Київ. 8 серпня. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА - ДП "Конярство України", яке підпорядковане Міністерству економіки і до складу якого входить низка кінних заводів, уклало договори на оренду частини земель держпідприємств із невстановленими особами, які вирощують і реалізують на них урожай, через що заводи зазнають збитків, а галузі конярства в країні загрожує зникнення.

Про це повідомила президент громадського об'єднання "Асоціація зі скачок і перегонів" Тетяна Андрійшина під час прес-конференції в агентстві "Інтерфакс-Україна".

"ДП "Конярство України" було фактично штучно створене як корупційна структура над державними конезаводами, які були позбавлені всіх функцій: вони не провадять самостійної господарської діяльності, у них заходять невідомі особи, з якими укладається договір про спільне обробляння землі, внаслідок якого протягом десяти років кінні заводи стали банкрутами", - заявила вона.

За її даними, державні кінні заводи не отримують належний їм урожай, оскільки його вивозять приватні особи, з якими нібито ДП "Конярство України" уклало договори оренди землі. Отже, кінний завод зазнає збитків унаслідок неможливості отримати дохід від реалізації врожаю з належної йому землі, а також через необхідність сплачувати податок на землю, комунальні платежі, зарплатні відрахування та інші витрати в повному обсязі.

Андрійшіна зазначила, що її ГО та співробітники кінних заводів зверталися до правоохоронних органів, Офісу генерального прокурора та президента з проханням зупинити корупцію в держпідприємстві, але безуспішно.

За її даними, у зв'язку із ситуацію на ДП "Конярство України" співробітникам кінних заводів затримують виплату зарплати, на підприємствах немає ветеринарного контролю стану тварин, крім того, на Київському іподромі не можуть відбуватися випробування скакових коней. До того ж тварини не отримують адекватного харчування.

"Ми звертаємося до президента: якщо не потрібна українська верхова порода, якщо не потрібні орловські рисаки української генерації, здаймо їх на м'ясо, годі знущатися над кіньми і людьми", - заявила Андрійшіна.

Вона також уточнила, що "Асоціація зі скачок і перегонів" напередодні подала в Міністерство аграрної політики та продовольства запит на отримання державної бюджетної дотації з розрахунку на 51 тис. грн/рік на одного жеребця-запліднювача і 31 тис. грн/рік на кобилу-матку, і наразі очікує результатів його розгляду.

Під час прес-конференції заступник директора з наукової роботи Інституту тваринництва Національної академії аграрних наук України Ірина Ткачова уточнила, що за час незалежності України поголів'я коней скоротилося в 3,1 раза - з 700 тис. у 1991 році до 226 тис. цього року, 95% яких використовують для ведення особистого селянського господарства.

Як повідомлялося, уряд України в грудні 2010 року реорганізував конярські держпідприємства, що не підлягають приватизації, у ДП "Конярство України". У постійному користуванні держпідприємства 54,1 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких 43,5 тис. га ріллі.

Згідно з документом, до ДП "Конярство України" увійшли Дніпропетровський кінний завод №65, Запорізький кінний завод №86, Олександрійський кінний завод №174, Онуфріївський кінний завод №175, Лимарівський кінний завод №61, Деркульський кінний завод №63, Новоолександрівський кінний завод №64, Дібрівський кінний завод №62, Лозівський кінний завод №124, Одеський державний сільськогосподарський іподром та Київське обласне підприємство по племінній справі у тваринництві.

Крім того, до нового підприємства увійшли Стрілецький кінний завод №60, "Південьконецентр", Західний державний регіональний науково-виробничий селекційно-технологічний центр по конярству, Державний племінний кінний завод "Олімпійський", Львівський іподром, Мирогощанський державний іподром, Ягільницький кінний завод.

Міністр агрополітики Роман Лещенко в травні 2021 року заявив, що держпідприємству повернуто понад 50 тис. га землі, які вже було підготовлено до безкоштовної приватизації.

ДП "Конярство України" в лютому 2020 року подало заяву до Генеральної прокуратури України, МВС, СБУ, ДБР і Державної фіскальної служби за фактом завдання колишнім керівництвом шкоди на суму понад 150 млн грн.

Ревізія засвідчила завдання шкоди шляхом укладення невигідних договорів оренди землі, завищення вартості послуг з культивації, виведення коштів за нібито поставлені гербіциди і посівний матеріал, передачу за фіктивними документами врожаю тощо.