13:00 06.10.2020

Автор ОЛЕКСІЙ СОБОЛЕВ

Слова нічого не варті, або чому вам не вдасться домовитись під час аукціону

8 хв читати
Слова нічого не варті, або чому вам не вдасться домовитись під час аукціону

Олексій Соболев, директор ДП “Прозорро.Продажі” у співавторстві з Іллєю Михайловим, головою Наглядової Ради підприємства

 

Аукціон - це завжди конфлікт, адже під час нього суперники змагаються за отримання лоту. Не дивно, що  кількість думок про те, як він пройшов, дуже часто дорівнює кількості його учасників. А якщо ще й немає розуміння в цілому як працює цей інструмент, то аукціони  взагалі стають неораним полем для спекуляцій.

Після нещодавного продажу готелю “Дніпро” стало зрозуміло, що багато людей плутаються в тому, як взагалі відбуваються торги. І варто звернути увагу, що “Дніпро” продавали на англійському аукціоні, який відносно простий: продавець вказує ціну, а далі торгуйтесь лише на підвищення на скільки грошей вистачає.

Коли ж мова заходить про “голландці”, то тут взагалі в суспільній уяві більше міфів ніж фактів. Вирішили допомогти вам розібратись у тому, де - правда, а де - вигадки.

По-перше, ті “голландці” які використовуються в “Прозорро.Продажі” називаються “гібридний голландський аукціон”.

Як вони з’явились?

Історія наступна: проект “Прозорро.Продажі” розпочався в ФГВФО в 2016 році. Формат аукціону тоді був лише на підвищення, “англійський”. Торги стартували з оціночної чи балансової вартості і якщо стартова ціна була зависока, на торги ніхто не приходив. Тоді Фонд оголошував нові торги через місяць зі стартовою ціною на 10% нижче попередньої, і так до тих пір, поки не знаходився покупець. У цього підходу був один великий недолік - він був дуже тривалим. Щоб знайти покупця потрібно було зробити 6-8 аукціонів, а це мінімум півроку. За цей час активи поступово втрачали в ціні. Щоб краще дослідити цю проблему Фонд звернувся до Київської Школи Економіки (КШЕ), яка в 2017му провели дослідження того, як проходили торги та, разом зі світовими спеціалістами з теорії ігор, а також експертами ФГВФО та Прозорро.Продажі розробили новий дизайн аукціону. Дослідження виявило три ключові проблеми: до аукціону дуже важко оцінити ринкову ціну активу банку банкрута (висока невизначеність ціни), конкуренція за активи проблемних банків не висока, пошук ринкової ціни займає багато часу. Відповідно, новий аукціон мав їх вирішити.

Що запропонували?

Щоб скоротити час на пошук ринкової ціни запропонували замість аукціону на підвищення використати механізм “голландських” аукціонів. Коли ціна поступово впродовж дня сама знижується і виграє той, хто першим зупинить це зниження.

Візьмемо для прикладу цей аукціон, він розпочався з ціни 13 655 051 грн. А перший етап зупинився на 11 333 692 грн.

 

Чому не можна було на цьому зупинитись? Бо через високу невизначеність ціни, ринкова вартість активу могла бути вище стартової, тому потрібно було передбачити можливість запропонувати ціну вище стартової. Таким чином виник другий етап - він починається після закінчення етапу зниження ціни. Під час нього будь хто, навіть ті, хто не приймав участь в першому етапі, можуть запропонувати будь-яку ціну, якщо вона вище ніж ціна зупинки аукціону.

https://lh5.googleusercontent.com/SIux421aPnYICipgplDgvVI_aGRMN5jiH06eZ2Jue0eoY3XvsPUBuptj4aQ2CL7XXM3viU6_DJfIDYkRPr7CrUng9dTMpCG3JkdzryhvD3TFcUFbD0VL3gA3GJKesDiQVkbUgMnN

 

Тут ми бачимо, як Мороз Роман Романович запропонував ціну в 16 700 000 грн, що навіть вище ніж стартова.

І все? Навіщо тоді ви придумали третій етап?

Щоб якось мотивувати учасників зупиняти зниження ціни раніше (а значить і платити вищі ціни) ввели додаткове правило: той, хто зупинив зниження, має право на останній хід. Він бачить найкращу ціну другого етапу (якщо вона є) і може запропонувати ще вищу ціну. Таким чином це мотивує його зупиняти зниження раніше, адже він не знає про наявність інших учасників. До того ж зареєструватися на аукціон можна і протягом першого етапу, а починається він автоматично на відміну від “англійця”, де для початку аукціону потрібна наявність мінімум двох зареєстрованих учасників.

Тут видно, що ТОВ Фінбуд-Трейд, яке зупинило падіння ціни, дало ще вище ціну ніж Мороз Роман Романович, та виграло аукціон.

Під час аукціону учасники не бачать один одного, не знають, скільки з них цікавляться лотом. Вони лише бачать що хтось зупинив зниження та найкращу ціну другого етапу. Все.

Отже такий дизайн аукціону вирішує три ідентифіковані проблеми:

  1. Високу невизначеність ціни - тому аукціон може давати ціну як нижче так і вище стартової.
  2. Низьку конкуренцію - тому аукціон розпочинається автоматично (незалежно від кількості учасників), а його може виграти навіть один учасник, адже він не знає скільки учасників дивляться на цей лот і буде зупиняти торги там, де йому здається можуть зупинити інші. Виходить учасники змагаються не один з одним, а самі з собою, між своїм страхом і жадібністю.
  3. Пошук ринкової ціни займає багато часу. За нового дизайну пошук ринкової ціни відбувається за день.

І що, спрацювало?

Через майже два роки КШЕ провела велике дослідження, яке довело, що гібридний голландський аукціон призводить до збільшення доходів від продажів і більшої конкуренції.

Вочевидь, “гібридні голландці” гарно працюють для того для чого і були створені: продають швидше, а при низькій конкуренції ціна зростає все одно, бо учасникам страшно. Ось дані 13 тис. аукціонів. Навіть, якщо на аукціон заявився один учасник, то ціна в середньому зростає майже на 8%. Можете перевірити самі в публічному модулі аналітики. Це виглядає ось так. Покупець не знає чи є інші учасники, тому зупиняє торги значно вище мінімальної ціни.

https://lh4.googleusercontent.com/7lEwAhCM_kjswdHiAkj2cdEUazAYpMrc2GFlGhMh5VWtQi9Dgoyu1OZLBV-5U61JGZWslp2XJPivB0AQZtAt_vmKurDgIN8_AU5tjzAksUSr6i-wdvs8TurQEgi6YgcxWQB_Tps8

Це в два рази краще ніж під час англійського аукціону з одним учасником (зростання в середньому на 4%). А для аукціонів з покроковим підвищенням ціни взагалі при одному учаснику ніякого зростання немає.

 

Як це в “голландцях” ціна зростає, вона ж падає?

По-перше, вона може зростати вище навіть стартової: наприклад ось і ось. По-друге, насправді головна ціна з умов аукціону - це мінімальна, та до якої аукціон готовий знижуватись. Думайте про це, як про знижки в деяких українських магазинах. Наприклад, ви готові щось продати за 200 гривень, ставите стартову ціну в 1000 грн і потім пишете, що лише сьогодні знижка 80%. Так і продасте за 200. З “гібридними голландцями” так саме. Держава готова продати за мінімальною ціною, а стартова лише для того, щоб показати наскільки вам буде вигідно це все купити. Тому ми і рахуємо ефективність голландця - як зростання від мінімальної ціни, бо це саме та ціна, за якою у вас є можливість на цьому аукціоні цей лот купити. А чи вийде у вас чи ні, це і є механіка аукціону.

А тепер найцікавіше: як ними маніпулювати?

