Кирило Хом`яков, Голова Державного агентства інфраструктурних проектів України

 

Ви зібралися їхати у справах чи на відпочинок в інше місто й хочете швидко дістатися в точку призначення. Ви заходите в сучасний термінал, проходите реєстрацію, одягаєте навушники, включаєте улюблену пісню й вже за годину опиняєтеся в іншому місті, не стомлюючись у дорозі. Уявили? Це все може стати реальністю в українських аеропортах. Нарешті бізнесмени та туристи зможуть оперативно та мобільно пересуватися країною й вирішувати свої справи. Крім того, розвиток аеропортів безпосередньо впливає на розвиток регіонів - це інвестиційна привабливість і туризм.

Розвиток аеропортів — це один із пріоритетів Президента, Уряду та Міністерства інфраструктури. Вперше в історії нашої країни на 2021 рік передбачено 4,5 млрд грн державних коштів на будівництво та реконструкцію аеропортів, зокрема 1,5 млрд грн на новий аеродромний комплекс у Дніпрі.  Раніше на летовища не витрачали жодної гривні з державного бюджету.

Ситуація по аеропортах в Україні наступна

У Дніпрі завершується етап підготовчих робіт вартістю 12 млн грн. На території, де буде нова злітно-посадкова смуга виконали геодезичні вишукування, розробили траншеї під елетромережі та спецзв’язок, майже завершили прокладання комунікацій. Це було зроблено для того, щоб діюча злітна смуга продовжувала функціонувати впродовж всього періоду будівництва нового аеродромного комплексу. Також до кінця року ми завершимо будівельну експертизу проєктно-кошторисної документації та процедуру оцінки впливу об’єкта будівництва на довкілля. Крім того проводимо найдорожчий міжнародний тендер в історії будівництва аеропортів на 5,6 млрд грн на вибір генерального підрядника. Це обов’язкові речі, які дозволять з початку нового будівельного сезону розпочинати основні роботи по будівництву смуги довжиною 3200 м.

Новий термінальний комплекс у Дніпрі будує приватний інвестор і цей аеропорт — це приклад продуктивного та вигідного державно-приватного партнерства. Роботи інвестор розпочав паралельно з будівництвом злітно-посадкової смуги, наразі відбуваються підготовчі роботи для будівництва терміналів піковою пропускною здатність до 1000 пасажирів на годину.

При стабільному фінансуванні на будівництво нового аеропорту потрібно три роки. На 2021 рік передбачається 1,5 млрд державних коштів на будівництво аеродрому. Сюди входять земляні роботи, облаштування штучних покриттів пасажирського перону та перону бізнес-авіації та з’єднувальних руліжних доріжок, початок будівництва аварійно-рятувальної станції.

В Одесі завершено будівництво 1-ї черги аеродромного комплексу. Найближчим часом очікується отримання сертифікату будівельної готовності та завершення оформлення актів виконаних робіт. Водночас, продовжують виконуватись роботи по 2-й черзі будівництва аеродрому, що передбачають встановлення відповідного обладнання, в тому числі метеорологічного (метеорологічного радіолокатора та радіолокатора огляду льотного поля).  Завершити роботи по 2-й черзі плануємо в першій половині 2021 року. Введення в експлуатацію цих двох черг дозволить забезпечувати польоти літаків кодових літер A, B, C, D з належним забезпеченням безпеки польотів. В той же час проєктом передбачена 3-я черга, яка пройшла експертизу і наразі визначаються можливі джерела фінансування. Загальна кошторисна вартість цієї черги 932,4 млн грн. В рамках 3-ї черги передбачене  будівництво магістральної руліжної доріжки,  встановлення додаткового світлосигнального  обладнання, прокладання мереж та кабелів. Це дозволить збільшити обсяги пасажирських і вантажних перевезень.  Крім того, з метою подовження нової злітно-посадкової смуги на 400 м розглядається можливість проєктування та будівництва четвертої черги.

Закарпаття. Для будівництва нового аеропорту в цьому регіоні розглядалося 4 локації: Мукачево, Хуст, Середнє та Ратівці. Робоча група у складі фахівців з Міністерства інфраструктури України, Державного агентства інфраструктурних проектів, Украероруху та Державної авіаційної служби відвідала ці всі локації та визначила їхні переваги й недоліки.

Зокрема, в Мукачево, до мінусів належать такі позиції: для будівництва аеродромного комплексу потрібно переносити ділянку автодороги місцевого значення Е 81 або будувати тунель; необхідно виконати суцільну рубку лісу першої категорії (твердолистяні породи), який обмежує будівництво;

Плюси: найбільш віддалена від кордону ділянка, розвинена інфраструктура (автодорога Е 50), можливість розташовування злітно-посадкової смуги паралельно до гряди гір і державного кордону. 

