Максим Шевердін, партнер, керівник кримінальної практики Юридичної групи LCF

 

Український бізнес переживає не найкращі часи. Про це свідчать результати дослідження «Індекс настроїв малого бізнесу», яке щорічно проводить Європейська бізнес-асоціація. За підсумками 2020 року показник впав до мінімуму з моменту перших замірів у 2017 – до 2.38 балів з 5 можливих. Найбільшими проблемами підприємці назвали низьку купівельну спроможність населення та економічні наслідки пандемії коронавірусу. Далі у «топі» розташувалися недосконала податкова система, корупція та тиск з боку фіскалів та правоохоронців, припинити який за майже 30 років незалежності України не спромоглася жодна влада!

Про актуальність та масштаб проблеми свідчить статистика Офісу генерального прокурора. Минулого року було зареєстровано 910 кримінальних проваджень у справах про ухилення від сплати податків. При цьому підозру конкретній особі пред’явили тільки 52 рази, тобто у менше ніж 10% випадків. 123 справи взагалі закрили з різних причин, серед яких – відсутність події або складу злочину.

Такі факти наштовхують на очевидні висновки: органи досудового розслідування працюють неефективно. Покласти цьому край президент та уряд обіцяють вже найближчим часом. Ключова роль у їхньому плані відведена Бюро економічної безпеки (БЕБ), яке має запрацювати 25 вересня.

Сьогодні злочини у сфері економіки в Україні розслідують кілька органів: СБУ, Національна поліція та Податкова міліція. Це призводить до дублювання повноважень, що знижує швидкість та якість роботи слідчих. За задумом законотворців, БЕБ має стати єдиним органом фінансових розслідувань з новою філософією: більш професійним та позбавленим шлейфу ганебних практик попередників. Утім, існують обґрунтовані побоювання, що всупереч очікуванням влади та бізнесу під новою вивіскою працюватимуть старі схеми.

 

(не)Нова ідея

Створення спеціальних органів розслідування фінансових злочинів – поширена практика у розвинених країнах. Приміром, у США такою діяльністю займається окрема секція (FCS) ФБР, Державне агентство з протидії фінансовим злочинам (FinCEN) та Служба внутрішніх доходів (IRS). На FCS покладені функції виявлення та запобігання різним видам економічного шахрайства (корпоративне, іпотечне, сировинне та інші). FinCEN зосереджене на зборі та аналізі даних про фінансові транзакції загалом. Мета відомства – боротьба з відмиванням коштів та захист фінансової системи США від злочинного використання. Зона відповідальності IRS – покарання порушників податкового законодавства, а також ряд інших злочинів (фіктивне банкрутство, нелегальний гральний бізнес тощо).  

Що ж до європейських держав, то власні «фінансові» слідчі органи є у Великобританії, Франції, Італії, Австрії, Швеції, Португалії та у багатьох інших держав. Нещодавно стало відомо, що про створення окремого агентства для боротьби з відмиванням грошей задумались і у ЄС.

 

Підхід з ризиком

Поки що єдиною формальною відмінністю у підході до роботи старих та нового органів, яку можна простежити у Законі про БЕБ, є застосування так званого ризикоорієнтованого підходу. Ідея проста: чим вищі ризики у діяльності суб’єкта (з огляду оцінки особи правопорушника, характеру та виду протиправної дії, потенційних збитків для держави та інших факторів), тим жорсткішими мають бути заходи, спрямовані на їх уникнення, мінімізацію та контроль. З огляду на цю концепцію, Бюро має стати більше аналітичним, аніж правоохоронним органом. Утім, диявол, як завжди у деталях.

Критерії оцінки загрози та порядок застосування ризикоорієнтованого підходу співробітники БЕБ визначатимуть самостійно. Це створює небезпеку того, що необхідність застосування будь-якого заходу контролю зацікавлені особи завжди зможуть обґрунтувати штучно завищеним ступенем ризику.

Окрім того, закон не містить обмежень щодо витребування детективами Бюро будь-якої інформації від її власників чи розпорядників. Володіючи такими даними, можна без особливих проблем «підвести» отримані відомості під необхідний рівень загрози, щоб відкрити кримінальне провадження та паралізувати роботу бізнесу: розпочати обшуки, допити, вилучення документів чи інші слідчі дії.

Між двох вогнів

Очікування підприємців від запуску Бюро економічної безпеки прості та передбачувані. Зрештою, вони вже майже три десятиліття вимагають припинення свавілля правоохоронних органів: незаконних обшуків, блокування рахунків, арештів та інших незаконних практик. Бізнес прагне прозорих та зрозумілих відносин з державою, але чи збігаються ці побажання з першочерговими намірами нинішньої влади – питання все ще відкрите.

Якщо українська влада дійсно прагне перезавантажити за допомогою БЕБ стосунки з бізнесом, то має переосмислити поняття економічної безпеки країни. Воно має базуватися на захисті підприємців від надмірного втручання перевіряючих та правоохоронних органів, зловживань у державному секторі економіки та демонополізації зосереджених у руках олігархів ресурсів. Бюро економічної безпеки має стати на захист бізнесу та інвесторів від недобросовісної конкуренції, тиску з боку державних органів, розкрадань і зловживань на державних підприємствах.

БЕБ може стати необхідним ковтком свіжого повітря для українського бізнесу, який три десятиліття борсається у болоті правоохоронного свавілля та корупції. Чи станеться диво – побачимо у рейтингу Doing Business.