Володимир Сивак, директор ЗТМК з 2013 по 2020 рік

 

З великою цікавістю прочитав авторську колонку Дениса Кудіна, заступника голови Фонду державного майна України, в якій він звинуватив приватного інвестора і попередній колишній менеджмент Запорізького титано-магнієвого комбінату в нинішньому катастрофічному становищі підприємства.

Нагадаю, що вже 7 місяців ЗТМК знаходиться під прямим управлінням менеджерів Фонду держмайна, маючи в розпорядженні всі необхідні ресурси для відновлення нормальної роботи. Але чомусь обіцяного чиновниками розвитку не відбувається. Навпаки, стратегічний комбінат поринає в хаос.

Чому так трапилось? Чиновник, звісно, замовчує. Тож продемонстровану аудиторії односторонню красиву картину доведеться доповнювати.

Почнемо з того, що будь-яке беззаконня породжує ще більше беззаконня та свавілля. Наприкінці травня 2020 року Фонд держмайна незаконно усунув мене із займаної посади генерального директора ЗТМК і призначив тимчасово виконуючого обов'язки гендиректора комбінату Сергія Лубеннікова. Ці кадрові перестановки відбулися на фальшивих позачергових зборах учасників ТОВ "ЗТМК", на яких в розпал карантинних обмежень не могли бути присутніми представники приватного інвестора комбінату – компанії Tolexis Trading Limited. Рішення було прийнято фактично "на колінці", не за місцем розташування ТОВ "ЗТМК", з грубими процесуальними порушеннями, серед яких – постійні переноси так званих зборів акціонерів з дати на дату.

Шукати причини нинішніх бід підприємства варто не в попередньому менеджменті, який аж до 2019 року, незважаючи на тарифний пресинг, кримінальні справи та саботаж всіх стратегічних рішень з боку ФДМ, утримував комбінат на плаву, зберігав трудовий колектив, безперебійно платив зарплати і забезпечував дивіденди державі, а в беззаконні, яке влаштували державні чиновники навколо ЗТМК.

Тому з паном заступником голови ФДМ я згоден лише в одному – що ситуація з ЗТМК дійсно є показовою. Вона демонструє, до чого можуть призводити незаконні рішення, ігнорування державою прав приватних інвесторів, кулуарні призначення керівників на складні стратегічні підприємства в обхід передбачених законом процедур.

Отже, чиновник починає розповідь з 2013 року, коли Уряд України передав 49% акцій ТОВ "ЗТМК" приватному інвесторові, а саме компанії Tolexis Trading Limited, що входить в Group DF. Інвестор зобов'язався провести модернізацію комбінату вартістю 110 млн доларів, що дозволило б вивести комбінат на абсолютно новий рівень на світовому титановому ринку, збільшити виробництво удвічі та почати випускати, окрім губки, готову продукцію з більш високою доданою вартістю.

"Але реальність така, що сьогодні підприємство знаходиться в рази гіршому технічному стані, ніж 7 років тому", - пише Кудін. І я з ним абсолютно погоджуюсь, з тією поправкою, що ми дійсно говоримо про сьогодні, коли на комбінаті вже 7 місяців погосподарював "державний менеджмент".

"Ефективні менеджери"

Я хочу нагадати, що нинішній директор ЗТМК Сергій Лубенніков – людина, про яку нічого не відомо навіть безпосередньому керівнику пана Кудіна Дмитру Сенниченко. В одному зі своїх інтерв'ю глава ФДМУ, відповідаючи на питання журналістів про ситуацію на ЗТМК, зізнавався, що не знає звідки взявся чоловік, якому Фонд держмайна довірив управління таким підприємством!