От тут дійсно цікаво, бо дизайн аукціону робить будь-яку змову безглуздою. Також немає можливості і зманіпулювати результатом торгів. Все, що можна зробити - це зірвати торги, витративши на це один чи два гарантійні внески шляхом подачі нереально високих ставок. Для цього гарантійні внески встановлені на доволі високому рівні - 10% від стартової ціни. Після цього аукціон переоголошують, тому користі від такого дуже мало. Ви лише за великі гроші відкладете аукціон на кілька тижнів.

І що, навіть змови на аукціоні не може бути?

Давайте розглянемо можливість теоретичної змови на прикладі будь-якого аукціону. Ось аукціон з продажу майна банкрута з одним учасником. Уявімо, що за аукціоном спостерігала б ще одна якась компанія, пов’язана з переможцем. Чи вплинуло б це хоч якось на результат торгів? Наша думка, що дизайн аукціону такий, що спотворення результатів неможливе, нехай хоч пов’язані компанії вдвох, хоч в десятьох приходять. І зараз ми це доведемо:

Судіть самі: результат аукціону такий, що переможець виграв аукціон за ціною в 8,4 млн гривень.

  1. Чи міг переможець виграти аукціон самотужки? Так, бо це дозволяється правилами, достатньо зупинити зниження ціни (що переможець, власне, і зробив).
  2. Чи міг хтось інший зупинити зниження ціни раніше, або дати вищу ставку в другому раунді. Так, звісно, бо на аукціон можна було потрапити з чотирьох десятків майданчиків і ніяких проблем з реєстрацією на цей аукціон не було. Обмеження конкуренції не було, про що свідчить відсутність скарг на цей аукціон.
  3. Чи могла вплинути на рішення інших учасників наявність якоїсь додаткової компанії. Ні, бо дані про кількість зацікавлених не розкриваються під час аукціону. Єдина інформація, яка стає відома після першого раунду - що хтось зупинив зниження ціни. Інформація про те, скільки компаній ще слідкують за аукціоном залишається повністю закритою до завершення аукціону.
  4. Чи мала уявна компанія, яка слідкувала б за аукціоном, робити ставки в другому раунді? Ні, бо в неї, згідно правил, є на це право, а не обов’язок. А якщо вона не робила ставки, то ніхто під час аукціону не знає, що вона є учасником.
  5. Чи могла інформація, про те, що ще одна компанія цікавиться лотом, якось вплинути на рішення інших учасників на участь у другому раунді аукціону? Ні, бо, знов таки, ніхто такої інформації не мав до закінчення аукціону.
  6. Чи могла б ця компанія якось відреагувати на ставку інших учасників в другому раунді? Ні, бо інформація про ставки другого раунду розкривається одночасно для всіх, хто в ньому приймав участь. Щось додати після відкриття раунду неможливо.

Як бачимо, результати аукціону в якому прийняла участь лише компанія-переможець, та того, де прийняла участь додатково уявна пов’язаня компанія - були б однаковими. Тому і важко говорити навіть про теоретичну можливість спотворення результатів гібридних голландських аукціонів. Завдяки дизайну аукціону спотворення його результатів не могло відбутись зі змовою чи без. Чи міг бути у цього аукціону інший переможець чи вища ціна? Ні, бо реальний покупець був лише один, за правилами він сам міг купити лот, а нікого іншого за такою ж, або більшою ціною цей об’єкт не зацікавив.

Чи українці винайшли якийсь диво аукціон, який неможливо зламати і якого немає в світі?

Моделей аукціонів, які підходять під всі види ринків та активів, такої собі аукціонної “срібної кулі”, не існує. Все залежить від обсягу ринку, його структури, кількості гравців, частоти торгів, культури учасників і так далі. Що точно можна сказати, що формат “гібридних голландських” аукціонів дійсно дуже підходить під українські реалії. Не дивно, бо саме для цього він і розроблявся.

 

Завантаження...
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
Завантаження...
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА