Ексклюзивне інтерв'ю комерційного директора ПАО "Донбасенерго" Олега Ларіонова агентству "Інтерфакс-Україна"

– "Донбасенерго" за 9 місяців отримало 1,4 млн грн чистого прибутку проти 69,2 млн грн чистого збитку за аналогічний період минулого року. Завдяки чому поліпшилися показники?

– Перший чинник: введення нового ринку й стабільна робота Слов'янської електростанції на цьому ринку.

Другий чинник: світова кон'юнктура падіння цін на енергоносії дала змогу оптимізувати паливну складову, яка наразі, можна сказати, перебуває на допустимому рівні для роботи нашої станції.

Крім того, у нас з'явився надійний партнер – "Шахта 1-3 "Новогродівська", яка весь свій ресурс спрямовує на Слов'янську ТЕС, і це хороша підмога для нашої компанії. Вчасно оплачуючи вугілля, "Донбасенерго" допомагає розвиватися шахті, яка покриває близько 50 % від загального споживання вугілля Слов'янської ТЕС.

Також ми оптимізуємо й скорочуємо витрати. На жаль, 1,4 млн грн чистого прибутку не можуть дозволити нашій компанії модернізувати обладнання й відшкодувати всі необхідні фінансові витрати.

– Нещодавно "Донбасенерго" виступило за скасування знижувальних коефіцієнтів на балансуючому ринку. До яких якісних змін може призвести реалізація такої ініціативи?

– Завдання балансуючого ринку – забезпечити баланс виробництва й споживання. На сьогодні в Україні немає акумуляторних батарей, тому зберігати електроенергію країні ніде. А навіть якщо й будуть, то не в тих обсягах, які потрібні системі. Електроенергія – такий продукт, виробництво якого потребує миттєвого споживання. Сьогодні ніхто не може на 100 % спрогнозувати споживання, і перепади в мережі обов'язково будуть. Однак наша система все одно має бути спрямована на те, щоб максимально точно прогнозувати споживання. Чим точніший прогноз, тим ефективніше виробництво електроенергії.

Щоб якось збалансувати систему й тримати частоту близько 50 Гц, "Укренерго" навантажує й розвантажує, насамперед, теплові електростанції, а також «Укргідроенерго», тому що ТЕС і ГЕС – найбільш маневрені. Але теплова генерація для підняття блоків потребує більше часу – від двох годин (з гарячого стану) до 12-ти, щоб розтопити й запустити. Тому зайві розвантаження/навантаження негативно впливають як на устаткування, так і на енергосистему в цілому, а платити за це нікому.

Тому наразі в нас діє третя спроба побудови моделі балансуючого ринку кепів. Спочатку була прив'язка до ринку "на добу наперед" (РДН), потім зробили модель, зручну для ТЕС і ГЕС/ГАЕС, які, повторю, несуть на собі весь тягар регулювання системи, а потім НКРЕКП своїми рішеннями змінила ціноутворення, яке, на нашу думку, було прийнято в підтримку "ГарПоку" і "Енергоатома".

Однак "Донбасенерго" відстояло в суді законне право, щоб розвантаження й завантаження відбувалися згідно з тією моделлю, яка спочатку була прийнята в умовах ринку. Наша компанія виступає за скасування обмежень для всіх гравців на балансуючому ринку, що встановило б однакові правила для всіх гравців. І таким чином ринок сам би визначив ціни на РДН, внутрішньодобовому ринку (ВДР) і на балансуючому ринку (БР) також.

На жаль, наразі виходить так, що балансуючий ринок у нас не є ринком штрафів, і іноді вигідніше потрапити в небаланс, ніж закупити електроенергію в якомусь із сегментів. Тому що всі наші ринки штрафуються мінімум на 5 % і з відстрочкою платежу. Іноді легше піти в небаланс і заплатити пізніше, ніж закупити в той же день. Це знову ж б'є по тепловій генерації й "Укргідроенерго", які покривають небаланси своєю потужністю. Тому необхідно відпускати всіх учасників балансуючого ринку у вільне плавання.