Тож не дивно, що за останні півроку звільнено 900 працівників (третина персоналу комбінату), продукція продається через дивні компанії-прокладки і навіть ... адвокатські об'єднання, новий менеджмент робить спроби нецільового використання коштів з рахунків підприємства. 3 вересня 2020 року Вищий антикорупційний суд зобов'язав НАБУ відкрити кримінальне провадження за фактом "замаху новопризначеного керівництва ТОВ "ЗТМК", вчиненого в змові з посадовими особами ФДМУ, на розтрату коштів, внесених інвестором на реконструкцію підприємства". Я також неодноразово повідомляв, що призначений ФДМУ т.в.о. гендиректора ЗТМК Сергій Лубенніков укладав непрямі договори і реалізовував продукцію комбінату в діапазоні 3 тисяч доларів за тонну, при її ринковій вартості на той момент удвічі вищій – близько 6 тисяч доларів за тонну, чим заподіяв прямі збитки як комбінату, так і його учасникам.

Нинішній менеджмент реалізував фінансову схему, при якій готову продукцію відпускав комбінат, але грошові кошти за цю продукцію надходили на рахунки пов'язаного з комбінатом адвокатського об'єднання, яке в подальшому розпоряджалося коштами комбінату та отримвало за це комісію (%). Таке комерційне представництво не є метою адвокатського об'єднання. Цинізм цієї ситуації в тому, що працівники комбінату в цей же час, коли прокручувались ці оборудки, не отримували заробітну плату. Чому? На рахунки комбінату кошти фактично не надходили.

Я дуже уважно стежу за процесами, які зараз відбуваються на ЗТМК. І знаю про підприємство все набагато більше, ніж будь-який клерк, що сидить в Києві. За останні півроку була повністю зруйнована програма забезпечення якості при виробництві продукції, а від цього безпосередньо залежить доступ до міжнародних ринків збуту та бажання великих покупців купувати продукцію ЗТМК. На виробництві сьогодні ігноруються базові технологічні вимоги, базові вимоги до безпеки. В результаті -  гинуть люди. З цього приводу також вже є кримінальні справи.

З нового року ЗТМК розриває договір з МНС на охорону ЗТМК. Через борги на суму понад 6 мільйонів. Це означає, що в разі надзвичайних ситуацій займатися їх ліквідацією на підприємстві буде нікому ...

Нагадую, що всі перераховані мною процеси – це свіжі "нововведення" нового менеджменту. До них ані я, ані приватний акціонер ТОВ "ЗТМК" не мають ніякого відношення.

Мені відомо, що на запити з боку приватного інвестора про стан справ на комбінаті чиновники ФДМУ не відповідають. На одному з останніх загальних зборів учасників питання про звіт про стан справ комбінату було навмисне заблоковане ФДМУ. Мабуть, простіше говорити про поганих "папередників", а не про "сучасників". Насправді, нинішньому менеджменту ЗТМК, окрім обіцянок щасливого майбутнього в 2021 році, немає що показати суспільству. У них – немає результатів. Насправді, вони приховують свої помилки.  

Що дав приватний інвестор

Але повернемося ще раз в 2013 рік. Ось ще один факт, про який пан Кудін вирішив навмисне промовчати. Якби в 2013 році Group DF не інвестувала в ЗТМК, якби приватний інвестор всерйоз не зайнявся усіма проблемами комбінату – заводу б уже не існувало. Я абсолютно відповідально про це заявляю. На початку цього десятиліття комбінат не мав фінансування, він був в боргах. Заборгованість із зарплати становила близько 6 місяців, були астрономічні борги перед Пенсійним фондом.

З приходом інвестора ЗТМК почав активно відновлюватись, у комбінату з'явилася стратегія. На підприємстві була сформована сильна команда, налагоджено та відпрацьовано багато процесів, проведено реконструкцію виробничих потужностей, побудований сольовий хлоратор, проведена сертифікація у великих покупців титанової продукції.

Титан – високотехнологічний метал, який використовується в авіа- і ракетобудуванні, його якість і сертифікація за міжнародними стандартами – найважливіша умова при укладанні контрактів. Саме приватний акціонер допоміг впровадити необхідні стандарти, забезпечити високу якість продукції. Комбінат провів сертифікацію продукції відповідно до міжнародних стандартів, отримав сертифікати якості Bureau Veritas, що відкрило для нього глобальні ринки збуту.

