Максим Тімченко, генеральний директор компанії ДТЕК

 

Всесвітній економічний форум (WEF) спільно з Офісом Прем'єр-міністра України провели круглий стіл з енергетики України. Понад 35 генеральних директорів і топ-менеджерів світових і українських електроенергетичних організацій зібралися обговорити Індекс енергетичного переходу (Energy Transition Index) для України і вивчити, як масштабування поновлюваних джерел енергії, модернізація мереж і підвищення ефективності можуть створювати цінність і одночасно прискорити енергетичний перехід України.

Індекс енергетичного переходу (ETI) - є міжнародно визнаним інструментом оцінки прогресу енергетичного переходу в різних країнах, дає можливість визначити виклики і знайти унікальні рішення для розвитку енергетичної системи України. ETI оцінює 115 країн, серед яких Україна має позитивну траєкторію прогресу - в 2012-2021 роках загальний бал України виріс на 7 пунктів і становить 51,8 з 100 балів.

ДТЕК, як член Всесвітнього економічного форуму, вітає залучення міжнародної експертизи для розробки ефективних стратегій з розвитку і трансформації енергетичної системи країни і забезпечення внеску України у вирішення глобальних кліматичних проблем. Максим Тімченко, генеральний директор ДТЕК, в дискусії «Підвищення ефективності за рахунок переходу до чистої енергії» зазначив, що надзвичайна ситуація зі зміною клімату стала визначальною тенденцією в світовому енергетичному секторі. Світ об'єднується в протидії кліматичним викликам і Україні потрібно використовувати свій величезний природний, науковий і технологічний потенціал для швидкої трансформації енергетичного сектора і відновлення економіки.

«Завершивши реформи ринку електроенергії, створивши стабільні і передбачувані інвестиційні умови, наша країна зможе реалізувати свій потенціал і стати лідером декарбонізації в Східній Європі. Енергетичний сектор - це ресурс для досягнення цілей щодо скорочення викидів CO2 і реалізації амбітної кліматичної політики України. Приєднання України до ENTSO-E, розвиток ВДЕ, підвищення енергоефективності, модернізація мереж - ключові пріоритети в трансформації енергетичного сектора »- зазначив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.

Згідно з дослідженням, Україна займає 25-е місце в світі за викидами CO2. Більше 40% викидів CO2 в нашій країні припадає на енергетичний сектор. Україна залишається однією з найменш енергоефективних країн Європи, з найвищою енергоємністю серед інших членів Енергетичного співтовариства. В Україні частка зеленої енергії в енергоспоживанні становить 8%. Поточна Енергетична стратегія України має на меті - 17% до 2030 року і 25% до 2035 року. Досягнення цих цілей можливо лише шляхом створення привабливого інвестиційного клімату для інвесторів в ВДЕ, послідовної державної політики для забезпечення трансформації енергетичного сектора.

Учасники круглого столу відзначили ключові фактори, що сприяють прогресу України в енергетичному переході:

1. Стабільна, прозора і послідовна політика. Необхідно забезпечити довгострокове планування, особливо коли йдеться про електричні мережі. Передбачуване регулювання і сильна правова система необхідна для виконання контрактів і переходу ринків електроенергії до чистої енергії, а також залучення необхідного фінансування.

2. Стратегічний розвиток технологій. Зобов'язання уряду України синхронізуватися з європейською енергосистемою до 2023 року стане важливим кроком у цьому напрямку. Гнучкість енергосистеми може бути забезпечена завдяки промисловим системам зберігання енергії і зеленому водню, які дозволять Україні реалізувати свій потенціал щодо масштабування поновлюваних джерел енергії.

3. Співпраця державного і приватного секторів буде ключем до скорочення фінансового дефіциту і більш сталого розвитку. Учасники наголосили на необхідності відновлення довіри та впевненості інвесторів. Україні вдалося залучати значні інвестиції від іноземних інвесторів до 2020 року. Проблеми 2020 року, пов'язані з субсидуванням поновлюваних джерел енергії, все ще не вирішені. Потенційні інвестори чекають рішення цих проблем з чітким пріоритетом розвитку відновлюваних джерел енергії.

4. Міжнародне співробітництво матиме ключове значення для досягнення глобальної мети щодо зниження зростання температури до 1,5 градусів Цельсія, яка визначена Паризькою угодою.