– Які знижувальні коефіцієнти зараз на балансуючому ринку?

– Зараз для теплової генерації встановлено максимальний коефіцієнт 45 %. Для споживачів є певна шкала: якщо система в дефіциті, і ти його створюєш, то це ціна покупки небалансів – price cap РДН плюс 5 %. Якщо система в дефіциті, а ти створюєш профіцит, то ціна продажу небалансу РДН мінус 5 %. І навпаки, якщо система у профіциті, і ти не використовуєш додатковий профіцит, ціна продажу небалансу може сягати РДН минус 45 %. А якщо система у профіциті, а ти дефіцитний, тоді ціна покупки РДН плюс 5 %.

Така система не завжди корелюється з об'єктивною реальністю. Все одно –  дефіцит або профіцит, спожив – заплати, не спожив – також заплати. Такий механізм діє на всіх ринках, крім електроенергії, і постійно посилюється (наприклад, ринок газу). Але що таке система в дефіциті? У нас іноді в нічні години "Укренерго" показує, що система в дефіциті, якщо "Енергоатом" не продав 4 ГВт. Європейцям цього не зрозуміти: як може бути дефіцит, якщо "Енергоатом" працює понад продані обсяги? Проблема в тому, що фізичні й фінансові потоки в енергосистемі не збігаються один з одним. "Енергоатому" потрібно продати умовно всю свою базу, а «Гарантованому покупцю» – грати за іншими цінами на піках.

Однак, що особливо обурює в ситуації з балансуючим ринком в Україні? Якщо споживач не спожив заявлені обсяги, він відбувся легким штрафом. Але якщо я не підняв блок, мене штрафують серйозніше, ніж споживача. У нас непропорційно розподілені заходи відповідальності.

Тому, якщо відпустять усі ціни, то ринок протягом місяця-двох стабілізується, ціна небалансу складеться на кожний день, і всі звикнуть до нового порядку.

Зараз я зобов'язаний виконати команду диспетчера в будь-якому разі. Інакше штраф. А як мені працювати, якщо мене змушують працювати у збиток? Це рабство якесь!

Балансуючий ринок – це ринок штрафів, і його лібералізацію необхідно починати поетапно, з великих підприємств. А то виходить, що коли погано "ГарПоку", ми допомагаємо йому, убиваючи тим самим теплову енергетику. Коли ж погано тепловій, тоді відпускаються ціни, і краще стає "ГарПоку". Це гойдалка.

І обов'язково слід посилити штрафи за небаланси для "зеленої" енергетики. А то виходить, що начебто "зелені", але при балансуванні викидається в атмосферу величезна кількість викидів.

– Чим було викликане падіння ціни на РДН в останню декаду жовтня?

– Наприкінці жовтня в нас був профіцит електроенергії через «зелених», крім ранкового й вечірнього піків. "ГарПок" виставляв на продаж потужність близько 3,5 ГВт. Також не зовсім зрозумілу для нас стратегію продажів обрав "Енергоатом". Але все змінилося на початку листопада: на вихідних прийшов циклон, і в "ГарПоку" вже було 0,9 ГВт. Щоб компенсувати 2,5 ГВт дефіциту в енергосистемі, включали ще 12 блоків теплової генерації. Тобто запускалися блоки, які не працювали вже близько року, а їх потрібно було утримувати, і це все гроші. А де їх брати? Кредити? Якщо раніше поручителем по кредитах виступало ДП "Енергоринок", то зараз банки кредити нам не можуть дати, тому що бояться мати справу з енергопідприємствами через незадовільні фінансові показники й нестабільність в енергетиці в цілому. Ми поставлені в рамки виживання. Ми – це теплова генерація, у когось краще, у когось гірше. Але найголовніше питання: ціна 1,10 грн за кіловат/годину не відшкодовує витрати на виробництво.

– Наближається кінець року, коли приймається енергобаланс із виробничими й ціновими показниками на наступний рік. Чи можна очікувати якихось рішень стосовно змін правил на ринку в цей період?

