Олександр Трохимчук, журналіст

 

Посада голови парламентського комітету з питань свободи слова через чотири роки стала знову вакантною для народних депутатів. У середу Верховна Рада 258-ма голосами відкликала з неї обвинуваченого в держзраді члена "Платформи за життя і мир" Нестора Шуфрича.

Представники депутатських фракцій та груп розповіли інформаційному агентству "Інтерфакс-Україна" про своїх кандидатів на цю посаду, а також про те, якою бачать діяльність комітету надалі.

Однією із перших про своє право очолити цей орган заявила фракція "Європейська солідарність". Представник політсили Софія Федина буквально за кілька хвилин до голосування за "зняття" Шуфрича вимагала на пленарному засіданні, щоб "на чолі комітету з питань свободи слова був представник опозиції, тобто "Європейської солідарності".

Співголова фракції Ірина Геращенко у коментарі "Інтерфакс-Україна" також зазначила, що головування у цьому комітеті "має належати опозиції". "Така парламентська традиція, причому не лише в Україні, а й у всьому цивілізованому світі", – наголосила вона.

Такої ж думки дотримується і член фракції "Голос" Андрій Осадчук. "Керувати цим комітетом традиційно має опозиція. Дискусія про нову кандидатуру лише починається", – сказав нардеп.

Набагато менш оптимістично можливість перезавантажити комітет оцінює депутат із групи "За майбутнє" Ірина Констанкевич. "Є опосередкована інформація, що посада голови комітету не буде заміщуватися. А буде в. о. (після відкликання Шуфрича виконувачем обов'язків голови комітету з питань свободи слова автоматично став чинний заступник голови – нардеп від "Слуги народу" Євген Брагар – ІФ-У). Із сумом констатуємо: який керівник – така й робота", – прокоментувала парламентарій.

У свою чергу представник фракції "Батьківщина" Сергій Євтушок звернув увагу на те, що в нинішньому скликанні Ради перерозподіл посад у комітетах здійснюється "якось неприродно" у зв’язку з відсутністю закону про опозицію. "Тому члени опозиційних сил не мають можливості обійняти посади, зокрема, і в регламентному комітеті, і в комітеті з питань свободи слова, і в Рахунковій палаті, як це має відбуватися в демократичній країні", – уточнив він.

При цьому в "Слузі народу" вважають, що опозиційним фракціям та групам слід визначитись із вирішенням цього питання в рамках погоджувальної ради ВР, напрацювавши узагальнену позицію. "Але це не рейтингове голосування, а проект постанови вноситиметься до Ради вже з конкретним прізвищем. Тому важливо, щоб погоджувальна рада визначилася і надалі ми змогли розглядати це питання у залі засідань", – пояснила заступник голови фракції Євгенія Кравчук.

Власне, говорячи "про конкретне прізвище" майбутнього керівника комітету, варто зазначити, що в одних фракціях і групах вже заявляють про потенційних кандидатів, а в інших це питання поки що навіть не обговорювали.

Наприклад, у "Голосі" готові делегувати на цю посаду Ярослава Юрчишина, який наразі обіймає посаду першого заступника голови комітету з питань антикорупційної політики.

"Можу підтвердити, що Ярослав Юрчишин, можливо, буде одним із кандидатів на посаду голови комітету з питань свободи слова. Як мінімум така дискусія в рамках фракції зараз є. І з політичного, і з юридичного, і з професійного погляду кандидатура Юрчишина, напевне, підходить для того, щоб перезапустити роботу комітету", – розповів Андрій Осадчук.

Кандидатами ж від "Євросолідарності" Ірина Геращенко назвала відразу п'ятьох членів фракції. Це Микола Княжицький, Софія Федина, Володимир В'ятрович, Володимир Ар'єв, а також Вікторія Сюмар, яка у минулому скликанні Ради керувала комітетом з питань свободи слова та інформаційної політики. "У них достатній і професійний досвід і досвід законодавчої роботи, комунікації з медіа, розуміння того, що таке захист прав журналістів та їхнього права на професію, а редакцій – на свободу слова", – зазначила Геращенко.

