Олексій Соболев, директор ДП “Прозорро.Продажі”

 

Тисячі й тисячі квадратних метрів, приміщення різного профілю і призначення: спортивні зали, підвали, міні сироварні з обладнанням, палаци культури — усе майно, яке належить державі та органам місцевого самоврядування ось уже два роки можна взяти в оренду виключно через онлайн аукціони.

Попри те, що реформа розпочалася у другій половині 2020 року, організаторам та учасникам не знадобилося багато часу для вивчення можливостей, які давав закон про оренду державного та комунального майна. Вже 2021-го ми побачили в системі понад 10 тисяч аукціонів з оренди майна, які провели органи місцевого самоврядування. Громади мають більше майна, аніж держава, а відтак 2 із 3 оголошених аукціонів — муніципальні.

Як міста за підсумками минулого року управляли комунальним майно? Який щомісячний дохід надходить до бюджетів за результатами успішних торгів? Та як розвивається ринок оренди комунального майна?

Конкуренція як головний двигун аукціонів

У рейтингу Прозорро.Продажі ми проаналізували, які міста та селища, найефективніше здавали в оренду майно у 2021 році. Бралися до уваги лише населені пункти, які провели щонайменше 40 успішних аукціонів за рік. Минулого року відбулося трохи більше як 12 тисяч успішних торгів з оренди муніципального майна, за результатами яких громади отримують 54 млн гривень доходу щомісячно.

Серед трійки лідерів опинилися Енергодар, Житомир та Нетішин. До прикладу Енергодар за підсумками успішних торгів (43 із 48), проведених у 2021 році, отримуватиме 226 тис гривень щомісячного доходу. До десятки кращих потрапила столиця, а також Кривий Ріг, Чернівці, Горішні Плавні, Миколаїв та Луцьк.

Конкуренція та відкриті процедури дають зростання стартової ціни під час торгів з оренди на 48%. Чим більше учасників змагаються за лот, тим більше зростає його стартова орендна плата.

Наприклад, місто Бориспіль вдало здало в оренду невеликий магазин і отримуватиме 123 тис. грн щомісяця. Така ціна стала можливою, бо за актив змагалися 20 учасників. А в Ужгороді чотири учасники підняли вартість оренди приміщення в адмінбудівлі з 16 тис до 175 тис. грн. А у центрі столиці приміщення здали за 67 тисяч гривень. На ці аукціони прийшли від 4 до 20 учасників і, головне, вони були зацікавлені взяти в оренду виставлені приміщення. Завдяки такій конкуренції ціна за квадратний метр в Ужгороді чи Борисполі нічим не поступається Києву.

Ринок оренди динамічний, оскільки одні орендодавці поновлюють договори на аукціонах, а інші лише приєднуються до системи та починають виставляти об’єкти. Зараз це приблизно дві тисячі аукціонів, які організатори оголошують щомісяця.

Як зацікавити міста здавати в оренду більше

Наскільки та чи інша громада активно здає в оренду комунальне майно залежить від потенційних орендарів. Закон "Про оренду державного та комунального майна" дав підприємцям усі інструменти для того, щоб добитися від місцевої влади проведення аукціону з оренди приміщення, яке їм цікаве.

Перелік об’єктів, які будуть здаватися в оренду, можна знайти у реєстрі, доступному в ЕТС Прозорро.Продажі. Після цього досить подати заяву на оренду такого об’єкта і власник має впродовж 20 днів виставити його на торги. Що робити, якщо вільне приміщення по факту є, але не у списку до оренди? Тоді до орендодавця потрібно звернутися із заявою про включення такого приміщення до Переліку відповідного типу з подальшим проведенням аукціону з оренди.

І орендодавці, і орендарі у перші місяці реформи вивчали можливості, які дає закон. А у 2021-му, відбулася більша частина всіх аукціонів з оренди комунального майна. І ринок продовжує зростати. Якщо ж подивитися на 2022 рік, то за перший місяць цього року громади вже здали майна майже на 8 млн грн місячних платежів. Це вище ніж у будь-який місяць 2021-го.   

Великі міста щомісяця оголошують до сотні аукціонів з оренди, менші — десятки, і бізнес може знайти цікаві для себе лоти. А оскільки конкуренція поки що не дуже висока, то багато об’єктів можна орендувати за привабливою ціною. І це вигідно усім учасникам торгів: підприємці отримають більше можливостей для розвитку, а місцева влада — гроші до бюджетів громад.