20:14 18.10.2016

В.Омелян: Морській галузі потрібно ставити крапку на інтересах місцевих князьків-лобістів

9 хв читати
В.Омелян: Морській галузі потрібно ставити крапку на інтересах місцевих князьків-лобістів
Ексклюзивне інтерв'ю міністра інфраструктури України Володимира Омеляна агентству "Інтерфакс-Україна" (II частина) Запитання: Перейдемо до автодорожньої галузі. Чи вірите ви в швидке ухвалення законів про Дорожній фонд, адже вони можуть забрати частину коштів, які раніше використовувалися корупційно? Відповідь: насправді, корупцію можна створити з чого завгодно. У нас вона робиться з повітря і політичного бажання мати корупційну схему. Тому дорожній фонд не буде наявністю або відсутністю корупції, за бажання вона з'явиться чи не з'явиться там. Ми виходимо з того, що маємо безпрецедентну підтримку парламенту. Під час голосування законопроектів у першому читанні я переживав, напевно, як у день народження дитини або в день весілля. Я сподіваюся, в такій ж кількості голосів ці документи будуть проголосовані у другому читанні та в цілому, і з такою ж кількістю будуть проголосовані всі інші проекти під час "інфраструктурного дня". Ми створимо нормальні інструменти для роботи державного апарату – це те, на що всі скаржаться, оскільки він розбалансований. Далі подивимося. Ми хочемо створити механізм акумулювання грошей для ремонту доріг і будівництва нових, і одночасно впровадити механізми жорсткого контролю, щоб уникнути корупційних моментів. Також введемо підзвітність громадськості, щоб вона розуміла, що відбувається і з якою метою. Запитання: Чи обговорювали ви з Мінфіном його ініціативу про зменшення наповнення дорожнього фонду наступного року? Відповідь: Наразі маємо зменшений відсоток наповнення, близько 25% від джерела. Це, звичайно, не задовольняє ситуацію, але в цьому випадку у Мінфіну завжди життя незавидне, оскільки кожен міністр хоче більше. Я сподіваюся, що ми знайдемо розумний баланс. Я буду щасливий, якщо вдасться отримати великі кошти, якщо ні, то почнемо з цього, нам важлива, в першу чергу, поява самого фонду. Зараз ми активно працюємо з міжнародними фінансовими організаціями для різкого зростання вибірки кредитних ліній минулих років, зупинення неефективних або занадто довгих проектів. Запитання: Що ще ви маєте намір впроваджувати в дорожній галузі для її розвитку? Відповідь: Ви знаєте, є багато таких речей. Це і толінг, і ваговий контроль, це і децентралізація "Укравтодору", передача місцевих доріг з відповідними повноваженнями і грошима. Це базові речі, з якими ми зараз працюємо. Також, думаю, ми врегулюємо ще низку питань на рівні Кабінету Міністрів, міністерства, для того щоб було легше. Ми хочемо прийти до відчутного прогресу у сфері міжобласних державних автомобільних перевезень, розібратися з маршрутками, щоб не було таких, як кажуть "Сам пан склепав", які переобладнують в гаражах і у разі ДТП вони є просто труною на колесах. Буде мінімальна сплата в бюджет, але буде висока відповідальність, комфорт, безпека. Крім того, у нас є великий закон щодо євродиректив, які потрібно імплементувати в правове поле держави, ми його зараз теж розробляємо спільно з парламентом. Я б хотів, щоб він теж був проголосований під час "інфраструктурного дня", він регулює багато питань, зокрема й питання безпеки. Окремо я хоті би наголосити, що в державному дорожньому фонді ми вперше маємо виокремлене питання безпеки, коли мінімум 5% тіла фонду піде на гарантування безпеки на дорогах – освітлення, розділові смуги, відбійники, знаки. Запитання: Скажіть, коли в уряді заплановано затвердити рішення про ліквідацію ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України"? Відповідь: Думаю, найближчим часом. У нас, у принципі, вже все готово, у нас є розуміння, як це потрібно зробити. Більше того, я сподіваюся, що з призначенням нового керівника "Укравтодору", що відбудеться раніше, ніж рішення про скасування ліквідації ДАК, ми зможемо піти швидше. Запитання: Тобто це буде призначення до проведення конкурсу з відбору глави "Укравтодору"? Відповідь: Поки ми виходитимемо з формули виконувача обов'язків з подальшим конкурсом, коли нам вдасться його провести. Запитання: Як швидко та успішно розвинути габаритно-ваговий контроль? Чи реально це в нашій країні? Відповідь: Це реально. За нетривалий період роботи вагового контролю на дорогах вже встигла сформуватися позитивна громадська думка: перевантаження автомобілів вбиває дороги і людей. Ми бачимо розуміння з боку цілої низки областей, які готові за муніципальні гроші закуповувати стаціонарні комплекси контролю, а це важливо, оскільки переносні комплекси можуть працювати влітку, в осінньо-весняний період, але не взимку, коли опади і холод. Ми сподіваємося, що закон про габаритно-вагові норми буде проголосовано, але це дуже непросто. Якраз тут ми маємо яскраве поєднання політики і бізнесу, коли політичні лобісти обстоюють інтереси великих виробників і перевізників. З одного боку ми розуміємо ситуацію і терпляче пояснюємо, що якщо ми підемо на поступки, ми повернемося в ту ж стадію, де були навесні цього року, коли всі перевозили що хотіли і як хотіли. Запитання: Ви згадували законопроект про таксі. Які його основні завдання? Відповідь: Ми хочемо максимально лібералізувати цю сферу, максимально спростити отримання ліцензій. Вони можуть бути двох видів – національна або локальна, їхня вартість буде абсолютно мінімальною. Ми хочемо, щоб всі перевізники користувалися легальними позначеннями таксі. Цим ми спростимо роботу таксистів, їм не потрібно буде платити хабарі, з кимось домовлятися: по мінімуму заплати податки – працюй спокійно, легально. Це підвищить безпеку і комфорт пасажирів, автомобілі будуть сертифіковані, з пройденим ТО, комфортні, диспетчерська відповідатиме за водія. Окремими пунктами ми врегулюємо питання нових видів надання послуг таксі, таких як інтернет-таксі, що працюють в Україні "Уклон", Uber, Taxify і нових, щоб перевести їх у правові рамки та уникнути спекуляцій. Ті таксисти, які працюють в правових рамках, а сьогодні їх не більше 10%, цілком підтримують ці зміни, ми обговорили всі нюанси. Сподіваюся, що і ті, хто працює нелегально, зрозуміє переваги цього закону. Запитання: Морський комплекс. Гальмування розвитку, падіння перевалки, портові збори. Чи зможете зрушити це з мертвої точки? Що заважає? Відповідь: Проблема багатошарова, як і все в нашій країні. Що ми зробили з системних речей: запустили узгодження морської адміністрації – це головна вимога міжнародної морської організації, основна вимога морегосподарського комплексу – мати державну структуру, що сприятиме розвитку індустрії. Ми максимально лібералізували і намагаємося не втручатися в процес роботи комплексу. До речі, у нас відбулися зустрічі з DP World, Hutchison Ports. Якщо вони зайдуть на український ринок, ми отримаємо абсолютно нову якість морських портів. Я, якщо чесно, втомився від місцевих князьків, від окремих спеціально поставлених людей, які всіляко лобіюють морську галузь з призми власних інтересів, думаю, тут потрібно ставити крапку і перейти до нормального бізнесу, як у розвинених країнах. Від цього виграють всі, оскільки, приміром, із заходом DP World, Hutchison Ports до будь-якого з портів України, його капіталізація зросте в рази. Тому працюємо і чекаємо. Запитання: Законопроект про приватизацію держстивідорів: коли слід очікувати, і чи буде ефект від нього? Відповідь: Ви знаєте, останні 15 років держава нічого не інвестувала у розвиток портової інфраструктури, максимум, що робили – це днопоглиблення. Все, що зроблено в морській галузі – це приватні інвестиції, наскільки вони ефективні – інше питання. Усі нові комплекси – це приватний капітал, альтернативи цьому немає. У держави не буде достатньо ресурсів для оновлення транспорту, рухомого складу "Укрзалізниці", оновлення портової інфраструктури, – лише зовнішні інвестиції у вигляді приватизації, концесії, ДПП дають шанс на розвиток. Ми працюємо над цим, і, я сподіваюся, це правильний крок. Найбільші порти будуть передані в концесію, менші – приватизовані. Запитання: Що необхідно зробити, щоб залучити і без того зляканого інвестора в українські порти? Відповідь: У мене є два варіанти: нічого не робити, бо все тяжко, або пробувати, я пробую. Проблем дуже багато: і земля, і рейдерські захвати, і надмірні перевірки правоохоронців. Тим не менш, двоє великих світових операторів заходять на переговори, їм цікаво, вони готові. Це стратегічні інвестори, якщо вони заходять у країну, це сигнал, що тут можна працювати, заробляти, мати перспективу. Запитання: Уточніть, чому пілотом для концесії було обрано спеціалізований порт "Октябрськ"? Адже він спеціалізувався на військових вантажах, працював з "Укроборонпромом". Відповідь: З "Укроборонпромом" у нас є бачення, що те, що вони використовують зараз, ми їм віддамо, вони отримають безперешкодний доступ до інфраструктури порту, він має там зовсім невеликий відсоток перевалки, все інше буде в концесії. Херсонський порт і порт "Октябрськ" – єдині порти зі 100-відсотковою держвласністю, у всіх інших приватні оператори, наприклад, в Одесі майже нічого не залишилося державного. Ми маємо це розвивати, і, думаю, вибір був слушним. Запитання: Розкажіть про ситуації, що склалася в тендері на днопоглиблення з компанією "Ян де Нул". У чому там проблема? Чи правда те, що пишуть в ЗМІ про компанію? Відповідь: Я б хотів, щоб найбільші та найвідоміші компанії працювали в Україні. Я сподіваюся, так і буде. Що стосується "Ян де Нул", то міжнародна група "Ян де Нул" підтвердила повноваження компанії "Ян де Нул Україна", що виграла тендер на днопоглиблення "Південного". Це означає не лише приналежність до компанії, відомій у всьому світі, але й високі стандарти виконання робіт. За якихось ексцесів компанія може зазнати серйозного удару по власній репутації. Сподіваюся, цього не станеться і, крім того, також розраховую, що роботи будуть виконані значно дешевше, ніж планувалося. Питання: Якщо ми говоримо про створення морської адміністрації, є сенс залишати АМПУ? Відповідь: Морська адміністрація в більшості органом з безпеки, регулятором, який буде закладати стратегічний розвиток галузі, а АМПУ буде виконувати господарські функції. Запитання: чи Розібралися вже у ситуації з капітаном порту "Південний" і інцидентом з екологами? Відповідь: Так, політичне рішення прийнято і спільно з міністром екології О. Семераком звернемося до Генеральної прокуратури. Ми підтримуємо капітана в суді. Я думаю, що це мерзенне явище з боку екологічної інспекції, явні спроби якогось реваншу та встановлення колишніх методів роботи, це неприпустимо. Запитання: Підбиваючи підсумок: які основні плани міністерства на 2017 рік? Відповідь: Не зупинятися. Насправді, планів дуже багато, і вони зростають мірою виконання інших робіт. Наступний рік – повна децентралізація "Укравтодору", переведення її в ефективну структуру, це якісний контроль, будівництво нових доріг за рахунок коштів МФО з подальшим залученням концесіонерів. Також це морська адміністрація, наведення порядку в портах, голосування у Верховній Раді за можливість приватизації держстивідорів, початок перших концесій – порт "Октябрськ" та Херсонський МТП. В авіації – лягаємо кістьми, щоб підписати договір про лібералізацію авіапростору з ЄС, сподіваюся, що Єврокомісія знайде механізм підписання цієї угоди. Також хочу запустити роботу мережі внутрішніх водних шляхів, і вже є два потенційні інвестори, які готові серйозно зайти на річку, нам потрібен закон і спрощені правила гри. Є у нас і питання "Укрзалізниці", "Укрпошти" – подальша корпоратизація, ефективна модель, повна прозорість і підзвітність суспільству. Мають бути суттєві зміни в електротранспорті, ми підписуємо з ЄІБ EUR200 млн кредитних на електротранспорт для українських міст. У цьому контексті ми організовуємо офіс з розвитку електромобілів, хочемо порушити питання про актуальність цього питання для українців, я впевнений, що за цим майбутнє. Ну і звичайно структурні зміни міністерства. Ми хочемо створити орган, що дає структурне бачення для країни, а не є генератором приватних ініціатив у різних сферах транспортної діяльності.

ЩЕ ЗА ТЕМОЮ

РЕКЛАМА

ОСТАННЄ

ЄІБ розробляє програми енергоефективного відновлення житлового фонду та створення соціального житла

Юрій Бова: Наше найперше завдання - зберегти весь потенціал наявного бізнесу

Директор юридичного департаменту компанії "Санофі в Україні" – про доступ пацієнтів України до інноваційної терапії

Максим Доценко: Червоний Хрест – це відображення обличчя держави

Кожен обмін полоненими дає нову інформацію і надію рідним - Уповноважений з питань зниклих безвісти

Допоки Україна потребуватиме гуманітарної допомоги внаслідок жорстокої війни з боку Росії, ми будемо з вами - директор з питань сусідства Генерального директорату ЄК з гуманітарної допомоги

Михайло Бакуненко: Заборона експорту газу, ігнорування законодавства та відчуження бізнесу – сьогодення галузі в Україні

Нам завжди не вистачає коштів, бо ми постійно розвиваємося – керуючий партнер "ТК-Домашній текстиль"

"Укренерго" готове сприяти розвитку власної генерації промспоживачами - глава компанії

Ми можемо вдосконалювати діагностику за допомогою ШІ –  завідувач відділу Інституту ім. Філатова

РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА

UKR.NET- новости со всей Украины

РЕКЛАМА