Зоряна Скалецька, партнерка Ario Law Firm, міністерка охорони здоров’я у 2019-2020 роках

Західні санкції, що запроваджуються проти країни-агресора Російської Федерації, неабияк вплинули і на їх ринок ліків та медичних послуг. При чому, збільшення цін на медичні препарати та медичне обслуговування є однією з найменших проблем для росіян. Адже ускладнення логістичних питань, вихід з ринку західних фармкомпаній, неможливість постачання життєво важливих препаратів та медобладнання, кадрові проблеми серед медичної спільноти вже почали призводити до плачевних наслідків в медичній галузі.

Разом з тим, слід розуміти, що проблеми з наданням медичної допомоги в РФ безпосередньо зачіпають й інтереси українців. Адже Росія, окупувавши територію Донецької та Луганської областей, а також Криму, а зараз вивозячи багато українців примусово, наражає їх на загрозу життю та здоров’ю.

Ситуація з ліками

Для того, щоб виробляти той чи інший фармпрепарат, необхідно використовувати стандартні зразки речовин та сумішей (це еталон, який щодня використовується фармкомпаніями для виготовлення препаратів). Західні ж компанії припиняють поставки таких стандартних зразків у тому числі і з економічних причин. Своєю чергою, припинення поставок фактично означає припинення фармвиробництва. Сама ж Росія такі стандартні зразки випускає у невеликій кількості, якої замало для забезпечення виробництва життєво необхідних ліків. Наразі РФ не може швидко розгорнути виробництво стандартних зразків через відсутність регулювання, відсутність системи атестації новостворених стандартних зразків, відсутність ресурсу, на якому можна її купити.

У березні в РФ змінили законодавство і дозволили продавати ліки в іноземній упаковці, на яку приклеюють російську етикетку. Це  має  прискорити і спростити ввезення зарубіжних ліків. Ось воно славетне «імпортозаміщення» в дії! Тут слід зазначити, що навіть,  коли Україна скорочувала процедуру реєстрації ковід-вакцин і ліків, пов’язаних з лікуванням коронавірусу, то в нас все одно були певні вимоги. В Росії ж ми бачимо екстрені та навіть радикальні рішення.

Окрім цього, російський Мінздрав змусив регіони зробити платформу для підбору аналогів ліків та медичних виробів, які наразі відсутні. Мета – аби росіяни не просто покладались на фармацевтів, коли прийшли до аптеки, а для того, аби навіть лікарі знали, яка може бути альтернатива тому чи іншому препарату.

Також у березні РФ почала перемовини з Індією щодо ввезення фармпрепаратів  для покриття того дефіциту, що в них вже сьогодні очевидний.

Ще один крок Росії щодо врегулювання ситуації з ліками  – це так званий паралельний імпорт.  Росія у деяких заявах казала, що вийде з СОТ (Світової організації торгівлі). Річ у тім, що у межах СОТ існує така ТРІПС-угода (угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності), а до неї йде декларація, що передбачає обмеження щодо прав інтелектуальної власності у тому числі патентів на ліки. Тепер щодо паралельного імпорту. Простими словами, кожен виробник і дистриб’ютор з кожної країни має свій формат, обсяги поставок, формування ціни. І паралельний імпорт означає, якщо в певній країні немає тих чи інших препаратів або вони занадто дорогі, то країна може ввозити препарати з іншої країни, де ціна, наприклад, дешевше. Але для цього є відповідні процедури, відповідна позиція держав тощо. Для того ж, хто порушує ці процедури,  передбачено покарання. В Росії на сьогодні це покарання скасували. І не де-юре, а де-факто запускають паралельний імпорт.

Ще один радикальний крок влади країни-агресора РФ – це заборона на 2022-2023 роки виробникам медичних виробів і дистриб’юторам припиняти чи призупиняти свою діяльність раніше, ніж за півроку. Тобто навіть , якщо компанія хоче не закрити, а просто призупинити свою діяльність, вона має повідомити регуляторів ринку і тільки через 6 місяців це зробити.

Також у 2022-2023 роках Уряд  країни-агресора отримає право змінювати особливості надання медичної допомоги. Тобто фактично річ у тім, що росіяни розуміють, що тих чи інших медичних препаратів не буде, а відтак потрібно буде давати або вказівку змінювати методи лікування, або взагалі зменшувати програму обов’язкового медичного страхування і доступу до того чи іншого лікування. Не прямий, але красномовний сигнал, що так і буде, полягає у тому, що нещодавно в РФ проводили соцопитування про те, наскільки громадяни готові перейти на платні медичні  послуги. Близько 20% відповіли, що вони готові платити раз на рік. Більше половини сказали, що готові раз-два на півроку оплачувати медичні послуги. І це при тому, що в них є обов’язкове медичне страхування і гарантовані державою медичні послуги!

Зростання цін. Саме це дійсно один з найімовірніших результатів санкцій. Більш того, про нього говорить навіть керівництво профільного міністерства і російський уряд. Росіяни кажуть, що в планах – розробка певної адресної підтримки громадян. Зокрема, вони хочуть компенсувати різницю в ціні, якщо вона буде зростати. При цьому, профільний міністр заявив, що ціни на життєво важливі ліки можуть піднятися лише з об’єктивних причин. Читаємо між рядків: фактично цими заявами було анонсовано підняття цін.

Масова тіньова нелегальна торгівля ліками на онлайн-ресурсах (аналогах українського OLX). Це також сьогодення країни-агресора.

Ще один провал РФ – це програма медичного імпортозаміщення, на яку останні років п’ять виділялись великі кошти. Проте, як ми бачимо, програма так і не запрацювала. Близько 70% сировини, що використовується для виробництва національних товарів, – це імпортна сировина. А на ринку лікарських засобів вітчизняна продукція становить лише 45 відсотків.

Наскільки мені відомо, росіяни мають в планах (але це лише плани!) зробити спеціальні програми та умови для підтримки імпорту фарми і медичної продукції. Простими словами: вони не можуть впровадити імпортозаміщення і обіцяють спрощенні програми реєстрації ліків, полегшення закупівельних процедур, субсидіювання, зниження відсоткових ставок за кредитами для виробників  та дистриб’юторів тощо.

Також 28 березня профільне міністерство видало наказ почати шукати аналоги ліків, які не виробляються в Росії і при цьому шукати лише серед дружніх країн. Скоріш за все, це буде Індія та Китай. В РФ розуміють, що навіть при найкращих прогнозах через 3-6 місяців вони стикнуться з неабияким дефіцитом препаратів, які до них ввозилися  раніше з так званих недружніх країн.

Дуже непроста ситуація склалася і з онкопрепаратами. Росіяни масово шукають заміну імпортним лікам. Про це вже заявляли їх високопосадовці. У 2021 році 62% всіх витрат з державного бюджету на хіміотерапію були на імпортні препарати, які не мають аналогів в Росії. Зазначу, що 90% російських протипухлинних препаратів не є однозначною заміною іноземним.

Нещодавно з’явилась досить складна формула щодо регулювання цін на життєво важливі ліки. За цією формулою ціноутворення залежить від курсу валют та наявності ліків в обороті. Тобто, якщо їх буде недостатньо, то можна буде підіймати ціну на всі життєво важливі ліки. Чи слід пояснювати, як це збільшить навантаження на бюджет і на кишені пацієнтів?

Йдуть на дно. Ситуація з медичною допомогою

Ще одна  проблема, з якою стикнулася РФ, - це ситуація з медичною допомогою. Та про все по черзі.

Не потрібно бути медиком, аби розуміти, що якість та результат лікування залежить від правильно поставленого діагнозу. Так ось з середини березня складна ситуація в Росії склалась з медичним лабораторним обладнанням. Постачальники відмовляються продавати обладнання за раніше зафіксованими цінами, адже на вартість вплинув і курс, і ціни енергоносіїв у виробників обладнання, і логістика, яка була сильно ускладнена через санкції. Ба більше! Великобританія на державному рівні заборонила поставки медобладнання до країни-агресора. Що ж зробила Росія? До 1 серпня заморозила ціну контракту на медичне обладнання – не більше 50 млн рублів. А купляти медичні вироби до кінця цього року клініки можуть лише в електронній формі, якщо їхній виробник єдиний на території Росії або він з тої країни, яка не ввела санкції. Фактично це вкрай обмежена можливість.

Щодо лабораторного обладнання, то на світовому ринку існує велика нішева спеціалізація виробництва. Тобто знайти заміну на обслуговування та ремонт обладнання, а також виробництво реактивів, фактично дуже важко. І вже сьогодні це загроза того, що доступність до значної кількості діагностичних обстежень буде припинена.

За офіційними даними Росстату у 2020 році 65% медичного обладнання і 60% транспорту вже було зношеними і потребували заміни. При цьому, 75% цього обладнання і транспорту є імпортним. Таким чином, можна говорити про те, що зношення цього року буде ще більшим і при цьому заміни не буде. Все більше техніки буде виходити з ладу, а відремонтувати та отримати запчастини буде майже неможливо.

Також  в Росії існує неабияка проблема з трудовими кадрами, страйками та звільненням медичних працівників. Деяким медзакладам  просто не вистачає коштів закривати їхні потреби. І тут мова навіть не про ліки та витратні матеріали, а про зарплати медиків. Наразі мова йде про те, що вже сьогодні  необхідно збільшити  бюджет на надання медичної допомоги десь на 30%.

В результаті, в окремих регіонах РФ зараз підіймають питання про те, що потрібно збільшити тарифи на  обов’язкове медичне страхування для лікарень. Цьому сприяло зокрема і зростання цін на ліки та витратні матеріали.

Отже, хоча міжнародні санкції напряму не торкаються системи охорони здоров’я, все ж таки вони опосередковано мають досить суттєвий вплив.