Саме завдяки приватному інвестору ЗТМК почав отримувати сертифікацію великих покупців, пішов в більш глибокий переділ – злитки і сплави. При цьому на комбінаті було збережено трудовий колектив, регулярно виплачувалася заробітна плата, комбінат був одним з містоутворюючих підприємств для регіону.

Але, судячи з позиції заступника голови ФДМ, у чиновників інша стратегія. Розуміючи безперспективність і незаконність боротьби з приватним акціонером, вони вирішили винайти ноу-хау і взагалі анулювати створення ТОВ "ЗТМК". Зробити вигляд, що приватного інвестора ЗТМК ніколи і не було, а сам комбінат є звичайним державним підприємством, яке можна продовжувати розвалювати, і в кінцевому підсумку – віддати за безцінь в правильні руки. І головне – немає існуючого приватного акціонера – немає і проблеми. Ніхто не заважає.

Можливо, це і здається комусь геніальним рішенням, але так не буде. Якщо знадобляться навіть роки на те, щоб зруйнувати цей план, то значить так тому і бути. Але незаконні рішення втілені в життя не будуть.

Хто зірвав модернізацію ЗТМК?

А тепер декілька слів про модернізацію та гроші на неї. В рамках договору з ФДМУ про створення ТОВ "ЗТМК" інвестор вніс дві суми. 177 млн ​​грн (близько 20 млн доларів за курсом 2013 року) – на модернізацію, і 719 млн грн (близько 90 млн доларів) – на поповнення обігових коштів підприємства.

Пан Кудін пише: "модернізацію не проведено". Але це напівправда. А правда, без напівтонів та перекручувань, полягає в тому, що приватний інвестор і колишній менеджмент ЗТМК робили все необхідне, щоб провести модернізацію, але всі ці спроби блокував Фонд держмайна.

Як вже говорилося, 177 млн ​​грн на модернізацію інвестор, як і обіцяв, виділив. Залишалося лише розпорядитися ними.

Через рік після створення ТОВ "ЗТМК" (2014 рік), на ринку докорінно змінилася кон’юнктура ринку і початкова стратегія модернізації вимагала негайних коригувань. Це абсолютно нормальна ситуація в бізнесі. Будь-яка інвестпрограма в бізнесі – живий і нормальний процес, що вимагає коригувань, якщо зовнішні умови ринку змінюються. У 2014 умови ринку змінилися кардинально. Це безпосередньо вплинуло на можливість виконати заявлений план модернізації.

Програма модернізації передбачала збільшення потужностей з виробництва шлаку до 150 тисяч тонн, будівництво сольового хлоратора і проект по збільшенню виробництва губчатого титану до 20 тисяч тонн на рік. Модернізація мала проходити саме в такій послідовності. Фахівці комбінату розробили техніко-економічне обґрунтування проекту, провели напрацювання, визначили територію для будівництва, інвестор перерахував всі належні гроші – все було готово до підписання договорів з підрядниками і будівництва нових потужностей в рамках плану модернізації.

Але виникла одна проблема. Вся програма модернізації прораховувалася в 2012 році (!) з урахуванням ситуації на титановому ринку на той період. Події 2014 року повністю змінили кон'юнктуру ринку – дотримуватися колишньої стратегії було неможливо. І нелогічно, з точки зору здорової бізнес-логіки. Реалізація програми в тому вигляді, в якому вона була прописана, знищила б підприємство і привела б до банкрутства.

Наприклад, першочерговим напрямком в рамках програми було нарощування виробництва шлаку, на це робилася ставка. Причина проста – в 2012 році шлак був прибутковим продуктом. Основним ринком збуту для ЗТМК традиційно була РФ і в меншій мірі Казахстан. У 2014 році найбільший ринок збуту для нас закрився через санкції. Навіщо підприємству нарощувати обсяг виробництва продукції, яку б комбінат не зміг продати? Продукції, яка б осідала на складах, накопичуючи збитки підприємства.

