Олександр Когут, директор з регуляторного забезпечення  ПрАТ Київстар

 

Близько двох років тому уряд та оператори мобільного зв'язку знайшли компромісне win-win-рішення, яке дозволить розширити покриття якісним зв'язком та інтернетом сіл, малих містечок та доріг.

У 2019 році було підписано Меморандум між урядом України та провідними операторами мобільного зв'язку. Оператори зобов'язалися забезпечити максимальне покриття країни мобільним зв'язком 3G і 4G. Держава зі свого боку гарантувала необхідну підтримку цьому процесу — важливому для країни та ресурсозатратному для операторів.

Про що домовились держава та оператори мобільного зв'язку в Меморандумі?

• Побудова 4G-мережі в сільській місцевості;
• Надання можливості користуватися мобільним 4G-інтернетом для понад 90% населення України;
• Охоплення автодоріг міжнародного та національного значення.

Чітко встановлені правила і KPI дозволили операторам мобільного зв'язку суттєво збільшити інвестиції у розширення 4G-мереж. Прогнозовані інвестиції "мобільної трійки" в інтернетизацію сіл складуть близько 15 млрд грн (на сьогодні вже вкладено понад 1,2 млрд грн інвестицій).  До речі, за останні шість років три оператора вже вклали у розвиток своїх телеком-мереж понад 63 млрд грн.

Ще трохи про інвестиції. У рік запуску 4G мобільні оператори в Україні інвестували близько 50% від своїх доходів (забезпечивши 3,4% всіх капітальних інвестицій в Україні). Київстар щорічно інвестує в мережу в середньому 24% доходів. У результаті Київстар разом з конкурентами по ринку розгорнули 4G приблизно вдвічі швидше, ніж це раніше зробили країни ЄС. Для реалізації курсу Президента України на усунення цифрового розриву між містом і селом Київстару потрібно інвестувати ще близько 5 млрд грн.

Слід врахувати, що в Україні діють не найбільш "тепличні" податкові умови для телеком-індустрії. Середнє податкове навантаження для мобільних операторів становить 35% від загального ринкового обороту. Це помітно вище, ніж аналогічний середній показник в інших країнах Європи — 21%.

При цьому, згідно з офіційними даними Державної податкової служби України, за результатами 2017 року галузь телекомунікацій сплатила 10,4 млрд грн податків, у 2018 році — 12,6 млрд грн, у 2019-му — 14,80 млрд грн, а в 2020 кризовому році — 15,8 млрд грн. Тобто без будь-якої індексації ренти за використання частот галузь стабільно нарощує сплату податків на 1-2 млрд грн щороку.

Зі свого боку, держава, відповідно до умов Меморандуму, зобов'язалася не допускати зростання фіскального та регуляторного навантаження на сектор мобільного зв'язку, уряд пообіцяв ухвалити закон про чотирирічний мораторій на підвищення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

На третьому році дії Меморандуму цей законопроєкт так і не з'явився. А замість нього уряд, порушуючи власні зобов'язання, направив на розгляд депутатів законопроєкт № 5600 про підвищення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом на 5% вже з 1 липня поточного року. Таким чином уряд планує залучити до бюджету додаткові 102,5 млн грн на рік від операторів. На жаль, більшість депутатів законопроєкт підтримало у першому читанні, попри численні прохання ринку, попередження галузевого регулятора, Мінцифри та профільного Комітету парламенту про негативні наслідки для цифровізації країни.

Такі непередбачувані регуляції створюють додатковий фінансовий тягар для операторів, який може загальмувати темпи розвитку мереж. При цьому у даний час уряд веде діалог, щоб оператори зі свого боку прискорили виконання умов Меморандуму. Наприклад, забезпечити 4G-покриття 4 основних міжнародних автодоріг до кінця 2021 року, а не в кінці 2022 року, як того вимагають ліцензійні умови.

Спроби уряду покращити наповнюваність бюджету цілком закономірні. І тут представники галузі також бачать можливість компромісу, який дозволить створити інвестиційні стимули для операторів, збільшити доходи держбюджету, зменшити витрати на адміністрування податків та підвищити прозорість надходжень до бюджету. Замість підвищення рентної плати за РЧР можна скасувати спектральні коефіцієнти до частот — їхнє адміністрування є занадто громіздким, а держава і бюджет втрачають доходи.  Оператори мобільного зв'язку потребують розширення ємності існуючих мереж, покращення швидкості передачі даних, впровадження нових поколінь зв'язку. Аукціони з їхнього продажу можуть принести державі до 4 млрд грн. Першою ластівкою може стати тендер на діапазон 2100 МГц, який здатен принести до 1 млрд доходу і може не відбутися в разі нескасування коефіцієнтів.

Необхідність скасування спектральних коефіцієнтів підтримали Державна податкова служба, НКРЗІ. Раніше за скасування коефіцієнтів так само висловлювався Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Як бачимо, держава та мобільні оператори можуть знайти взаємовигідне рішення. Скасування спектральних коефіцієнтів тільки у короткостроковій перспективі може принести державі близько 1 млрд грн одномоментно, а додатково до цього — щорічні додаткові надходження в розмірі 263 млн грн. А держава зможе без втрат для бюджету виконати зобов'язання перед операторами в рамках маріупольського Меморандуму.

Більше того, скасування коефіцієнтів стане чітким сигналом від держави про заохочення інвестицій у розвиток телеком-сфери. Це і собі стане черговим "стартовим пострілом" для прискореного розширення охоплення якісним зв'язком малих містечок, сіл та автодоріг. Як бачимо, при такому регуляторному і фіскальному сценарії виграють всі — це й буде бажаний win-win-сценарій.