Олександр Крамаренко, головред журналу Деньги

 

Нацбанк після тримісячного обговорення запроваджує заходи проти "дропів". Тобто, проти практики, коли банківські картки використовуються не їх власниками, а тими, хто ті картки "бере в оренду". Задача вкрай складна. Чому? Бо якщо надто жорстко, то українці будуть тікати у готівку. А якщо надто кволі заходи - не буде потрібного ефекту. Хоча ефект конче потрібен, бо дропи – це небезпека. І вся ця історія, як на мене – це цікавий приклад діалогу із суспільством, налаштування державного органу на реальність.

Масштаби проблеми – вражають. За оцінками НБУ, що через "дропів" проходить близько 200 млрд грн на рік. Це багато. Якщо порівняти із річним обсягом переказів з картки на картку, це становитиме щонайменше 16%. Розрахунок простий: за найбільш свіжими даними, за даними за 1 квартал 2024 року, загальний обсяг переказів між картками склав 316,4 млрд гривень. Порівняймо з квартальним обсягом операцій дропів (50 млрд грн), отримаємо ті самі "щонайменше 16%".

Але цікаво, що кількість карток, які банки блокують з тієї причини, що ідентифікували як дропів – відносно невелика. Наприклад, 13 серпня на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради заступник глави центробанку Дмитро Олійник повідомив, що Приватбанк та Універсал банк за перше півріччя 2024 року закрили 80 тис. карток, які використовувались як "дропи". Тут варто зауважити, що на ці два банки в сумі припадає приблизно 70% активних карток, а загальна кількість активних карток на ринку приблизно 53 мільйонів. Тобто 99,8% карток цих двох банків не викликали сумнівів, а 0,2% виявились порушниками.

Тобто через відносно невеличку кількість карток прокачуються величезні суми. Якщо використати для оцінки дані НБУ, то на за рік через один дроп можуть переказуватись мільйонні суми, темп у кілька сотень тисяч гривень за місяць – то взагалі звичайна історія.

Наявність практики "дропів" дуже непокоїла, і НБУ, і податкову, і Фінмоніторинг, і навіть контррозвідку. Бо там несплата податків, торгівля нелегальними речами, навіть оплата послуг саботажників. Але ставити бар’єри "дропам" варто було дуже обачно, щоб не знищити звичку українців користуватись картками, а не готівкою.

З травня поточного року найбільше обговорювали дві цифри – ліміт вихідних переказів на місяць у 100 тисяч гривень та 30 переказів на місяць. Це непокоїло волонтерів – бо могло скоротити потік донатів. І це непокоїло тих українців, хто отримує високі легальні доходи. Нацбанк вирішив не поспішати з запровадженням заходів. А головне – разом з обмеженнями на вихідні перекази шукав інструменти крім заборон.

На виході НБУ сформував багатошаровий комплект заходів. Там є обмеження на вихідні перекази лімітом 150 тисяч гривень на місяць без обмеження у кількості. Та важливо, що волонтери і власники карток із великими легальними доходами не підпадають під ці обмеження. Також не підпадають під обмеження вихідні перекази на банківський рахунок IBAN, тобто, не за номером картки, а за номером банківського рахунку.

На мій погляд, дуже доречним є тимчасовий характер цього обмеження. Більше того, це обмеження встановлюється на певний час – на півроку. Тобто через півроку потрібно буде доводити ефективність та доречність цього заходу, якщо буде потреба його подовжити.

Дуже важливо, що Нацбанк запускає створення реєстру власників карток, які надавали ці картки для використання в якості "дропів". В принципі, цих двох заходів майже достатньо, на мій погляд. Тому що в такому випадку число готових гратись у "дропа" має суттєво скоротитись. Банки просто не будуть відкривати картки або будуть жорстко моніторити використання карток тими, хто помічений як учасник схем із "дропами".

Серед заходів є ще вимоги до банків щодо моніторингу незвичайної поведінки власників карток, хоча особисто мені незрозуміло, чому банки за власним бажанням не робили цього раніше. Мали б робити. Оскільки виявлення нетипової поведінки клієнта – це ключ і до протидії шахрайствам та крадіжкам з карток, і до протидії "дропам".

Я впевнений, що у нас попереду ще деякий час, коли усі ці заходи будуть досліджуватись та оцінюватись. Певно, щось буде змінюватись по дорозі. Взагалі, будь які обмеження – не є добром. Економічна свобода – понад усе. Скоріше, ці обмеження є тим, що зветься "менше із гіршого". Три місяці на обговорення – це добре. Це сигнал, що у Нацбанку є серйозна мотивація зберегти нашу звичку до карток та уникнути надто жорстких регуляцій. Далі буде.