Мінуси в Хусті — це:

• розташовані магістральні ЛЕП 110 кВ, міська електрична підстанція із заходами ЛЕП 110 кВ, обмеженість ділянки існуючими місцевими дорогами та спорудами рибного господарства;
• наближеність до кордону;
• наявність поблизу природнього заповідного фонду - Долини нарцисів Карпатського біосферного заповідника;
• високий шумовий вплив на забудовану територію.

У Середньому мінуси — це магістральні ЛЕП 330 та 110 кВ, які перетинають ділянку, магістральний газопровід , нафтопровід "Дружба" - в безпосередній близькості.

Плюси: розвинена інфраструктура - автодорога державного значення М 06 Київ-Чоп; розташовування за межами населених пунктів.

Ратівці:

• ділянка розділюється на 3 частини магістральним газопроводом та нафтопроводом "Дружба", шо потребує їх винесення з плями забудови;
• значна наближеність до кордону;
• землі сільськогосподарського призначення (НАН України);
• високий шумовий вплив на забудовану територію.

Проаналізувавши плюси та мінуси цих локацій, коло звузилося до двох — Середнього та Мукачево. Наразі тривають інженерно-геодезичні роботи, щоб визначити, де будувати новий аеродром. На ці роботи передбачалося 1,4 млн грн, переможець аукціону - виконає роботи за 699 тис. грн. До кінця року буде завершено дослідження територій й буде звіт із висновками. Далі будуть проаналізовані отримані документи та визначено остаточне місце розташування аеропорту на Закарпатті. Після цього одразу розпочнеться проєктування та етап підготовчих робіт. На проєктні роботи уряд затвердив 30 млн грн. Будівництво аеропорту заплановане до 2023 року. Це проєкт державно-приватного партнерства. На нього передбачається 3-4 млрд грн. Держава бере на себе будівництво аеродрому, приватний інвестор — терміналу.

“Вінниця”. Для повноцінного функціонування аеропорту потрібно   реконструювати злітно-посадкову смугу, руліжну доріжку, перон, каналізаційні мережі, встановити світло-сигнальне обладнання та радіотехнічні засоби посадки. Орієнтовна вартість робіт на 2021 рік 800 млн грн. Завдяки проведеним роботам з реконструкції аеродрому прогнозується поступове, протягом 5 років, збільшення пасажиропотоку до 500 тис пасажирів на рік.

“Херсон”. Потрібна реконструкція злітно-посадкової смуги, яку передбачається зробити в 2021 році та встановлення світло-сигнального обладнання. На це  потрібно 320 млн грн.

“Рівне”. Потрібно реконструювати руліжну доріжку та перон, встановити світлосигнальне та радіотехнічне обладнання, а також привести периметрове огородження у відповідність до вимог авіаційної безпеки.

У “Полтаві” потрібна реконструкція злітно-посадкової смуги або будівництво нової смуги, встановлення світло-сигнального та радіотехнічного обладнання, а також приведення периметрового огородження у відповідність до вимог авіаційної безпеки.

У “Чернівцях” потрібно реконструювати злітно-посадкову смугу, перон, руліжну доріжку та зробити нову дренажну систему. Також необхідно подовжити злітно-посадкову смугу на 284 м до 2500 м. Крім того, реконструкції потребує термінал.

У планах повноцінне введення в експлуатацію аеродромів у Львові та Харкові, де є борги перед підрядниками, які не отримали в повному розмірі кошти за виконання робіт. У Львівському аеропорту є електрична підстанція, яка не введена в експлуатацію, а вона може забезпечувати електрикою не лише летовище. По Харкову теж лишилися борги за виконані роботи та ще є частина невиконаних робіт по аеродрому. Сума, яка необхідна для завершення робіт буде уточнена за результатами технічного аудиту.

При правильній стратегії та пріоритизації регіональні аеропорти можуть успішно функціонувати. Це ми можемо простежити на прикладі Польщі. Де невеликі регіональні аеропорти займають близько 6% в загальному пасажиропотоку, у той час як у Варшаві зосереджено 40%. Також аеропорти можуть розвиватися розташувавшись неподалік одне від одного, взяти приміром Катовіце та Краків. Відстань між ними всього 90 км. Крім того, розвиток регіональних аеропортів є ефективним інструментом підвищення інвестиційної та туристичної привабливості регіонів.

Уже за кілька років ми разом зможемо зробити Україну важливим та розвиненим аеровузлом в Європі.