж гранти розганяють "зраду" і скасування "безвізу" українським громадянам. Офіційний Брюссель повідомив, що скасовувати безвіз не збирається.