– Ще 3 січня 2020 року у НКРЕКП обговорювалося питання фінансового PSO. Ще не було «торгівлі повітрям», і ми говорили про перспективи року. І вже тоді йшлося про те, що ми до фінансового PSO все одно прийдемо. Просто чим пізніше прийдемо, тим більше втратимо. Ринковий механізм із ручним регулюванням не працює.

Із запровадженням фінансового PSO є певні труднощі у зв'язку з тим, що Кабмін повинен вирішити питання про видачу кредитів з мінімальними ставками для покриття касового розриву населення. Адже населення платить постфактум, а постачальники для населення повинні купити електроенергію вже зараз. Інші питання, у тому числі щодо "Укргідроенерго", закрито, і всі механізми вже відпрацьовані, у тому числі зміни до Податкового кодексу та інших нормативних актів. І якщо буде політична воля влади, це все реально зробити й запустити з нового року, за що й бореться зараз НКРЕКП.

– Ідеологія та принципи функціонування конкурентного ринку електроенергії передбачають, що на ВДР ціни апріорі мають бути вищими, ніж на РДН. Чому в Україні вийшло навпаки?

– Найбільший гравець із базовим навантаженням –  "Енергоатом" і великий гравець пікової зони покупців з електроенергією «зелених» виробників в особі "ГарПоку" не можуть організувати й реалізувати свій ресурс на ринку двосторонніх договорів (ДД) і РДН. Тому часто значна частина їх електроенергії випадає на балансуючий ринок. Там гравці намагаються продати по максимуму, щоб отримати хоч якісь кошти.

Найцікавіше, що і "Енергоатом", і "зелена" генерація все одно виробляють свою електроенергію, але виходить, що випадає інша генерація. Тобто в нас виходить із точністю до навпаки від того, до чого ми прагнули.

Тому думка "Донбасенерго" така: для вирівнювання ситуації необхідно відпустити всіх гравців у вільний ринок продажів. Це прямі договори, РДН, щоб кожний продавав свій обсяг. Тоді ринок встановлюватиме справедливу ціну й справедливі баланси, і ситуація стабілізується.

"ГарПок" – це окрема тема, їх також потрібно відпустити у вільний продаж, і при цьому посилювати для «зелених» виробників штрафи за небаланси.

– За інформацією різних офіційних джерел, висока цінова волатильність РДН із критичним просіданням цін викликана багато в чому недосконалістю й непрозорістю ринку двосторонніх договорів. Що мається на увазі?

– Ми були ідеологами внесення до Закону "Про ринок електричної енергії" механізму торгівлі ф'ючерсами й форвардами. Але, на жаль, на тому етапі представники попереднього скликання Верховної Ради вирішили: давайте подумаємо, а запровадимо пізніше. Зараз, за нового складу Ради, це зробити вже важче.

Які принципи роботи в електроенергетиці в усьому світі? Усі базові обсяги, які виробник хоче продати, він може продати на період від пів року до п'яти років. У різних країнах по-різному. Для того щоб залучити якесь фінансування, щоб якось прогнозувати закупівлю палива й свої витрати на ремонти, компанія має працювати на ринку довгострокових договорів. Принципово це вигідно будь-якому виробнику. Коли такі майданчики будуть і виробники продадуть там свою електроенергію, тоді все стане на свої місця. Тобто необхідно продати максимально можливий обсяг на ринку двосторонніх договорів, і тоді вже РДН і ВДР будуть преміальними ринками для продавця, а покупці закуповуватимуть на них тільки невеликий необхідний обсяг.

Форвардні ж і ф'ючерсні продажі забезпечать нормальний індикатив для електроенергії, тому що ринок "на добу наперед" таким індикативом бути не може. Цей ринок певною мірою спекулятивний, тому що він не відображає справжньої вартісної суті, за якою торгується електроенергія. А коли всі зможуть продавати електроенергію наперед, тоді в нас з'явиться індикатив, і РДН стане індикативним, тому що показуватиме, за якою ціною реально сьогодні купити електроенергію для закриття своїх потреб. Зараз у нас на РДН або всі продають тільки для того, щоб продати технічний мінімум, або продають усю встановлену потужність, яка не затребувана. Тому ми маємо викривлену картину.

Крім того, недосконалість PSO породжує небаланс постачальників у різні періоди часу, і вони змушені для одержання коштів продати хоч щось і за хоч за якоюсь ціною. У результаті ціна на ВДР виявляється нижчою, ніж на РДН, що також є нехарактерним для європейських ринків, адже чим ближче до години поставки, тим ціна на електроенергію має бути вищою.

– Голова НКРЕКП Тарасюк у своєму нещодавньому інтерв'ю заявив про неприпустимість «торгівлі повітрям» на енергоринку. Чи можна назвати те, що зараз відбувається на ВДР и БР, «торгівлею повітрям», і яка частка в цих процесах об’єктивного і суб’єктивного факторів. Чи брало участь у «торгівлі повітрям» "Донбасенерго"?

– "Торгівля повітрям" – це коли ти продаєш те, чого в тебе немає, а потім шукаєш і навіть купуєш на небалансах те, що вже продав. З одного боку, нічого протизаконного в цьому немає. Будь-яка людина може продати, а потім купити й перепродати щось. Але в цьому випадку в нас виходить, що штучно занижується ціна електроенергії, тому що спочатку її продають на РДН, тому що знають, що на ВДР її можна купити дешевше. Така ситуація була влітку, і тоді НКРЕКП регуляторними методами на якийсь час її усунув. Зараз така ситуація знову відновилася, і регулятор думає, що з цим робити. Компанія "Донбасенерго" у цьому участі не бере, тому що ми зацікавлені у високій ціні, і «торгувати повітрям» нам невигідно.

– Чи можливо зараз взяти й скасувати в Україні всі прайс-кепи на оптовому ринку й занижені роздрібні тарифи для населення, зробивши ринок максимально ліберальним, як у Техасі або Австралії? До яких цінових наслідків для споживача це може призвести?

– Щодо продовження прайс-кепів і всіх обмежень моя позиція така: їх потрібно прибирати. Прайс-кепи повинні обмежувати, а не стримувати. У даний час вони стримують. Зараз ціни прайс-кепів не піднімаються, і на це є інші причини, які я описав вище. В умовах дефіциту ціни мають бути за прайс-кепом, в умовах профіциту – вони мають бути нижчими. Коли в Україні профіцит, ціни низькі, а коли дефіцит – вони впираються у стелю, і генерація працює з нульовим прибутком. А так працювати не можна.

Тому ми вважаємо, що потрібно відпускати "ГарПока" і "Енергоатом" у вільний ринок і після цього, безсумнівно, прибирати прайс-кепи й робити їх за аналогією з Європою (там умовне обмеження на рівні 5000 євро). Тобто ціни до такого рівня ніколи не піднімаються, але є обмежувач, який зупиняє те свавілля, яке може виникнути.

Сам прайс-кеп у Європі розраховується також по-іншому. З одного боку, ми дивимося на Європу й усе порівнюємо з Європою, з іншого – маємо некоректні підходи в методології. У даний час від цього страждає теплова генерація, але в майбутньому, коли теплова генерація просто не зможе працювати, постраждають усі інші.

– Як ви оцінюєте результати виходу в жовтні на ринок двосторонніх договорів "ГарПоку"? Якої динаміки слід очікувати надалі? Подібне запитання й стосовно "Енергоатома": наскільки ефективною є робота НАЕК на ринку ДД?

– "ГарПок" показав ефективність і продемонстрував результати, яких від них не очікували. Що відбулося в жовтні? Перші дві декади все було стабільно й прогнозовано. Що сталося потім? Частина електроенергії «ГарПоку» була продана на прямих аукціонах і потім перевиставлена на РДН, при цьому попит пішов із РДН на ВДР. Зрозуміло, що ціна провалилася, і наша компанія відразу відреагувала на це: ми звернулися в усі органи влади, у тому числі в РНБО, Міненерго, НКРЕКП із проханням розібратися й прояснити порядок взаємодії між РДН і ВДР. Чому на ВДР продають дешевше? Тому «Донбасенерго» вийшло із пропозицією встановити прайс-кеп на ВДР не нижче ціни РДН.

Ще раз хотів би зазначити: потрібно створювати вільний ринок. Яких він має бути обсягів? У європейській практиці РДН займає 10-15 %, але для нас це не принципово. Єдине: вважаю неправильним адміністративно змушувати будь-яку генерацію продавати на РДН. Якщо буде нормальний ринок з ф'ючерсами, на споті продаються зазвичай ті обсяги, які або ти не продав і хочеш спекулювати ними (спекуляція в хорошому розумінні цього слова), або в тебе є вільні обсяги через те, що хтось зі споживачів з тривалим контрактом відмовився. 

– Які перспективи "ГарПоку" і "Енергоатома", на ваш погляд? Вони будуть нарощувати свою частку у двосторонніх договорах?

– Вони й повинні це робити. "Енергоатом" потрібно прибрати з ринку взагалі, він має продавати все згідно з ДД. Їхня енергія найдешевша, і вони повинні закрити базу. Інші нехай борються між собою. У нас же все перевернуто з ніг на голову: теплова генерація продала прямо споживачам, її мало, а атома на ринку багато. А має бути навпаки.

– Чи здійснює "Донбасенерго" експорт електроенергії восени? І якщо так, то наскільки це профітно?

– Що стосується експорту на зовнішній ринок, цим займається трейдингова компанія, пов'язана з нами. З початку роботи нового ринку ця функція пішла в "ДЕ Трейдинг".

– У березні 2020 року "Донбасенерго" повідомляло, що частка використання вугілля газової групи на Слов'янській ТЕС становить 55 %, і в планах компанії довести використання вугілля марки «Г» протягом року до 70 %. Яка частка використання газової групи на СловТЕС зараз? Чи є в планах компанії повністю відмовитися від антрациту?

– Коли в нас з'явився такий надійний актив, як "Шахта 1-3 "Новогродівська", ми змогли довести споживання газового вугілля на СловТЕС до 75 %. Ще ми докуповуємо частину вугілля на внутрішньому ринку, решта – це імпорт.

Повністю перейти на вугілля марки "Г" ми не можемо через конструктивні особливості станції. Можливо, ми це зробимо після реконструкції нашого блоку, але для цього потрібно зупинити станцію на два-три місяці. Рішення щодо цього питання будемо приймати наступного року.

– Чи є чіткі часові строки за контрактом на будівництво нового 6-го енергоблоку Слов'янської ТЕС, яке має розпочати китайська компанія Dongfang Electric International Corporation із залученням фінансування держбанку Китаю?

– На сьогодні на розгляді пекінського відділення Bank of China і китайської страхової компанії Sinosure перебувають документи щодо фінансування нашого проєкту. Уже підготовлено інвестиційний проєкт відповідно до державних вимог, і протягом листопада ми подаємо документи для проходження проєктом державної експертизи в Міненерго, а також оцінки економічної доцільності в Мінекономіки, що дасть можливість взяти участь у конкурсі на отримання держгарантії за проєктом будівництва нових енергоблоків 6Б и 6А Слов'янської ТЕС. Державна гарантія повернення кредиту є обов'язковою умовою китайської сторони для можливості фінансування проєкту.

У разі позитивного результату в середині наступного року можливе укладення кредитного договору. Це дасть старт будівництву енергоблоків Слов'янської ТЕС, які будуть генерувати «чисту» електроенергію згідно з усіма європейськими екологічними та технічними стандартами. На період будівництва буде створено 1500 робочих місць, у тому числі для суміжних галузей промисловості. Активізація будівельних робіт сприятиме розвитку інфраструктури регіону.