А ось у групі "Платформа за життя та мир" залишаються на позиції, що комітет має очолювати його екс-глава Нестор Шуфрич. "Ми не голосували за його відставку з посади, оскільки вважаємо, що справа проти нього має штучний характер", – сказав голова депгрупи Юрій Бойко.

Раніше нардеп Ярослав Железняк ("Голос") у своєму телеграм-каналі повідомляв про те, що найбільш ймовірно, через деякий час на цю посаду буде внесено кандидатуру Павла Бакунця з групи "Довіра". Аналогічною інформацією у розмові з кореспондентом "Інтерфакс-Україна" поділилися ще кілька джерел в українському парламенті.

При цьому лідер "Довіри" Олег Кулініч у коментарі агентству зазначив, що поки що жодних домовленостей з цього приводу немає. За словами ж самого Бакунця, поки з ним цього питання ніхто не обговорював. Водночас він додав, що й не готовий розглядати варіант такої кадрової ротації.

"У цьому комітеті необхідно працювати з журналістським середовищем, в якому я ніколи не був, тому очолити відповідний напрямок для мене не э можливим. Я можу працювати в комітеті місцевого самоврядування, оскільки я з цієї галузі (у 2015 році Бакунця було обрано мером міста Яворівна Львівщині від партії "Самопоміч" – ІФ-У), у бюджетному (з жовтня 2022 року Бакунець входить до складу комітету ВР з питань бюджету – ІФ-У), але журналістом я ще не працював. Про те, що мене "сватають" до комітету з питань свободи слова, я читав у соцмережах, проте це не підкріплено жодними реальними кроками", – пояснив нардеп.

Водночас Євгенія Кравчук зазначає, що і "Слуга народу" на засіданні фракції ще не обговорювала питання щодо кандидатів на цю посаду. Але при цьому вона наголосила, що його головою не може бути "власник медіа або представник фракції з великою концентрацією депутатів, які є акціонерами медіа, оскільки це може викликати конфлікт інтересів".

Між тим, важливо врахувати й той факт, що нині комітет з питань свободи слова є найменшим у Верховній Раді. В його складі – лише три депутати (відкликаний з посади голови Шуфрич усе ще залишається його членом). А відповідно до постанови "Про перелік, кількісний склад та предмети ведення комітетів Верховної Ради України дев'ятого скликання", до кожного з них може входити не менше трьох парламентарів.

Тому, акцентуючи на значущості цього комітету, зокрема під час війни, співрозмовники агентства також сходяться на думці про необхідність перезавантажити його, зокрема, й кількісно.

"Комітет з питань свободи слова однозначно потрібен. Особливо для нашої демократії, в умовах воєнного стану. На мій погляд, навпаки – його потрібно не ліквідувати чи об'єднувати з іншими, а збільшити кількість членів-парламентарів", – сказав голова групи "За майбутнє" Тарас Батенко.

У свою чергу, Ірина Геращенко вважає, що поповнити лави представників комітету зможуть також і члени фракцій, які "не хотіли працювати під керівництвом пана Шуфрича".

"Зрозуміло, у такому складі важко розраховувати на сильний голос у парламенті. "Європейська солідарність" претендуватиме на те, щоб очолити цей комітет, – і в такому разі наші депутати також будуть до нього делеговані", – додала вона.

При цьому Олег Кулініч не бачить проблеми щодо можливості збалансувати кількість членів комітету з питань свободи слова.

"У парламенті, наприклад, є депутати, які не входять до жодного комітету. Це питання можна вирішити в рамках погоджувальної ради фракцій та груп, керівництва Верховної Ради", – вважає лідер групи "Довіра".

Зберегти комітет із питань свободи слова планують і у "Слузі народу". "Наміру ліквідувати комітет немає. Принаймні це дивно трактувалося б, особливо – в умовах війни", – сказала заступник голови фракції Євгенія Кравчук.

 

***

Інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна" стежитиме за подальшими подіями стосовно комітету ВР з питань свободи слова та обрання його нового керівника.