Тому пан Кудін, кажучи про нереалізовану модернізацію за початковим планом, насправді замовчує ключову деталь – цю програму в 2014 році реалізовувати було неможливо. Це було б усвідомленим злочином. Цим підхід людей, які розуміють ринок, і відрізняється від підходу держчиновників, які взагалі не розуміють предмет обговорення. Вони не в матеріалі. Вони ніколи не були на великому підприємстві. Кабінетні теоретики.

Цілком логічно, що вже в 2014-2015 роках я, як генеральний директор, спільно з фахівцями комбінату, запропонував спрямувати зусилля на зростання виробництва титанової губки, що підвищило б прибутковість підприємства в рази, від чого виграли б обидва акціонера – і держава, і приватний інвестор.

Всі ці пропозиції і детальні розрахунки містилися в новому плані модернізації, але його навмисне заблокувало ФДМУ. Без волі мажоритарного акціонера, який володіє 51% акцій, оновлену програму затвердити не вдалося. І це єдина причина, з якої модернізація ЗТМК не була проведена на запланованому рівні.

Вважаю, що без уважного аналізу моїх пропозицій щодо зміни інвестиційної програми, розроблених за підсумками 2014 року, ситуацію навколо ЗТМК аналізувати взагалі безглуздо. Ми дали державі, в особі Фонду держмайна, дуже чіткий діагноз змін на глобальному титановому ринку, нових умов всередині України, описали всі ризики, і запропонували чіткий план дій в умовах, що змінилися. Але Фонд державного майна вирішив проігнорувати ці пропозиції.

20 мільйонів доларів за курсом 2013 року, які зайшли на підприємство від інвестора, сьогодні продовжують лежати на депозитних рахунках ЗТМК. Зараз нове керівництво, призначене ФДМУ, намагається отримати доступ до цих грошей і витратити їх на інші, не пов'язані з модернізацією, цілі.

Правда про електроенергію і борги

Але повернемося ще раз до тез пана Кудіна. Він пише у своїй колонці: "Накопичені мільярдні борги перед державними обленерго". Пропоную відновити події, що призвели до цього.

ЗТМК – енергоємне підприємство, де електроенергія займає близько 40% в собівартості кінцевої продукції. Непомірна ціна на електроенергію і великі витрати на електроенергію завжди були головною больовою точкою підприємства. На той момент, коли я очолив ЗТМК в 2013 році, на заводі висів більш ніж півмільярдний борг за електроенергію. Але зараз в ФДМ про це не говорять. Це невигідно.

Проте, нам вдалося вийти на необхідний обсяг виробництва і комбінат залишався прибутковим аж до 2018 року. З 2013 по 2018 рік, внаслідок досить бездумних змін на ринку електроенергії, ціна на електроенергію для підприємства зросла більш ніж удвічі.

Для ЗТМК ціна на електроенергію виявилася найвищою серед всіх виробників титану, що діють на глобальних ринках. Наприклад, в Казахстані, який є основним конкурентом України, вартість е/е для титанової промисловості нижче на 60%, в Росії – на 50%, в Японії, Китаї і Сполучених штатах Америки – на 20-30%.

Що мав би зробити ключовий акціонер підприємства в особі ФДМ в цьому випадку? Правильно – підняти питання перед менеджментом та іншими учасниками ТОВ – чим можна допомогти в ситуації, що склалася, щоб підтримати підприємство?

Цього, звісно ж, зроблено не було. Але менеджмент ЗТМК постійно звертався до ФДМ, як мажоритарного акціонера, до Кабінету міністрів України, із закликами дати такому унікальному комбінату як ЗТМК прямий доступ до дешевої атомної електроенергії. Хоча б як тимчасовий антикризовий захід. Ну не може держава віддати на вірну смерть актив, де вона сама є головним акціонером.

Виявляється, і таке можливо. Про проблему був добре поінформований навіть тодішній прем'єр Гончарук, я з ним особисто спілкувався в Запоріжжі. Однак не було зроблено жодного кроку, щоб допомогти ЗТМК.

Більше року ми попереджали всі сторони процесу, і насамперед мажоритарного акціонера – ФДМ, що ситуація з електроенергією закінчиться для ЗТМК боргами, і пропонували чіткий зрозумілий рецепт, як цього уникнути.

Але і це не все. Держава, володіючи 51%, не тільки самоусунулась від управління, але й блокувала дуже важливі рішення, які могли вирішити проблему цих боргів.

Я з великими труднощами погодив проект мирової угоди з постачальниками електроенергії. Ми домовилися про реструктуризацію боргів на 10 років. В умовах, що склалися, це була важлива проміжна перемога. Але держава знову все заблокувала – ФДМУ не з'являвся на збори акціонерів, і рішення про реструктуризацію боргів так і не було затверджено зборами.

У сухому залишку

З початку 2020 року спроби змістити мене з посади гендиректора ЗТМК різко активізувалися. Не кажучи вже про ініційовані проти мене кримінальні справи з боку САП і НАБУ. Цікаво, що чиновники Фонду держмайна навіть не приховують, що у питанні витискання з ЗТМК приватного акціонера вони діють у зв'язці з САП і НАБУ. Заступник голови ФДМ Кудін вкотре підтверджує, що в процесі реалізації знаходиться якийсь план, де між ФДМ і силовими структурами чітко розписані ролі, але вся машина працює на єдиний результат.

Сьогодні ми бачимо, як ФДМУ пробує перекласти на приватного акціонера і колишній менеджмент відповідальність за нинішню ситуацію на ЗТМК. Робить це після того, як там останні сім місяців погосподарювала команда мародерів. Стратегія зрозуміла. Але довго обманювати суспільство, прем'єра і керівництво країни не вийде. На кожну брехню ми будемо відповідати чіткими аргументами. На кожен наклеп – роз'ясненнями. І звичайно ж – судами. Закон на нашому боці. А тому кожна незаконна дія чиновників буде миттєво оскаржуватися.

Ситуація, що склалася сьогодні на ЗТМК – без перебільшень, катастрофічна та показова. Очевидно, що підприємство має гостру потребу в грамотно складеному плані оздоровлення, проте, на жаль, скласти і реалізувати такий план на даний момент на підприємстві нікому. У менеджерів, яких Фонд держмайна надіслав управляти ЗТМК, немає необхідних компетенцій і експертиз для впровадження і реалізації стратегії, навіть якщо уявити собі, що вона десь в засекреченому вигляді у ФДМ є.

Самі чиновники ФДМ, як випливає з колонки пана Кудіна, навіть не знають, чому в 2014 році було неможливо реалізувати план модернізації, створений виходячи з реалій довоєнного часу.

Ми не знаємо, хто такий пан Лубенніков, який у нього професійний досвід управлінця, господарника. Журналісти не знають хто це такий. Цього не знає ніхто. Навіть глава Фонду держмайна. Тому повірити в здатність цього директора і його команди ефективно реалізувати будь-яку стратегію, дуже важко.

Все, що зараз відбувається навколо ЗТМК, знищує його інвестиційну привабливість, а не покращує. Розсипається унікальний колектив фахівців, яких вже не зібрати в тому вигляді, в якому він працював ще рік тому. Україна втрачає позиції на світовому титановому ринку, і вже практично випала з клубу світових титанових держав, в яких до останнього часу трималася саме завдяки злагодженій роботі всіх ланок і ланцюжків на ЗТМК.

Мене часто запитують про ляльковода цього процесу. Я, на відміну від чиновників ФДМ, не звик кидатися порожніми заявами, не підкріпленими  реальними фактами і доказами. Розуміння є. Але його я залишу поки при собі. А ось виконавців цього плану видно дуже добре. Вони публічні. Нехай не забувають про це, коли роблять кожен свій незаконний крок. Брехати та пускати пил в очі можна недовго. "Сколько веревочке ни виться, а конец будет". В рамках закону.