15:08 27.10.2020

Автор ВОЛОДИМИР ЛАПА

Заднім числом просто бути розумним?

3 хв читати
Заднім числом просто бути розумним?

Володимир Лапа, радник президента УКАБ з питань лобізму та ринкової аналітики; голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів (2016-2019)

 

Ця розхожа фраза начебто не потребує підтвердження. Якщо прогноз справдився, то він правильний. Але, виявляється, це працює не завжди.

Зокрема, мова йде ситуацію з квотами на імпортні міндобрива. Коротко нагадаю інтригу. За вимогою одного із гравців хімічного ринку Мінекономіки вирішило запровадити на українському ринку квоти для імпортних міндобрив. Проти введення квот виступили провідні аграрні асоціації. У результаті, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) відмовилася вводити обмеження.

Які були аргументи у аграрних асоціацій?

1.     Факт зростання обсягів імпорту справді був, але він був тільки наслідком. Причиною росту імпорту стала зупинка виробництва самим українським виробником. Виробником, який має всі ознаки монополіста ринку. Іншими словами, ситуація була створена не в результаті ринкових причин, а стала наслідком дій самого українського виробника міндобрив. Крім того, тенденція зростання обсягів імпорту вичерпала себе вже на початку 2020 року. Отже, зникла сама причина введення квот на імпорт добрив.

2.     Реформа ринку газу дала можливість суттєво підвищити конкурентоспроможність хімічної промисловості. Ціна на газ в Україні впала не тільки нижче європейської, але й нижче білоруської ціни. А оскільки природній газ є основною сировиною при виробництві добрив, відносна прибутковість виробництва на прикладі карбаміду суттєво зросла (див мал. 1) . І, оскільки про ревізію реформи ринку газу не йдеться, є підстави стверджувати, що цей ефект буде довгостроковим. Простіше кажучи, практично неможливо стало декларувати космічну ціну газу на “вході” і таким чином аргументувати нею власну низьку конкурентоспроможність.

 

Мал. 1. Порівняння ціни на природний газ  та карбамід

Джерело: розрахунки УКАБ, ВАР, СВІТ

3.       Виходячи із перших двох позицій, імпорт може нести «загрозу» національному виробнику лише у випадку, якщо цей виробник має намір скористатись монопольною супер-маржею.

4.       Ну і наостанок. Загальний негативний ефект для економіки України у випадку запровадження квот за розрахунками Київської школи економіки (КШЕ) перевищив би $200 млн. Погодьтеся, це не найкращий економічний показник під час кризи.

Отже, переконували аграрні асоціації, українській хімічній промисловості немає про що турбуватись —  імпорт їм точно не загрожує. Цікаво, що на нарадах в Мінекономіки представники хімпрому з нами принципово погоджувались, але апелювали до того, що вони хочуть перестрахуватись на випадок підвищення ціни на газ. Така логіка зрозуміла. Але чому ніхто не погоджується дати таку ж страховку аграріям? Тобто, дати гарантію беззбиткової роботи за рахунок іншої галузі, як цього хочуть для себе хіміки. Такі гарантії беззбитковості для хімпрому (за рахунок аграрної галузі) коштуватимуть сільгоспвиробникам, за оцінками тої ж КШЕ, від $100 млн до $500 млн щорічно. Недешеве задоволення, як для суто гіпотетичної загрози, чи не так?

Зараз пересвідчитись, хто був правий, дуже просто — варто лише проаналізувати дані по зовнішній торгівлі. Перший квартал 2020 року — негативне сальдо зовнішньої торгівлі азотною групою добрив сягало $15,7 млн. Другий квартал  — сальдо вже позитивне на рівні $70 млн. Третій квартал — вже очевидний “плюс” у $85,7 млн по торгівлі азотними добривами.

Це означає що українські виробники нарощують виробництво та експорт, що, у свою чергу, підтверджує прогнози агропромислових асоціацій.

Можна ставити крапку? Виявляється, що ні — не всі готові братись за розум навіть заднім числом.

Дискусія в медійному полі відновлюється. Ми до неї готові. Але із цифрами та аргументами.

Якщо головний аргумент у тому, що Комісія не прислухалась до попередніх пропозицій Мінекономіки і не запровадила квоти, то такий закид більше, ніж сумнівний. Подібна логіка вже призвела до ганьби України перед СОТ і Росією по антидемпінговому миту. До речі, ініціатор тих подій був той самий.

Співпадіння? Ні, не думаю.

Чи може, якщо купуєш активи за російські кошти, то автоматично стаєш прихильником відомого лозунга сусідів — “Можемо повторити”?

Загрузка...

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА