17:35 19.05.2023

Автор МИКОЛА ФІЛОНОВ

Інформаційний фронт України: медійники повинні стати хедлайнерами українського сегменту Telegram

4 хв читати
Інформаційний фронт України: медійники повинні стати хедлайнерами українського сегменту Telegram

Микола Філонов, журналіст, громадський діяч, засновник медіа-холдингу "Новини Вінниці"

 

Українська редакція "Forbes" на основі дослідження  USAID-Internews підготувала аналітичний огляд – звідки українці отримують новини під час війни https://forbes.ua/money/koroli-novin-khto-stoit-za-naybilshimi-novinnimi-media-v-ukraini-cayti-telegram-youtube-facebook-15052023-13651.

Моніторинг ринку виявив, крім іншого, й такий факт – 60% українців отримують новини з Telegram-каналів. Для порівняння – аудиторія Facebook складає лише 25% – це багато, але понад у 2 рази менше, ніж у популярної месенджер-платформи.

Цікавим (і тривожним) є й ще один факт. Серед перерахованих у публікації "Forbes" топ-10 найбільш популярних у користувачів з України Телеграм-каналів, два – відверто антиукраїнські: Юрія Подоляки, якому Служба безпеки України СБУ повідомила про підозру та канал не менш проросійського Анатолія Шарія, більшість інших – сухо інформаційні (але – що важливо – не офіційні!).
Повідомлення про подію = констатація факту. Авторський серед них лише один ("Лачен пише").

У цьому зв’язку можна погодитися із авторами статті у "Forbes", що "людям життєво важлива оперативна інформація", а тому вони обирають шлях отримання негайних повідомлень. І знову ж праві журналісти, які вказують, що у сегменті Telegram уже нормою стала практика відсутності мінімальної перевірки інформації на достовірність.


З усього цього можна зробити декілька висновків, не надто приємних для всієї системи української інформаційної політики. Причому, мова йде саме про систему, а не про окремі впливові її елементи, а також виконавців.

Люди потребують оперативної інформації, але обирають шлях її отримання не з офіційних джерел (ОП, Кабмін, РНБО, командування ЗСУ), а від авторів Телеграм-каналів, часто анонімних. Наприклад, у "Forbes" щодо власника та авторів популярного каналу "Труха" зазначено, що це "ймовірно" певна особа. Хто веде низку інших розкручених каналів й взагалі невідомо, тож через них можна давати, як проукраїнську інформацію, так і просувати ворожі наративи.

Проблеми казенного підходу до миттєвої комунікації із суспільством є більш, ніж очевидними, особливо з огляду на те, що обираючи між державою і (прости, Господи) Шарієм, користувачі обирають останнього. Замовчувати ці проблеми – значить лити воду на млин ворога.

Зрозуміло, що в Україні й досі залишається значна аудиторія потенційної "п’ятої колони" та "ждунів", які з більшою охотою дивляться і слухають "ворожі голоси", але вона не становить критичної маси. Усі інші йдуть у неофіційний Telegram з метою отримання не лише оперативної, а й об’єктивної інформації, без цензури та усіх інших вад, притаманних будь-якій державній системі комунікації.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що у Вінниці відбувся форум "Інформаційний фронт України: як протистояти російській пропаганді" https://interfax.com.ua/news/press-release/901109.html

Ми ж розуміємо, що поки адміністратор такого каналу погодить пост з керівником, а той – з куратором ("аби не написати лишнього"), то актуальність такої новини уже зменшується.

Проблема друга – у трактуванні. Якщо ми подивимося на топ-канали (посилання із зрозумілих причин не даю) Телеграм-сегменту країни-агресора, то побачимо глобальну відмінність від українських.

У лідерах – саме авторські канали. Як ліберального спрямування, так й "імперського", мілітаристського. Але вони не лише інформують читачів, вони подають новини з коментарями та "під соусом" певного трактування. Тобто мова йде не лише про донесення повідомлення про події, а й моделювання на їхній основі поведінки читачів.


І тут ми (українські медійники) суттєво відстаємо від ворога. Тож нерідкою (і висновки "Forbes" це, на жаль, підтверджують) буває ситуація, коли українці, бажаючи дізнатися про подію, заходять у пошуку інформації про неї на "ворожу територію", а там їм, крім оперативних новин, ще й "довішують" порцію обов’язкової пропаганди, загорнутої у яскравий і доступний медіа-контент.

Слід зауважити, що в країні-агресорі бум розвитку телеграм-каналів вже йшов на спад, коли в Україні цей месенджер лише починав своє існування.

Як здається, вирішити проблему можна способом стимулювання переходу у динамічний Telegram досвідчених медійників з традиційних ЗМІ, які мали б не самоусуватися від боротьби на інформаційному фронті, натомість очолити її.

Інакше ситуація, принаймні у цій сфері, погіршуватиметься й надалі.

Якщо проблема існує (а, як пише "Forbes", вона існує), то її слід не замовчувати, а вирішувати.

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ОЛЕГ ВИШНЯКОВ

Середньорічний темп зростання світового роздрібного сектору: перспективи для України

РОМАН АНДАРАК

Україна підтвердить на COP29 свою відданість ідеї net zero як частину Енергостратегії та "Формули миру"

РОМАН ДОРОШ ВІКТОР БЕДОЯ РЕСТРЕПО

Оцінка достатності ресурсів для відбудови та декарбонізації української енергетики

ЄФРЕМ ЛАЩУК

Якими є найбільші схеми тіньової економіки України?

ЄВГЕН МАГДА

Шанси для несвятих

МИХАЙЛО МІЩЕНКО

Війна: хто втомився більше?

ВАДИМ ПОПКО

Повернути майбутнє: місія здійсненна. Як закладам вищої освіти повернути студентів

ЄВГЕНІЯ БОЖКО

РРО та ПРРО: чи можливе співіснування?

МАРІЯ КАРЧЕВИЧ

Портал вакансій розширює можливості працевлаштування для медиків

ЮРІЙ ЩУКЛІН

З чого почати, в чому розібратися та на кого спиратися у своїх рішеннях новому очільнику “Укрзалізниці”

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА