14:39 02.03.2021

Автор АНДРІЙ ВОЛКОВ

Де взяти антитіла на ринку проблемних боргів?

4 хв читати
Де взяти антитіла на ринку проблемних боргів?

Андрій Волков, банкір, фінансист, засновник і партнер групи компаній Investohills

 

Як буде змінюватися ринок NPL в 2021 році, і чому одним з його драйверів стане продаж кредитних портфелів держбанків.

Ринок проблемних боргів на порозі змін. І 2021 рік виявиться для нього певною мірою переломним. Основним драйвером цього ринку останні три роки був Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО), який розпродавав активи банків-банкрутів. Тим не менш, більшу частину таких активів фонд вже реалізував. За даними KPMG, загальний обсяг непрацюючих (проблемних) кредитів (NPL) в Україні становить приблизно 27,9 млрд дол. З цього обсягу в ФГВФО залишилося лише 28%, або близько 7,8 млрд дол.

У той же час, чималий обсяг таких боргів сконцентрований у державних банках. Це ПриватБанк, в якому найбільше "поганих" кредитів, більше 70%, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк. За даними Національного банку, частка NPL у портфелях держбанків до кінця 2020 року становила близько 57%. Це приблизно 11 млрд дол. При цьому план роботи з проблемною заборгованістю, який ще влітку минулого року схвалила Рада з фінансової стабільності НБУ, передбачає скорочення портфеля NPL у держбанків на 305 млрд грн протягом трьох років.

Крім того, на 2021 рік заплановано запуск приватизації державних банків. Першим піде на приватизацію Укргазбанк. Він вже підписав з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) угоду про залучення кредиту на 30 млн євро, в обмін на який IFC отримає право стати власником 20% акцій банку. Наступний на черзі –Ощадбанк. У нього теж повинні залучити приватних власників в поточному році.

Все це стане каталізатором більш активного "розчищення" кредитних портфелів держбанків. Тим більше, що нормативно-правова база для цього є. У квітні 2020 року Кабінет Міністрів вніс зміни до порядку управління непрацюючими кредитами державними банками, передбачивши для них можливість реалізовувати NPL з дисконтом. Це важливий крок, оскільки державні фінустанови в основному списували "погані" кредити за рахунок резервів. Ніхто з них кейси не продавав у принципі.

Важлива особливість кредитних портфелів держбанків у тому, що вони більш якісні, "живі". Це означає, що вони будуть дорожчими і потраплять на ринок з меншим дисконтом. З іншого боку, при стягненні таких боргів буде менше ризиків, і вони виявляться привабливими насамперед для великих гравців, таких, як ми.

Причому, якщо зараз ми більше зайняті боротьбою з шахраями і пошуком дієвих інструментів стягнення з недобросовісних позичальників, у випадку з держбанками, я припускаю, у нас буде більш продуктивне і конструктивне співробітництво. Це рефінансування, конвертація боргів в капітал, пошук партнерів і залучення інвесторів в респектабельний бізнес. У такі кейси, в тому числі, буде заходити і наш інвестфонд Investohills Helianthus, в який ми залучили стратегічних інституційних інвесторів, готових вкласти в придбання проблемних активів близько 100 млн дол.

По суті, це та ж робота з проблемною заборгованістю, але трохи в іншому форматі. Це те, що ми робили після кризи 2008-2009 років аж до 2014 року: залучали інвесторів, проводили реструктуризацію боргових портфелів, шукали нових кредиторів.

Також я прогнозую, що в 2021 році стане більше кейсів, пов'язаних з приватизацією. З одного боку, це начебто і не борги. Але з іншого, це теж проблемні активи. Наприклад, продає Фонд держмайна держпідприємство, яке давно у збитках і знаходиться на межі банкрутства. У той же час, у нього все одно є якісь активи, які можуть бути цікаві для інвесторів. Тож ця ніша однозначно перспективна.

З'являться на ринку проблемні активи, пов'язані з сільським господарством. Це відгомони кількох серйозних банкрутств на ринку АПК, які відбулися в 2020 році, в тому числі серед трейдерів, замішаних у схемах шахрайства (як приклад, скандал навколо компанії Spike Trade, кілька схем шахрайства з зерном, в якому постраждали великі міжнародні трейдери CHS, Bunge та інші).

Також не виключаю, що почне зароджуватися ринок боргів за комунальні послуги, причому не тільки фізичних, а й юридичних осіб. Такі борги насамперед продаватимуть підприємства, які ці послуги надають, а також Нафтогаз, ДТЕК та інші великі гравці. Адже там величезні суми заборгованості, на десятки мільярдів. Але багато років цю проблему ніхто не вирішує. Хоча сфері комунальних послуг просто потрібно більш жорстке регулювання (не врегулювання!), потрібно розкрутити клубок взаємних неплатежів виводячи з ринку неплатоспроможних боржників і посередників. Наприклад, як свого часу вчинив НБУ з тим, щоб очистити банківський сектор від боржників, які набрали боргів, але при цьому затягують процедури стягнення для того, щоб за всяку ціну не повернути кредитору гроші. І, як ми бачимо, на банківському ринку ситуація з NPL повільно, але вірно поліпшується.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ВАДИМ ІВЧЕНКО

Від американських складів до українських заводів: новий етап виробництва озброєння в Україні

СЕРГІЙ КОЗИР

Про відновлення країни треба думати вже зараз

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Чому зупинка транзиту української агропродукції через Польщу безпідставна

КОСТЯНТИН БОНДАРЄВ

Зупинка транзиту російського газу через Україну: агресор втратить мільярди

ІГОР ЖДАНОВ

Як з брудною водою ледь не вилили дитину Або як зберегти вітчизняне виробництво засобів тактичної медицини

ВІТАЛІЙ ГЕРСАК

Коли добра воля держави дійде до добровольців?

РУСЛАН ГОРБЕНКО

Війна триває 10 років. Ми не маємо права про це забувати

СЕРГІЙ ТАРУТА

"Санкційний Рамштайн": як зупинити ракетний терор росіян?

ОЛЕКСАНДР КРАМАРЕНКО

Три запитання колишній очільниці Платінум банку

ВАДИМ ЧЕРНИШ

Сталий розвиток України: вибір між "пушкою" і "маслом"

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА