15:11 11.01.2021

Автор МИКОЛА ПАРСЕНТЬЄВ

Одеський припортовий завод: виклики та перемоги 2020 року

5 хв читати
Одеський припортовий завод: виклики та перемоги 2020 року

Микола Парсентьєв, в.о. Голови правління - директора Акціонерного товариства "Одеський припортовий завод"

 

Попередні 5 років видалися непростими для Одеського припортового заводу, особливо у період з квітня 2018-го по серпень 2019-го року, коли беззаперечний лідер української хімічної промисловості зупинився і перестав працювати.  Судові позови, борги за спожитий в попередні періоди газ, відсутність оборотних коштів, побоювання потенційних контрагентів вкладати кошти в підприємство, що має великі борги, - все це стало непростим випробуванням для ОПЗ.

Однак вже понад рік завод знаходиться в режимі безперебійної роботи, про що згадував навіть Президент України Володимир Зеленський влітку 2020 року під час робочого візиту в Одеську область. Не без гордості можна сказати, що минулий рік побив рекорди за обсягами виробництва та експорту продукції ОПЗ за останні 5 років. Завдяки функціонуванню ОПЗ за давальницьким контрактом з’явилася можливість погашати борги перед “Нафтогазом”, вдалося повернути частину фахівців, які раніше працювали на підприємстві, поступово зростають заробітні плати. За підсумками 2020 року, ОПЗ зумів повернути собі статус великого платника податків, сплативши понад 585 млн гривень до бюджетів усіх рівнів. Окрім того, операційний прибуток ОПЗ (без урахування курсових різниць) за 9 місяців 2020 року склав 92,2 млн гривень у порівнянні зі 122,1 млн гривень збитків за аналогічний період роком раніше. Завод отримав ліцензію на виробництво медичного кисню та реєстрацію його як лікарського засобу, що зробить свій внесок у порятунок життів українців під час пандемії коронавірусу.  Проте, давайте про все по черзі.

Попри непогані виробничі та фінансові результати 2020 року, ключовим викликом для роботи ОПЗ, безумовно, залишаються боргові зобов’язання перед попередніми постачальниками газу, що не дозволяє повною мірою реалізовувати потенціал заводу.  По-перше, це борги перед “Нафтогазом” за постачання газу протягом минулих років, що становлять 2,1 млрд гривень. По-друге, це рішення Стокгольмського арбітражу 2016 року щодо виплати $250 млн групі Ostchem Holding.  З приводу даного боргу судові розгляди ще досі тривають в судах української юрисдикції.

Істотне боргове навантаження не лише негативно впливає на інвестиційну привабливість підприємства, але й суттєво обмежує можливості його розвитку та модернізації. Зважаючи на той факт, що 90% збуту продукції ОПЗ - це експортні ринки, існує доволі високий ризик арешту продукції за межами України через рішення Стокгольмського арбітражу в тому випадку, якщо право власності на вказану продукцію належатиме заводові.

Таким чином, Одеський припортовий завод досить обмежений у можливостях для ведення самостійної господарської діяльності. Відповідно, перед керівництвом ОПЗ стоїть завдання знайти ефективний спосіб реструктуризувати наявну заборгованість, не поставивши під загрозу виробничий процес на заводі й, відповідно, робочі місця.

Не є секретом те, що для максимізації фінансових показників заводу потрібна самостійна робота з переробки сировини та реалізації готової продукції.  Допоки ж, до проведення реструктуризації, єдиним робочим варіантом є давальницька модель функціонування ОПЗ.

Перш за все, давалець забезпечує фіксовану оплату послуг ОПЗ з переробки газу та збуту продукції без загрози виникнення касових розривів у ОПЗ чи вилучення продукції за рішенням Стокгольмського арбітражу. Відповідно, завод має гарантії безперервної роботи. Окремо зазначу, що в разі зупинки роботи заводу повторний запуск виробничих агрегатів ОПЗ вимагатиме чималих матеріальних витрат. У абсолютних цифрах - близько 2 млн доларів, які повинен буде витратити сам завод, що було б вкрай безвідповідально.

Наприкінці грудня 2020 року керівництво ОПЗ продовжило контракт з чинним давальцем на постачання природного газу терміном на 4 наступні місяці. Таким чином, завод отримав гарантії забезпечення сировиною та планомірних відвантажень, а також поступового виконання боргових зобов’язань, особливо зважаючи на підвищення плати за переробку газу з боку давальця. Зазначу, робота в межах давальницького контракту протягом останніх півтора року вже дозволила сплатити борги перед “Нафтогазом” на суму понад 42 млн гривень.

Попри всі складнощі, пов’язані з господарською діяльністю ОПЗ у 2020 році, говорячи безпосередньо про виробничий процес, керівництво заводу впроваджує заходи для зниження собівартості продукції, що виробляється підприємством. Ми приділяємо особливу увагу питанням енергоємності виробництва. Хотів би відзначити, що торік на ОПЗ проводилися роботи з енергомодернізації, однак завод потребує комплексної програми оновлення виробничих потужностей, що передбачає істотні інвестиції.

З метою зростання доходів ОПЗ необхідно нарощувати обсяги виробництва шляхом введення в експлуатацію другого агрегату аміаку, що наразі перебуває в ремонті. Запуск і функціонування всіх виробничих потужностей, модернізація комплексу перевантаження аміаку дозволять збільшити привабливість Одеського припортового заводу для потенційних інвесторів.

Зважаючи на складну загальноекономічну ситуацію в державі, керівництво заводу приділяє значну увагу  питанням соціальної політики. Високий професійний рівень інженерів ОПЗ дозволяє їм успішно конкурувати на міжнародному ринку праці, однак я бачу наше завдання в тому, щоб підтримувати такі умови, що будуть привабливими для роботи тут - ми просто не маємо права розгубити настільки цінний людський капітал.

На ОПЗ триває передприватизаційна підготовка, над якою спільно працюють Фонд держмайна, керівництво ОПЗ та профільний радник. За підсумками 2020 року ОПЗ вийшов з кризи, тож дана позитивна динаміка, що врешті спрямована на зростання як вартості підприємства, так й інтересу потенційних інвесторів, допоможе провести конкурентну прозору приватизацію заводу в 2021 році. Відповідальний компетентний інвестор здатний надати ОПЗ додатковий імпульс розвитку з подальшим зростанням виробництва, що передбачає збільшення відрахувань заводу до бюджетів усіх рівнів, а також розширення соціального пакета для працівників підприємства.

Попри чималий перелік завдань, керівництво Одеського припортового заводу дивиться у новий 2021 рік з оптимізмом та рішучістю виконати його в повному обсязі - ОПЗ та його трудовий колектив заслуговують на статус флагмана української та європейської хімічної промисловості. Ми ж обіцяємо зробити все можливе для досягнення цієї високої мети.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ВІКТОРІЯ ВОЙЦІЦЬКА

ШІ в освіті: від наукової фантастики до революції в навчанні

МИХАЙЛО ЦИМБАЛЮК

Приватизація протезних заводів в Україні – загроза руйнування стратегічно важливої сфери чи нові підходи

МИКОЛА ФІЛОНОВ

Про демократію, медіа і вибори

ІГОР ЖДАНОВ

Путін під танковими ударами росіян: як наступ російських добровольчих формувань вплине на режим

СУСАННА КАРАХАНЯН

Як придбати первинну нерухомість у 2024 році та не втратити гроші?

ДАНИЛО ГЕТМАНЦЕВ

Дефіцит працівників за безробіття під 20%: або як подолати структурні диспропорції на ринку праці

ВІТАЛІЙ КОВАЛЬ

Санкційне майно на мільярди: як ФДМУ працює із цими активами?

ІГОР ПЕТРЕНКО

Роль міжнародних корпорацій у формуванні зовнішньої політики держав: уроки для України

АНДРІЙ ГРИЩУК

Фондовий ринок на максимумах: наскільки стабільні теперішні котирування?

ДМИТРО МАЛЯР

Енергетична Україна в Європі: довгий шлях чи швидкий успіх?

РЕКЛАМА
Milk
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА