11:00 20.11.2020

Автор ДЕНИС БАШЛИК

Консолідація земель у міжнародній парадигмі: вивчення досвіду країн ЄС

5 хв читати
Консолідація земель у міжнародній парадигмі: вивчення досвіду країн ЄС

Денис Башлик, директор зі зв’язку з державними органами Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу”

 

30 квітня 2020 року Президент України підписав закон про ринок землі, який фактично розпочав новий етап земельної реформи. 

Утім, комплексний підхід до реалізації реформи не полягає у «відкритті ринку заради ринку», незалежно від архітектури реалізованої моделі. У такий спосіб разом з проєктом закону про землю у Верховну раду було внесено низку дерегуляційних ініціатив, спрямованих на забезпечення функціонування ринку і його інфраструктури. Їхня основна мета — створення максимально комфортних умов і запобіжників для всіх учасників ринку.

Попри це, серед інших законодавчих ініціатив у Верховній Раді досі не зареєстровано проєкт закону про консолідацію земель. До того ж у плані дій Уряду направлення даного законопроєкту заплановано через пів року після прийняття закону про землю.

На сьогодні аграрний виробник навряд чи може з упевненістю сказати, що почувається захищеним у правах на землю, а в переддень відкриття ринку землі, ситуація лише загострюється. Якщо облишити всі ризики, що існують у не правовому полі, нинішня ситуація у земельних відносинах створює додаткові ризики, які є наслідками відсутності механізму консолідації.

Що означає «консолідація земель» і чому цей механізм важливий і гостро необхідний? Розглянемо на прикладі підходів у політиці ЄС.

Що означає консолідація земель у політиці ЄС?

Іноді консолідацію земель (далі – КЗ) неправильно інтерпретують тільки як простий перерозподіл ділянок для усунення фрагментації. Однак консолідація земель, фактично від самого початку застосування в Західній Європі, асоціюється з ширшими соціальними та економічними реформами. Зокрема, як інструмент або початок розвитку сільських територій.

У контексті політики розвитку сільських територій ЄС консолідація земель являє собою інструмент для одночасного розв'язання проблеми: підвищення конкурентоспроможності ферм, захисту довкілля, збереження ландшафту, природної та культурної спадщини, раціонального використання природних ресурсів та поліпшення якості життя у сільській місцевості.

Нині у країнах ЄС концепція розвитку села значно розширилася та містить підвищену інформованість з екологічних питань та широкий спектр не с.-г. застосувань. Тож їхні сільські регіони вже не розглядаються лише як місце для с.-г. виробництва. Акцент у проєктах консолідації змістився з реструктуризації сільського господарства на досягнення більш ефективного багатофункціонального використання сільських територій коштом балансу інтересів сільського господарства, «збереження пейзажу», природи, рекреації та транспорту, особливо якщо земля необхідна для будівництва магістральних шляхів.

Попри рамковий, широкий підхід до визначення «консолідації» у країн-членів є свої особливі підходи до консолідації.

Литва

У прибалтійській концепції земельної реформи, консолідація – це комплексна реорганізація земельних ділянок, що містить зміну меж та розміщення ділянок відповідно для розробленого для певної території плану з метою: збільшення земельних ділянок, створення раціональних володінь ферм для покращення їхньої структури, розвиток необхідної інфраструктури, досягнення інших цілей та виконання завдань сільськогосподарського розвитку та розвитку сільських територій, а також політики охорони довкілля.

У такий спосіб у Литві було прийнято Національну стратегію консолідації земель, основною метою якої стало створення передумов та передбачення необхідних заходів для успішної консолідації земель, аби забезпечити раціональне землекористування у сільських населених місцевостях та гарантувати комплексну реалізацію потреб держави, громади та окремих жителів.

Нідерланди

Згідно з основними принципами ЄС, Законом про розвиток земель у Нідерландах передбачено два основних типи консолідації земель: примусова та добровільна. Головною метою КЗ є покращення с.-г. структури ферм. Але, оскільки сільські території характеризуються багатоцільовим використанням, консолідація земель також має сприяти багатосторонньому покращенню ситуації. З огляду на це, чинна редакція Закону про розвиток земель містить такі багатоцільові завдання.

Раніше примусову КЗ організовувала держава, тоді як добровільна консолідація спиралася на приватну ініціативу. Упродовж останніх двадцяти років добровільна консолідація земель також ініціюється та підтримується державою, як інструмент багатостороннього поліпшення сільських територій.

Німеччина

Консолідація земель у Німеччині регулюється Законом про консолідацію земель і Законом про містобудування та сільське планування. Закон про консолідацію земель регулює КЗ переважно для цілей сільського господарства, тоді як Закон про містобудування та сільське планування присвячено питанням виділення земель для будівництва, містобудування та питанням нерухомої власності. 

У Німеччині КЗ має три основні завдання: розвиток сільського господарства, підтримка с.-г. культури та підтримка розвитку сільських територій. Як і в Нідерландах, у Німеччині консолідація може здійснюватися на примусовій та добровільній основі. Закон про консолідацію земель містить різні процедури КЗ, застосування яких залежить від конкретної мети запланованої консолідації. Залежно від згаданих різних процедур, процес примусової консолідації у Німеччині може тривати від 7 до 12 років.

Тож проаналізувавши досвід земельної консолідації країн ЄС, можна виокремити такі основні етапи:

• кампанія інформування громадськості

• ініціювання проєкту консолідації земель

• інвентаризація кадастрових та реєстраційних записів на початку проєкту (інвентаризація теперішньої ситуації)

• ситуаційний аналіз та оцінка побажань для розуміння потреб та перспектив залучених сторін, а також потенційних можливостей та обмежень

• планування розвитку території громади

• початок переговорів із землевласниками та іншими зацікавленими сторонами

• оцінка земель

• розробка детального плану консолідації земель (плану перерозподілу) «План 2»

• виконання детального плану консолідації

• результати проєкту.

У такий спосіб можна зробити висновки, що в Україні ще навіть не розпочиналася інформаційна кампанія, а для багатьох українців словосполучення «консолідація земель» лишається невідомим. 

З огляду на міжнародний досвід, в Україні є нагальна потреба відійти від бачення консолідації виключно як «точкового інструменту розв'язання проблем фрагментації земель», адже це комплексний механізм розвитку аграрної галузі та розвитку сільських територій. Та зважаючи на це, прийняти цей закон як невідкладний у межах повноцінної земельної реформи.

 

РЕКЛАМА
Загрузка...
Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА